Решение № 138547749, 27.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 554/17965/25 2/335/2707/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Страхова компанія «Країна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в обґрунтування якого зазначив наступне.

07.02.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lifan, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Lifan, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ «СК «Країна» АР/3169519.

Постановою суду ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

За заявою власника пошкодженого транспортного засобу АТ «СК «Країна» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18 000 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, оскільки водій забезпеченого транспортного засобу керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь у порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування розмірі 18 000 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді від 30.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позові просила розглянути справу за відсутності представника позивача, зазначила, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом публікації оголошення про виклик у судове засідання на веб-порталі судової влади України, відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а також шляхом направлення судових повісток за реєстрацією місця його проживання як ВПО. Від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 27.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Красноградського районного суду Харківської області від 06.03.2024 року по справі 626/783/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до вказаної постанови, 07.02.2024 року о 22 год. 30хв. в м. Красноград Харківської області, по вул. Полтавська, 83, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Lifan 320, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода Фабіа, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, його вина підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача ОСОБА_1 у заподіянні матеріального збитку власнику автомобіля Шкода Фабіа, д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/3169519 позивач АТ «СК «Країна» взяв на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при експлуатації транспортного засобу Lifan 320, д.н.з. НОМЕР_1 , який забезпечений в особі страхувальника ОСОБА_3 .

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулювалися Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, положення якого в редакції чинній на день їх настання підлягають застосуванню до прав і обов`язків сторін у даній справі.

Згідно ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року № 1961-IV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Закону України від 01.07.2004 року № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі поданої потерпілою стороною власником транспортного засобу «Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 заяви, позивачем АТ «СК «Країна» складено страховий акт № 08/73451/3.2.29 від 27.03.2024 року, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 18 000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 12816 від 28.03.2024 року позивачем АТ «СК «Країна» було перераховано на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 18 000 грн. у якості страхового відшкодування на підставі страхового акту 08/73451/3.2.29 від 27.03.2024 року.

Крім того, постановою Красноградського районного суду Харківської області від 06.03.2024 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, за обставинами керування останнім 07.02.2024 року о 22 год. 30 хв. в м. Красноград Харківської області, по вул. Полтавська, 83, автомобілем Lifan 320, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, тобто на час настання дорожньо-транспортної події, та на нього накладено адміністративне стягнення. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджена матеріалами справи, і не підлягає доведенню в межах розгляду даної справи, в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до п.п. а) п. 38.1.1. ч. 38.1. ст. 38 Закону України від 01.07.2004 року № 1961-IV, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, у позивача, який відшкодував шкоду, завдану відповідачем, виникло право зворотної вимоги до нього.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем розмір завданої шкоди не спростовано та не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо відшкодування заподіяної шкоди.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу у зазначеному розмірі, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для її стягнення.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума страхового відшкодування відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по її сплаті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню завдані збитки в порядку регресу у розмірі 18 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн., документально підтверджені платіжною інструкцією № 53560 від 09.12.2025 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ЄДРПОУ 20842474, адреса: м. Київ, вул. Електриків, 29-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 18 000 гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, а всього стягнути 20 422 (двадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна