Постановление суда № 138544019, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14121/26

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

27 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в якому просить:

- Визнати протиправним та нечинним рішення Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 16.03.2026 р. №27 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану с. Сопошин» та містобудівної документації, розробленої в її складі».

23.07.2026 за вх.№65053 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить зупинити дію рішення Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 16.03.2026 року № 27 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану с. Сопошин» та містобудівної документації, розробленої в її складі» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622788800:10:000:15 площею 2,0 га (цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, КВЦПЗ 01.03), розташованої на території Сопошинської сільської ради (ур. «За Нетребою»). На вказаній ділянці розміщена артезіанська свердловина № 7000 із встановленим першим поясом санітарної охорони (суворого режиму). Оскаржуваним рішенням відповідача змінено функціональне призначення території земельної ділянки позивача із земель сільськогосподарського призначення на землі виробничого призначення, а також передбачено встановлення санітарно-захисної зони підприємства з виробництва кабелю освинцьованого чи з гумовою ізоляцією (ІІІ клас шкідливості), яка повністю накриває ділянку Позивача та зону санітарної охорони свердловини № 7000. Позивач вказує на наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення, а саме не проведення обов`язкового містобудівного моніторингу реалізації генплану та відсутність аналітичного звіту; порушення вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (процедура СЕО не проходила, проєкт не вносився до Єдиного реєстру СЕО); протиправне накладення санітарно-захисної зони шкідливого виробництва на зону санітарної охорони джерела водопостачання та землі сільськогосподарського призначення та грубе порушення порядку проведення громадських обговорень (не утворення погоджувальної комісії для розгляду спірних питань). За заявником, набрання чинності оскаржуваним нормативно-правовим актом створює підстави для зміни цільового призначення ділянок, видачі містобудівних умов та обмежень, отримання дозволів на будівництво та початку спорудження виробничих об`єктів. Це може призвести до незворотних наслідків, змінить правовий стан суміжних ділянок та унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав Позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У силу приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС).

З врахуванням викладеного, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду може бути істотно ускладено або унеможливлено; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що позивач є законним власником земельної ділянки (кадастровий номер 4622788800:10:000:15) та користувачем/власником об`єкта критичної інфраструктури (артезіанська свердловина № 7000 із зоною санітарної охорони), що підтверджено Інформаційною довідкою з ДРРП № 480346670 та Витягом з ДЗК № НВ-9968638352026.

Надані позивачем письмові докази зокрема, Лист Міндовкілля від 07.11.2023 № 25/5-21/17161-23, Лист ДП «ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ» від 01.04.2026 № 01-479/13, Лист ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва» від 03.06.2026 № 22.9/989 та Лист ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 17.07.2026 № Вих.-04_2-17/5954 містять попередні відомості про недотримання встановленого порядку проведення стратегічної екологічної оцінки та санітарно-епідеміологічних норм при проектуванні містобудівної документації.

Верховний Суд в постановах від 16.08.2022 у справі № 640/35685/21 та від 31.03.2021 у справі № 727/463/19 вказує, що «Метою забезпечення позову є недопущення виникнення правових чи фактичних наслідків, усунення яких у майбутньому стане неможливим або надзвичайно ускладненим; Зупинення дії рішення про затвердження містобудівної документації/землеустрою є належним та співмірним заходом, який дозволяє зберегти існуючий стан правовідносин (status quo) та запобігти виникненню нових юридичних наслідків до вирішення справи по суті; Зупинення дії акта не є вирішенням спору по суті та не зумовлює скасування самого акта.»

У разі незабезпечення позову реалізація спірної містобудівної документації може призвести до зміни цільового призначення суміжних земель, видачі містобудівних умов та обмежень, проведення будівельних робіт з зведення промислових об`єктів ІІІ класу шкідливості в зоні санітарної охорони джерела питного водопостачання. Такі дії створять фактичний стан, відновлення якого у разі задоволення позову буде неможливим чи потребуватиме значних правових та фінансових ресурсів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Законодавець встановив підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Способами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії, а заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Відтак, обраний спосіб забезпечення позову (зупинення дії оскаржуваного рішення) є співмірним із заявленими позовними вимогами, не порушує баланс публічних та приватних інтересів і спрямований виключно на тимчасову фіксацію існуючого стану правовідносин.

Враховуючи наведене, суд висновує, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Зупинити дію рішення Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 16.03.2026 року № 27 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану с. Сопошин» та містобудівної документації, розробленої в її складі» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грень Н.М.