Постановление суда № 138548770, 23.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15803/26

Провадження № 1-кс/643/6050/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026220000000072 від 21.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, має двох дітей, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №42026220000000072, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду відділу державного екологічного нагляду лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Харківській області, є службовою особою. Так, використовуючи владні повноваження та службове становище, за попередньою змовою з невстановленою особою, виказав ОСОБА_7 , який бажав здійснювати підприємницьку діяльність з промислового виробу водних живих ресурсів із одного з водосховищ, розташованого на території Лозівського району Харківської області, прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 30 тис. грн щомісяця, за невтручання ОСОБА_4 в його господарську діяльність, а також вжиття заходів щодо невтручання в його діяльність підлеглих йому співробітників Державної екологічної інспекції у Харківській області. Встановлено, що 09.06.2026 ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 30 000 гривень для їх подальшої передачі ОСОБА_4 . Крім цього, 22.07.2026 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_7 , де останній передав другу частину грошових коштів у вигляді заздалегідь ідентифікованих коштів у загальній сумі 16 500 грн., ОСОБА_4 забрав ці кошти, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Сторона обвинувачення зазначає, що наведені обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 22.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначив, що розмір застави обґрунтовується розміром задекларованої заробітної плати, а також наявністю у власності підозрюваного автомобіля.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на суперечливі анкетні дані її підзахисного, а також на передчасність та необґрунтованість підозри. Також заперечувала щодо розміру застави, просила долучити документи, що містять відомості про доходи, а також відомості про сплату підозрюваним аліментів. Зауважила на недоведеності ризиків та на міцних соціальних та професійних зв`язках ОСОБА_4 . Просила застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а саме нічний домашній арешт, а у разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити мінімальний розмір застави.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, зареєстроване місце проживання та місце роботи. Просив долучити документи, які мають відношення до справи, а саме: накази про стягнення аліментів, свідоцтва про народження дітей.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026220000000072 від 21.04.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні 22.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Оцінюючи доводи клопотання щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Стандарт «обґрунтованої підозри» є проміжним рівнем доказування, який застосовується на стадії досудового розслідування та не вимагає встановлення вини особи поза розумним сумнівом. Водночас він передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла бути причетною до вчинення кримінального правопорушення. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» та «Меріт проти України», відповідно до яких «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, що об`єктивно підтверджують можливу причетність особи до злочину, навіть якщо ці дані на цьому етапі є неповними, але зібраними у встановленому законом порядку.

На переконання слідчого судді, наявні у матеріалах кримінального провадження факти та відомості у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри щодо причетності ОСОБА_4 до певного кримінального правопорушення. При цьому, слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини чи остаточної кваліфікації дій підозрюваного, оскільки це є предметом розгляду під час судового розгляду по суті.

Оцінюючи доводи сторін у сукупності, слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі кримінального провадження наявні дані є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри у розумінні ст. 177 КПК України, тобто обґрунтованість для безстороннього спостерігача.

При цьому, питання остаточної кваліфікації дій підозрюваного та доведеності його вини не можуть бути предметом вирішення слідчим суддею на цій стадії провадження та підлягають оцінці судом під час розгляду справи по суті з дослідженням усіх доказів у їх сукупності.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При оцінці ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , має зареєстроване місце проживання, освіту та підтримує певні соціальні зв`язки, проте, на переконання слідчого судді, зазначені обставини самі по собі не свідчать про міцність його соціальних зв`язків настільки, щоб виключити або істотно зменшити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зазначені обставини не спростовують наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

На переконання слідчого судді, доведеним також є ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наслідки, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, в тому числі своїх своїх колег, здійснити вплив на свідків, взяткодателя та посередника, з метою зміни показів, які в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Разом із цим, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки зазначений ризик не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду. Стороною обвинувачення не наведено конкретних фактів, які б свідчили про підготовку або намір ОСОБА_4 вчиняти такі дії. Таким чином, зазначені твердження є лише загальним припущенням без посилання на конкретні обставини.

Вирішуючи питання про обрання до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність двох передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, не знайшов для цього підстав. На переконання слідчого судді, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання з моменту затримання.

Слідчий суддя зауважує, що з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 фактично затриманий 22.07.2026 об 11 годині 56 хвилини.

Слідчий суддя, реалізуючи свої дискреційні повноваження та вирішуючи питання про можливість поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, а також наявності ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, вважає за можливе визначити заставу у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави слідчий суддя бере до уваги документи, долучені у судовому засіданні. Так, на підставі долучених документів, встановлено, що загальний дохід ОСОБА_4 за 2025-2026 роки становить приблизно 737 000 гривень, за вирахуванням суми податків та суми аліментів гіпотетично ця сума становить приблизно 300 000 гривень. Крім цього, слідчий суддя зауважує, що з цієї суми підлягають вирахуванню кошти у розмірі прожиткового мінімуму, оскільки залишення людини без цих коштів позбавляє її засобів до існування. Також стороною обвинувачення не надано жодних відомостей про транспортний засіб, який нібито належить ОСОБА_4 , а тому слідчий суддя не приймає зазначені відомості при визначенні розміру застави.

На переконання слідчого судді застава у розмірі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленому ризику, а також не є явно непомірною з урахуванням майнового стану підозрюваного.

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з моменту винесення ухвали.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 11:56 год. 22.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 11 год. 56 хв. 19.09.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 23.07.2026 у справі №643/15803/26 (провадження №1-кс/643/6050/26) відносно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що сплата застави не звільняє останнього від виконання покладеного військового обов`язку, а ухилення від нього - тягне за собою відповідальність передбачену законом.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у випадку наявності).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16:05 годині 28.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1