Решение № 138545847, 28.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ», в якому позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» суму заборгованості у розмірі 3 798 724,46 грн., яка складається з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 360,00 грн. та з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 3 797 364,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» має заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств та з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, яка утворилась внаслідок несплати відповідачем суми податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області та Одеської митниці.

Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року по справі №420/7324/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Зазначеною ухвалою відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Згідно ч.1 ст.124 КАС України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

За п.1 ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевказане, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.66-67), а саме: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Татарбунарська, 8.

Однак, ухвала не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), про що свідчить довідка Укрпошти форми Ф.20, та була повернута на адресу суду 06.04.2026 року (а.с.71-76).

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження по справі №420/6894/26 було також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, ні у визначений судом строк в ухвалі про відкриття провадження у справі, ні станом на час розгляду справи по суті, від відповідача відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень по суті спірних правовідносин або доказів на спростування заявлених контролюючим органом позовних вимог, до суду не надходило.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року було вирішено подальший розгляд справи №420/7324/26 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.

24.06.2026 року було проведено підготовче судове засідання по справі, в якому приймала участь представник Головного управління ДПС в Одеській області Причиненко Д.О., яка надавала пояснення щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, а також заявлених контролюючим органом позовних вимог. Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» до підготовчого судового засідання не з`явився, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що ним було вжито всіх необхідних заходів, передбачених КАС України для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи та реалізації підприємством права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави суду розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Також 24.06.2026 року підготовче провадження у справі №420/7324/26 було закрито та призначено розгляд справи по суті.

15.07.2026 року сторони по справі до судового засідання не з`явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Представник позивача надіслала до суду клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що позивачем було викладено власну правову позицію по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; відповідач в судове засідання не з`явився повторно та доказів поважності неприбуття до суду не надав; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» (далі підприємство) зареєстровано та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Відповідно до розрахунку податкового боргу (а.с. 6), довідки про суми податкового боргу (а.с. 7) та відомостей з інтегрованої картки платника податків (а.с. 8), станом на 04.02.2026 року за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальному розмірі 3 798 724,46 грн., а саме: по податку на прибуток приватних підприємств штрафна санкція на суму 1 360,00 грн.; з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання 3 797 364,46 грн.

Щодо податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств судом було встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток по ТОВ «ЖАНКРАБ», за результатом якої складено Акт перевірки від 15.10.2024 року (а.с. 13-16), в якому зазначено про встановлення факту неподання підприємством податкової звітності з податку на прибуток за 2023 рік. Враховую вищевказане, податковим органом було винесено ППР (форма «ПС») №20823/15-32-04-07-20 від 16.05.2024 року (а.с.19-20), на підставі якого виникла податкова заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла в результаті нарахування штрафних санкцій на 340,00 грн.

Також Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток по ТОВ «ЖАНКРАБ», за результатом якої складено Акт перевірки від 15.10.2024 року (а.с. 23-26), в якому зазначено про встановлення факту неподання підприємством податкової звітності з податку на прибуток за 2022 рік. Враховую вищевказане, податковим органом було винесено ППР (форма «ПС») №49618/15-32-04-07-20 від 11.11.2024 року (а.с.29-30), на підставі якого виникла податкова заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла в результаті нарахування штрафних санкцій на 1 020,00 грн.

Щодо податкової заборгованості з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, судом було встановлено, що на підставі наказу Одеської митниці Держмитслужби від 06.06.2024 року №350 була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «ЖАНКРАБ» за наступними митними деклараціями:

№UA500530/2023/001814 від 17.02.2023 року;

№UA500530/2023/001832 від 20.02.2023 року;

№UA500530/2023/001815 від 17.02.2023 року;

№UA500530/2023/001838 від 20.02.2023 року;

№UA500530/2022/008456 від 12.12.2022 року;

№UA500530/2022/008482 від 13.12.2022 року;

№UA500390/2022/013302 від 19.12.2022 року.

За результатами перевірки Одеською митницею складено Акт від 05.07.2024 року №13/24/7.10-19/44829058 (а.с.50-64) та прийнято податкове повідомлення-рішення з вивізного мита від 09.08.2024 року №UA5000002024214 на суму грошового зобов`язання 3 051 704,17 грн. (а.с.44-46).

У листі Одеської митниці від 09.08.2024 року (а.с.41-42) «Про направлення податкових повідомлень-рішень» відповідачу було зазначено, що за дотримання умов, визначених п.п.69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платник податків, якому за наслідками документальної перевірки контролюючий орган визначив грошове зобов`язання, може сплатити лише визначену суму заниження податкового зобов`язання, без необхідності сплати штрафних санкцій та пені.

Разом з тим, підприємством вчасно грошове зобов`язання сплачено не було, тому контролюючим органом за кожної митною декларацією було додатково нараховано пеню (а.с.43). З урахуванням грошового зобов`язання та пені податкова заборгованість з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, склала 3 797 364,46 грн.

Вищевказані ППР направлялись контролюючими органами на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами адміністративної справи (а.с.21-22, 30-31, 48-49). Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень в судовому або адміністративному порядку, а тому зазначені в них грошові зобов`язання є узгодженими.

Через несплату відповідачем податкової заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0011753-1306-1532 від 02.06.2025 року (а.с.11-12), яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Враховуючи, що відповідачем самостійно наявну за ним вищевказану податкову заборгованість сплачено не було, податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши адміністративний позов та надані в його обґрунтування письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представника позивача у підготовчому судовому засідання, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно приписів п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПК України визначені платники податків, для яких встановлюється річний податковий (звітний) період.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року (зі змінами), визначено, що у разі виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів, посадовими особами митних органів проводиться документальна невиїзна перевірка.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (частина 1 ст. 351 МК України).

Згідно положень ч.ч. 1 та 12 ст. 354 МКУ результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства.

Підпунктами 54.3.2. та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Статтею 123 ПК України визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Згідно положень п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Частиною 1 ст. 302 МК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строків сплати митних платежів на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом України.

Згідно п. 112.5 ст. 112 ПК України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у встановлені законом строки та з метою вжиття заходів щодо її погашення, податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» №0011753-1306-1532 від 02.06.2025 року, яка направлялась відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 360,00 грн. та з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 3 797 364,46 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ», а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, суму заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 360,00 грн. на бюджетний рахунок №UA888999980333199318000015622, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Кілія/11021000.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ», а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, суму заборгованості з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 3 797 364,46 грн. на бюджетний рахунок №UA718999980313090064005015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/15020100.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖАНКРАБ» (68303, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Татарбунарська, 8, код ЄДРПОУ 44829058).

Суддя О.В. Білостоцький