Решение № 138550308, 20.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11168/25

Провадження №2/523/2435/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря - Дяченко Т.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Доводи позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтований позов тим, що 17.03.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 183389 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надало ОСОБА_1 (Клієнту) фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки. Вказаним Договором передбачені наступні умови: Сума кредиту: 1500,00 гривень, строк кредиту 21 день, валюта кредиту UAH, стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.

На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору ТОВ «ЗАЙМЕР» було перераховано кредитні кошти на платіжну банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , яка ним зазначена як реквізити для перерахування кредитних коштів.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 31.01.2025 року у нього утворилася заборгованість у розмірі - 7560,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 6060,00 грн.

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 183389.

У зв`язку з цим, позивач просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №183389 від.17.03.2021 року у розмірі 7560,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу.

Доводи письмових пояснень відповідача.

21.01.2026 року та 13.04.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головко І.В. подала до суду письмові поясгення, якими заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволення. Обгрунтовано письмові пояснення наступним: матеріали справи містять копію Кредитного договору №183389 від 17.03.2021 року, де позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. До позовної заяви не додано доказів: що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту), не надано доказів того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону Відповідача, який належить особі, не надано підтвердження того, що особа самостійно ввела свої персональні дані, які співпадають з її ідентифікаційними даними.

Не надано до суду технічних доказів, а саме: Лог-файли (журнали дій): Детальні записи дій користувача в системі, що включають: IP-адресу, з якої здійснювався доступ до системи, дату та час усіх операцій, включаючи запит на одноразовий ідентифікатор, його отримання та введення, Інформацію про пристрій (тип браузера, операційна система), з якого здійснювався доступ, докази відправки та отримання SMS-повідомлення, підтвердження від оператора мобільного зв`язку про відправку одноразового ідентифікатора на конкретний номер телефону та його доставку, а також не надано підтвердження того, що вказаний номер телефону належить саме відповідачу.

Відсутні будь-які докази, які підтверджують перерахування коштів Відповідачу від ТОВ «ЗАЙМЕР» за кредитним договором №183389 від 17.03.2021, відтак позовні вимоги є недоведеними. Позивачем не надано виписку з банківського рахунку, з якої було б видно зарахування коштів на виконання умов договору саме від ТОВ «ЗАЙМЕР». Здійснення переказу грошових коштів через ТОВ «ПРОФІТГІД», не є первинним документом, відповідно не може бути належним доказом надання кредитних коштів саме Відповідачу, з огляду на відсутність інформації про рух коштів на особовому рахунку Позичальника. Разом із «Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів» не було надано: протоколу накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП); технічних даних електронного документа, які дозволяють ідентифікувати підписувача; сертифіката відкритого ключа, чинного на момент підписання документа; доказів цілісності та незмінності електронного файлу з моменту його створення. Розрахунок заборгованості також не було надано і не зрозуміло за який період нараховувалися відсотки по Кредиту, який було надано Відповідачу.

Крім того, відповідно до п. 1.2 укладеного сторонами Кредитного договору 1.2. Кредит надається строком на 21 днів, тобто до 06-04-2021. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Доказів того факту, що Кредитний договір після 06 квітня 2021 року було пролонговано шляхом укладання додаткової угоди та строк користування позикою (кредитом) збільшено, матеріали справи не містять, а не сплата та/або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для автоматичного продовження строку користування кредитом без волевиявлення сторін, а тому нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору є незаконним.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 03 липня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.07.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням адвоката відповідача - Головко І.В., заявленим у судовому засіданні, залишено без розгляд клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до припинення його перебування на службі у Військовій частині за № НОМЕР_2 .

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Головко І.В., з`явившись до судового засідання, заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних грошових коштів, а він ці обставини заперечує. Також, позивачем нараховано відсотки поза межами строку кредитування. Розрахунок заборгованості необгрунтований. У випадку задоволення позову, просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до стягнення, оскільки він не співмірний, та значно завищений.

Судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч.1 ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 183389 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора AV8676 (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_3 . Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

ОСОБА_1 було ідентифіковано, про що суду надано довідку. Даною довідкою підтверджуємо, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , з яким укладено договір № 183389 від 17.03.2021 ідентифікований ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/. Одноразовий ідентифікатор AV8676. Дата відправки ідентифікатору позичальнику 17.03.2021. Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380636684197.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах:

П. 1.2. Кредит надається строком на 21 днів, тобто до 06-04-2021. Строк дії договору 21 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

1.3. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

1.5. За використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

1.6. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

1.7. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.

На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).

На підтвердження виконання Товариством п. 1.4 Кредитного договору, позивач надав інформаційну довідку, відповідно до якої 17.03.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 PRIVAT BANK, що являється доказом видачі кредитних коштів.

Пунктом 2 Договору передбачено порядок нарахування процентів та сплати заборгованості:

Так, відповідно до п. 2.1. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

2.2. Сума кредиту, комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

2.3. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Умовами п. 6.1 Договору Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

У додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №183389 від 17.03.2021 року наведено графік розрахунків та орієнтовної сукупності вартості кредиту: строк на який надано кредит: 21 день; сума кредиту - 150000 гривень; фіксована процентна ставка - 2% в день.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, за період з 17.03.2021 - 13.01.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7560,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500,00 грн; простроченої заборгованість за процентами в розмірі становить 6060,00 грн.

28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 183389 за тілом кредиту 1500,00 грн, та за відсотками 6060,00 грн, загальна сума 7560,00 грн.

