Постановление суда № 138549840, 10.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12810/26

Провадження № 1-кс/947/9790/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025164690000016 від 07.03.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Суворовське Тульчинського району Вінницької області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 117,118, 119, АДРЕСА_3 , який на момент ймовірного вчинення кримінальних правопорушень обіймав посаду в.о. директора Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З клопотання вбачається, що в рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 30.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 14.07.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України 30.06.2026 року, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, слідчий за дорученням прокурора повідомив підозрюваним в рамках кримінального провадження та їх захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Разом з цим, після їх ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно буде виконати вимоги ст. 291 КПК України та направити обвинувальний акт до суду.

Оскільки на теперішній підозрювані та захисники не ознайомились з матеріалами кримінального провадження, відповідно до чого направити обвинувальний акт до суду не представляється можливим, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зменшились та продовжують існувати, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 16 (шістнадцяти) днів з моменту закінчення ознайомлення підозрюваного та захисника з матеріалами досудового розслідування та просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 16 640 000 (шістнадцять мільйонів шістсот сорок тисяч).

У судовому засіданні

- прокурор долучила до клопотання повідомлення про завершення досудового розслідування, обґрунтувала подане клопотання та просила його задовольнити;

- захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики відсутні в рамках даного провадження, розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення є непомірним для його підзахисного. Просив визначити заставу у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 30.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується, зокрема:

-протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в ході яких підтверджується організованість групи та обізнаність, як із загальним планом, так і зафіксовано наявність розмов з фіктивно працевлаштованими особами,

з підпорядкованими працівниками комунального підприємства щодо обставин працевлаштування та табелювання таких працівників на підприємстві, зміни банківських рахунків для нарахування заробітної плати. Крім того, зафіксовано спілкування, як між собою ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , так і з третіми особами, в тому числі з формально працевлаштованими працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський», щодо протиправного механізму перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період шляхом сприяння ухиленню осіб від мобілізації, шляхом бронювання таких формально працевлаштованих працівників;

-протоколами, складеними за результатами проведених обшуків, в ході яких у ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та інших осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, вилучено: чорнові записи, банківські карти формально працевлаштованих працівників КП «ЖКС Порто-Франківський», які фактично не виконували своїх обов`язків та термінали мобільного зв`язку, відомості збережені у яких підтверджують встановлені досудовим розслідуванням обставини;

-протоколами допитів 109 свідків (більшість допитано в порядку ст. 615 КПК України шляхом здійснення відеофіксації), у тому числі формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський», в тому числі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також інших осіб, показання яких підтверджують фактичне невиконання досліджуваними 90 працівниками

КП «ЖКС «Порто-Франківський» своїх обов`язків за посадами;

-протоколами оглядів вилучених під час проведення 77 обшуків, предметів, в тому числі мобільних телефонів формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський» з наявними листуванням, медіа-файлами, зі змісту яких вбачається відсутність виконання ними обов`язків за посадами та проведення робочого часу на власний розсуд, не пов`язаний із виконанням трудових функцій у КП «ЖКС «Порто-Франківський»;

-довідками про місця з`єднання мобільних телефонів осіб, які імовірно причетні до вчинення кримінальних правопорушень, що містять відомості стосовно не перебування 90 працевлаштованих на різних посадах у КП «ЖКС «Порто-Франківський» працівників, у тому числі заброньованих від мобілізації, у робочий час у зонах відповідальності виробничих дільниць КП «ЖКС «Порто-Франківський» на яких кожен з вказаних осіб повинен здійснювати свою трудову діяльність;

-відомостями з територіального центру комплектування та соціальної підтримки про внесення відомостей щодо бронювання 13 працівників Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»;

-висновками 24 судових почеркознавчих експертиз щодо належності підписів у табелях обліку робочого часу ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та іншим службовим особам КП «ЖКС «Порто-Франківський»;

-протоколами проведених НСРД, а саме візуального спостереження

за особами, які були фіктивно працевлаштовані до КП «ЖКС «Порто-Франківський», в ході яких зафіксовано відсутність даних осіб на робочому місці;

-протоколами оглядів інформації отриманої в ході проведених тимчасових доступів у банківських установах по рахунками осіб, які були фіктивно працевлаштовані до КП «ЖКС «Порто-Франківський». Згідно яких встановлено наявність фотознімків з банкоматів, на яких відображено зняття заробітної плати з карток мертвих душ, підозрюваними;

-довідкою від 28.11.2025 спеціалістів Південного офісу Держаудитслужби;

-висновком експерта № 5494-34-25 від 26.01.2026 за результатами проведеної судової економічної експертизи, що підтверджує завдання збитків внаслідок вчиненого підозрюваними у кримінальному провадженні злочину.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що існує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.

