Постановление суда № 138550697, 24.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 Справа №607/12021/26 Провадження №1-кп/607/1565/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні, проведеному у залі суду в м. Тернополі, кримінального провадження № 62025140110003651 від 10.10.2025 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

на розгляді суду перебуває кримінальне провадження № 62025140110003651 від 10.10.2025 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 5 ст. 407 КК України.

Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів (далі Клопотання). У разі задоволення клопотання прокурор просить визначити обвинуваченому заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 гривень, та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Клопотання вмотивоване тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт, особисте зобов`язання або застава, унеможливить забезпечення належної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов`язків.

Прокурор подане ним Клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

У судовому засіданні захисник підтримала подані нею до суду заперечення на Клопотання прокурора, згідно з якими вказала, що в даному кримінальному провадженні досліджено всі докази, окрім відеозапису, який отриманий стороною обвинувачення, а тому обвинувачений не зможе його знищити чи приховати. Окрім цього, судом допитана потерпіла, відповідно, вказаний прокурором у клопотанні ризик впливу на потерпілу у даному кримінальному провадженні, тиску на неї шляхом погроз, вмовлянь чи схиляння її до надання неправдивих показань, відпав та не продовжує існувати. Посилання прокурора на те, що на даний час органом досудового розслідування ще встановлюються інші очевидці вчинення даного кримінального правопорушення та особи, яким відомі обставини даного злочину, на яких також підозрюваний може чинити тиск, також не може братися до уваги, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершене, а ОСОБА_3 вже не перебуває у статусі підозрюваного. Також прокурор вказує на те, що у даній справі ризик впливу на свідків та потерпілого існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а жоден із свідків у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувався, що не відповідає дійсності, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Отже, стороною обвинувачення не доведено, що ризики не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим підстави для задоволення клопотання сторони обвинувачення відсутні, а тому просила у задоволенні клопотання прокурора відмовити. Водночас, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу, просила зменшити розмір застави з 40 до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого.

Обвинувачений у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши Клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого:

згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України (гл. 18 цього Кодексу) клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, про які зазначено у ст. 178 КПК України.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.04.2026 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, строком до 05.06.2026.

03.06.2026 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 зі зменшенням розміру застави до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, строком до 31.07.2026.

Суд, вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, враховує характер та тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, суворість передбаченого законом покарання, дані про особу обвинуваченого, а також перевіряє наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є підставою для подальшого застосування запобіжного заходу.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому суд враховує, що за іншим кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України його було оголошено у розшук як особу, яка переховувалася від органів досудового розслідування, а також постановлено ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд погоджується з доводами захисника в тій частині, що ризик незаконного впливу на потерпілу істотно зменшився, оскільки вона вже була безпосередньо допитана судом. Водночас це не свідчить про припинення ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Сама сторона захисту заявила клопотання про допит свідка, від допиту якого відмовився прокурор, та повідомила, що забезпечить його явку до суду для допиту. За таких обставин ризик незаконного впливу на свідка не втратив своєї актуальності, оскільки до моменту безпосереднього допиту судом не виключається можливість впливу на нього з метою зміни показань або відмови від їх надання. Відтак суд вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.

Крім того, суд вважає, що продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, раніше вчиняв умисні корисливі злочини та, за даними сторони обвинувачення, на шлях виправлення не став, що в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому суд враховує, що КПК України не вимагає доведення того, що обвинувачений обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а вимагає встановлення достатньої ймовірності їх вчинення, яка виправдовує подальше застосування запобіжного заходу.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, про який просить обвинувачений, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та необхідним продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, вирішуючи питання про зменшення розміру застави, суд бере до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до яких її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд враховує характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, майновий і сімейний стан обвинуваченого, відсутність у нього офіційного працевлаштування та постійного джерела доходу, а також те, що раніше визначена сума застави фактично не була внесена.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що визначена раніше застава є надмірною для обвинуваченого, а її зменшення не призведе до нівелювання встановлених ризиків. На переконання суду, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідатиме вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, буде співмірною тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, встановленим ризикам та майновому стану ОСОБА_3 , не буде завідомо непомірною для нього і водночас забезпечить виконання покладених процесуальних обов`язків та належну процесуальну поведінку, оскільки у разі їх невиконання застава підлягатиме зверненню в дохід держави.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту щодо зменшення розміру застави частковому задоволенню шляхом визначення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 392, 393 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

Клопотання захисника про зменшення розміру застави до мінімального задовольнити частково.

У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23:59 21.09.2026.

Зменшити ОСОБА_3 заставу до 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_3 у справі № 607/12021/26 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.07.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк до 21.09.2026 включно такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу до 21.09.2026 включно.

Копію ухвали надати/надіслати обвинуваченому та начальнику ДУ «Чортківська УВП (№26)».

На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції та не зупиняє виконання такої ухвали, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Головуюча суддя ОСОБА_1