Відтак, суд констатує, що матеріалами справи підтверджуються обставини підписання каредитного договору, отримання кредитних котів та уступки права вимоги за кредитним договором № 183389 від 17.03.2021 року на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із дослідженого судом кредитного договору №182289 від 17.03.2021 року встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту.

Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, кредитний договір №183389 від 17.03.2021 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписано сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразових ідентифікаторів, та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Із копії вказаного договору також вбачається, що ОСОБА_1 як позичальник та споживач за договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариствам свої персональні дані (РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 , тел. НОМЕР_3 , банківський рахунок № НОМЕР_1 ).

При цьому, суд критично ставиться до доводів сторони відповідача, що він не отримував кредитні кошти, оскільки сторона відповідача жодним чином не спростувала належність відповідачу ОСОБА_1 номеру телефона НОМЕР_3 , за допомогою якого проходила ідентифікація.

У той же час, подаючи до суду особисто заяву про ознайомлення із матеріалами справи - 22.09.2025 року, відповідач ОСОБА_1 зазначив у заяві саме цей номер телефону - НОМЕР_3 , як такий що належить йому.

Додатково, стверджуючи про не отримання кредитних коштів, відповідач не надав суду жодних доказів відсутності у нього банківського рахунку № НОМЕР_1 . Зокрема, не погоджуючись із позовними вимогами, сторона відповідача не була позбавлена права подати клопотання про витребування відповідної інформації у Банка.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в частині стягнення 1500 грн. 00 коп. - заборгованості за основною сумою боргу, підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє доказове та нормативне підтвердження, не спростовані стороною відповідача.

У той же час, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками.

Так, згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.

Частиною 1ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, постанова Верховного Суду від 06.11.2019 р. у справі № 359/2703/15ц).

Згідно з п. 1.2 договору строк дії позики становить 21 день з 17.03.2021 року по 06.04.2021 року. Умовами договору не передбачено можливості пролонгації його дії.

Відповідно до п.1.3 договору, процентна ставка за договором становить 2 % в день.

Отже, проценти можуть бути нараховані за період з 17.03.2021 року по 06.04.2021 року і після цього строку нарахування процентів припиняється.

Із наданої представником позивача виписки заборгованості за договором №183389 від 17.03.2021 року вбачається, що позивачем було нараховано заборгованість зі сплати процентів за період з 17.03.2021 року по 13.01.2025 року, тобто за межами строку кредитування, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок.

Так, 1500 грн. 00 коп. (сума кредиту) х 2 % = 30 грн. 00 коп. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у коштами).

Таким чином, розмір заборгованості за відсотками за договором становить: 630 грн. 00 коп. (30 грн. 00 коп. х 21 день).

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №183389 від 17.03.2021 року становить 2130 грн. 00 коп. (1500 грн. 00 коп. (заборгованість по тілу кредиту) + 630 грн. 00 коп. (заборгованість по відсоткам).

Відповідачем наявність зазначеного розміру заборгованості будь-якими доказами спростовано не було.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору не здійснено погашення заборгованості.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ПК України).

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10500 гривень було надано договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, який укладений між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В., довіреність від 30.12.2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Пархомчук С.І. від 18.07.2019 року, акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025 року платіжну інструкцію № 39575 від 15.09.2025 року та копію розрахунку.

Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 15.09.2025 року адвокат Пархомчук С.В. надав, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №183389 від 17.03.2021 року у вигляді: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 183389 від 17.03.2021 року - кількість витраченого часу - 1 година, вартість наданої послуги 2000 гривень; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики - кількість витраченого часу - 2,5 годин, вартість наданої послуги - 5000 гривень; інші клопотання, звяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «ЄДРСР» щодо процесуального статусу судової справи - кількість витраченого часу - 1,5 годин, вартість наданих послуг - 3000 гривень; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - вартість послуги - 500 гривень. Загальна вартість наданих послуг - 10500 гривень.

Згідно платіжної інструкції № 39575 від 15.09.2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було перераховано ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10500 гривень. Призначення платежу: оплата за правничу допомогу за договором про надання правової допомоги від 29.12.2023 року.

У поданому, представником відповідача відзиві на позовну заяву остання заперечувала проти задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат з тих підстав, що витрати не відповідають об`єму виконаних робіт та належним чином не підтверджені.

Згідно вимог ч.5 ст.137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує положення ч.2 ст.141 ЦПК України, згідно яких інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проаналізувавши наданий суду Акт про отримання правової допомоги, суд зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на кредитних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання це Цивільний кодекс України, Закон України «Про споживче кредитування», а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між кредитором та боржником.

Суд зазначає, що сторона позивача не подавала до суду заяв, клопотань, крім позовної заяви, так само моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» за обставин реєстрації позивача в підсистемі «Електронний суд», та отримання всіх процесуальних документів в електронному кабінеті автоматично, є виключно ініціативою сторони позивача. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для стягнення 3000 грн, що передбачено п. 4 Акту про отримання правової допомоги.

З огляду на вищевикладене, зокрема те, що позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 7560,00 гривень, а судом позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було задоволено частково у розмірі 2130 грн. 00 коп., тобто задоволено 28,17% позовних вимог, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн. 00 коп., за мінусом 3000 грн., про що суд зазначив вище, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто 28,17 % від заявлених вимог, що становить 2 112,75 грн.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 682 грн. 39 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) суму заборгованості за кредитним Договором № 183389 від 17.03.2021 року в розмірі 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 00 коп., з яких: 1500 (одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту; 630 (шістсот тридцять) грн. 00 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) витрати на правничу допомогу в розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) судовий збір у розмірі 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 39 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 20.07.2026р.

Суддя: К.О. Далеко