Решение № 138544385, 27.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2720/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.12.2025 №213150006470 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сергіївка Таврійської міської територіальної громади Каховського району Херсонської області, що наразі є тимчасово окупованою територію, помер батько Позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16 грудня 2025 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому зазначається, що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 3116 від 16.12.2025 року.

Позивач вказує, що 19.12.2025 року ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонскій області від 25.12.2025 № 213150006470 у виплаті допомоги відмовлено. Відмову обґрунтовано тим, що Зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 включене до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року. Виплата пенсії ОСОБА_2 припинена з 01.10.2025 відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи рішення протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року адміністративний позов залишено без руху, позивача повідомлено про необхідність у 5-денний строк усунути недоліки шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

До суду від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача відзиві вказує, що вимогою для призначення та виплати допомоги на поховання пенсіонера є факт отримання останнім на момент смерті пенсії та відсутності факту її припинення. В той же час, положеннями ст. 49 Закону № 1058 передбачено, що в разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд виплата пенсії припиняється. Померлий ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримував пенсію за віком призначену на підставі Закону №1058. 01.01.2025, у зв`язку з неотриманням пенсійних виплат більше ніж 6 місяців на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058, нарахування та виплату пенсійних коштів було припинено. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 , з часу припинення виплати пенсії останній із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання / неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не звертався.

З огляду на зазначене, вказує представник відповідача, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання Позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Так, судом встановлено що позивач є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.01.1991, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 після укладення шлюбу із ОСОБА_4 присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, про що 16.12.2025 складено відповідний актовий запис № 3116; місце смерті: Україна, Херсонська область, Каховський район, село Сергіївка, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 16.12.2025, серії НОМЕР_4 .

19.12.2025 позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виплату їй допомоги на поховання.

Вказану заяву згідно принципу екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 213150006470 від 25.12.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .

У рішенні зазначено: ...Згідно статті 53 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон), у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами), (далі - Порядок) особа, яка звертається по допомогу на поховання подає документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання, свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера.

Місце проживання ОСОБА_2 включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства Розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.

Пунктом 144 XV Прикінцеві положення Закону визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, що підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.01.2025, відповідно до частини першої статті 49 Закону. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання / неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку не звертався.

Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням про відмову у виплаті допомоги на поховання, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Статтею 53 Закону №1058-IV передбачено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2025 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату допомоги на поховання її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис від 16.12.2025 року № 3116.

При цьому, до заяви позивач надала наступні документи: паспорт ID-карта громадянина України, картку платника податків, свідоцтво про смерть, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; довідку про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру; довідку ВПО.

Отже, судом встановлено, що позивачем були подані всі документи, передбачені Порядком №22-1.

Втім, відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померлий ОСОБА_2 не отримував пенсію.

Водночас, відповідачем не заперечується обставина, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону №1058 з 14.12.2021 року.

На переконання суду, факт призупинення з 01.01.2025 року ОСОБА_2 виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при зупиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігав статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058, при цьому призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 такий статус не скасовує.

Окрім того, суд зауважує, що жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 213150006470 від 25.12.2025 року є безпідставним, не ґрунтується на приписах закону, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування відповідного рішення про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання ОСОБА_2 є правомірними та належать задоволенню.

Суд також зазначає, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримував пенсію, оскільки місце його реєстрації був включений до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих та виплату пенсії призупинено, однак пенсія йому мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги в розмірі двомісячної пенсії, яку пенсіонер отримував на момент смерті, тобто пенсії, яка нараховувалась ОСОБА_2 .

При цьому, належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити позивачу допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 у розмірі, передбаченому ст. 53 Закону № 1058- IV, оскільки, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату їй допомоги на поховання, надавши перелік необхідних документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.

Відтак, позивач виконав всі умови, що визначені чинним законодавством, а тому позов в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити виплату позивачу допомоги на поховання її батька ОСОБА_2 в розмірі її двомісячної пенсії підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1065,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь позивачки суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 213150006470 від 25.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 в розмірі його двомісячної пенсії згідно зі ст. 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73005)).

Суддя П.П. Марин