Постановление суда № 138548801, 23.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15792/26

Провадження № 1-кс/643/6039/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023052110000064 від 14.07.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ржавчик, Первомайського району, Харківської області, громадянина України , з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 23.07.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №42023052110000064, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованою підозрою, що підтверджується долученими копіями матеріалів кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна грошових коштів, що належать державі, в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, достовірно знаючи, що ринкова вартість товару, поставленого за договором № 1/КЕС-2023 від 01.03.2023, є значно нижчою за вартість, визначену у договорі та первинних документах, у період з 09.03.2023 по 12.04.2023 шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів бюджетними коштами у сумі 592 820,31 грн, чим спричинив державі в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, діючи у за попередньою змовою групи осіб разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення учасників групи за рахунок чужого майна грошових коштів, що належать державі в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, достовірно знаючи, що ринкова вартість товару, поставленого за договором № 4/КЕС-2023/12 від 05.05.2023, є значно нижчою за вартість, визначену у договорі та первинних документах, у період з 15.05.2023 по 25.09.2023 шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів бюджетними коштами у сумі 1 532 531, 38 грн, чим спричинив державі в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України майнову шкоду на вказану суму.

Тобто ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в заволодінні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, повторно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Захисник ОСОБА_6 зазначив, що підозрюваний провину визнає, готовий співпрацювати зі слідством, раніше не судимий та просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді нічного домашнього арешту, який, на його думку, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що повідомлена підозра є необґрунтованою. Розмір застави є непомірним для його підзахисного.

Підозрюваний думку щодо клопотання не висловив.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, а саме: у заволодінні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та вчиненні вказаних дій повторно.

За підозрою у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_5 о 09:05 год. 22.07.2026 затримано у порядку, передбаченому ст.208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду даного клопотання стороною обвинувачення обґрунтована та доведена наявність ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Оскільки ОСОБА_5 чітко усвідомлює коло осіб, з якими контактував під час здійснення протиправної діяльності та яким можуть бути відомі обставини вчинення інкримінованого йому злочину, а також інших кримінальних правопорушень.

Ризики, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання слідчого судді стороною обвинувачення недоведені. Так, стороною обвинувачення не доведено наміру ОСОБА_5 ухилятися від органу досудового розслідування та/ або суду. Не наведено конкретних обставин, які б свідчили про можливість знищення, приховування або спотворення підозрюваною речей чи документів, що мають істотне значення для кримінального провадження.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він також обґрунтовуються стороною обвинувачення лише загальними припущеннями та не підтверджуються конкретними фактичними даними, які б свідчили про намір чи можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного не знайшов для цього підстав. На переконання слідчого судді, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.

Згідно з вимогами ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або затримання.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

ОСОБА_5 підозрюється, у вчиненні тяжких злочинів передбачених ч.4 ст. 191 КК України та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваному покладеного на нього обов`язків має бути призначений у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 998 400 грн.

Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, є співмірним із тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та розміру шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням.

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 616 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 09:05 год. 22.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 09 год. 05 хв. 19.09.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання ОСОБА_5 під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст.111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 23.07.2026 у справі №643/15792/26 (провадження №1-кс/643/6039/26) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що сплата застави не звільняє останнього від виконання покладеного військового обов`язку, а ухилення від нього - тягне за собою відповідальність передбачену законом.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: не відлучатися з Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16:15 годині 28.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1