При цьому, акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень.

Востаннє, 24.06.2026 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 14.07.2026 року, в межах строку досудового розслідування

Старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 за дорученням прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 . 30.06.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам адвокатам ОСОБА_5 та ОСОБА_14 було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025164690000016 від 07.03.2025 року та відкриття матеріалів досудового розслідування, в порядку статті 290 КПК України.

Отже, з 30.06.2026 року було завершене досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025164690000016 від 07.03.2025 року, про що повідомлено підозрюваному та його захисникам, відповідно до вимог статей 283, 290 КПК надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Разом з цим, після їх ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст. 291 КПК України та направити обвинувальний акт до суду.

Слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення та вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час застосування та продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 наразі продовжують існувати в рамках кримінального провадження.

При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Разом з тим, відповідно до примітки до ст.45 КК України, інкриміновані ОСОБА_4 злочини, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, відносяться до корупційних. Таким чином, до підозрюваного у разі визнання його винуватим за вказаною кваліфікацією, буде неможливе застосування звільнення від відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду наразі не мінімізований та продовжує існувати.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що оскільки підозрюваному відомі анкетні дані свідків, зокрема службових осіб КП «ЖКС «Порто-Франківський», на показання яких сторона обвинувачення, у тому числі, посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя враховує специфіку інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, їх тяжкість, корисливий характер та тривалість ймовірного здійснення кримінально-протиправної діяльності, а також те, що відповідно до обставин даного кримінального провадження, останній є ймовірним організатором злочинної групи, а тому приходить до переконання, що в даному випадку актуальним є ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 14.07.2026 року, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні/продовженні запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе у зв`язку із ознайомленням підозрюваного та його захисників з матеріалами досудового розслідування.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи те, на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_14 не ознайомились з матеріалами досудового розслідування, відповідно до чого закінчити досудове розслідування та направити обвинувальний акт до суду не представляється можливим, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим.

Проте, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03.08.2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 16 (шістнадцяти) днів з моменту закінчення ознайомлення підозрюваного та захисника з матеріалами досудового розслідування, оскільки, на думку слідчого судді, вказаного строку буде достатньо для ознайомлення підозрюваного та його захисників із матеріалами досудового розслідування.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлення продовження існування ризиків, що не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Разом з цим, згідно попередніх рішень щодо застосування та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , відносно останнього рішення щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не ухвалювалось, зокрема, у зв`язку тим, що останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 30.06.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, згідно якого повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України змінено на ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

Сторона обвинувачення наразі просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5000 (п`ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2026 рік, тобто у сумі 16 640 000 (шістнадцять мільйонів шістсот сорок тисяч) гривень, посилаючись на суму збитків у даному кримінальному провадженні та належний майновий стан підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень в рамках вказаного кримінального провадження діями підозрюваних спричинено збитки на загальну суму 17 107 706,13 гривень.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії входить підозрюваний ОСОБА_4 ) визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим, згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, злочину, наслідком якого є значна шкода, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення протиправної діяльності на протязі тривалого часу у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на характер інкримінованих ОСОБА_4 дій та наслідки.

Як встановлено згідно долучених до клопотання документів, підозрюваному ОСОБА_4 належить на праві власності автомобіль марки Honda Silver wing-600, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, автомобіль ГАЗ 330232-414, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску.

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення є не достатньо обґрунтованим, з огляду на майновий стан підозрюваного, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 злочинів, збитків на загальну суму 17 107 706,13 гривень, прийшов до висновку, що підозрюваному доцільно буде визначити заставу у розмірі 1803 (одна тисяча вісімсот три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2026 рік, що складає 6 000 384 (шість мільйонів триста вісімдесят чотири) гривні, яка, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання частково.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор" відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03.08.2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 16 (шістнадцяти) днів з моменту закінчення ознайомлення підозрюваного та захисника з матеріалами досудового розслідування.

Визначити розмір застави, у розмірі 1803 (одна тисяча вісімсот три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2026 рік, тобто у сумі 6 000 384 (шість мільйонів триста вісімдесят чотири) гривні.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися з м. Одеси, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи

- утримуватися від спілкування зі свідками, зокрема з діючими працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський» та особами які фіктивно були працевлаштовані до даного комунального підприємства, анкетні дані яких вказані у врученому ОСОБА_4 повідомленні про підозру у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України та невиконання визначених судом обов`язків.

Строк дії ухвали слідчого судді в частині запобіжного заходу та покладених обов`язків у разі внесення застави становить до 03.08.2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1