Решение № 138543711, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/13731/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного апеляційного господарського суду ( 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81, ЄДРПОУ 42261829) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного апеляційного господарського суду, у якій просить суд: визнати протиправною відмову Західного апеляційного господарського суду видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду; зобов`язати Західний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке на цей час виплачується Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області. ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку визначення базового розміру посадового окладу судді, із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок. Листом від 15 травня 2026 року за № 07-11/47/26 Відповідач відмовив у задоволенні прохання Позивача, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 гривні 00 копійок, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року. Позивач вважає, що відмова Західного апеляційного господарського суду є протиправною. Стверджує, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 1 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 6 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач позов не визнав та у відзиві зазначив, що відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн, а згідно із ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні, встановленому для відповідного органу станом на 31 грудня 2025 року. Державною судовою адміністрацією України затверджено розмір посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду у штатному розписі на відповідний рік, з огляду на що відсутні підстави для видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, застосовуючи установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн та з 01.01.2026 3328 грн. Відповідачем видано позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де застосовано прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. Відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір посадового окладу судді, який є базовою складовою суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене обумовлює необхідність визначення, який саме прожитковий мінімум підлягає застосуванню - загальний чи спеціальний, передбачений для визначення базового розміру посадового окладу судді. Просив у задоволенні позову відмовити.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

13 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача про отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де зокрема просив Відповідача надати Позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду.

Відповідач листом від 15 травня 2026 року за № 07-11/47/26 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його прохання, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 гривні 00 копійок, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Відповідно до частин 3-5 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України Про прожитковий мінімум визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України Про прожитковий мінімум встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України Про прожитковий мінімум не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Верховний Суд в постанові від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а зазначив, що визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом № 966-XIV, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Згідно з абз. 4, абз.5 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX - установити з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Отже, разом із встановленням з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі - 3028 гривень, з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

При цьому, зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, через що законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Закони № 4059-IX та № 4695-IX фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Закони № 4059-IX та № 4695-IX не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 звертав увагу на такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Тому заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі Законів № 4059-IX та № 4695-IX є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 12 вересня 2024 року у справі № 5 80/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24, від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25, від 16 березня 2026 року у справі № 380/19912/24.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 сформував такий щодо спірних правовідносин: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 11 березня 2020 року у справі №4-р/2020 з посиланням в тому числі на норми міжнародного права зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року №6-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 3 червня 2013 року №3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013, від 8 червня 2016 року №4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року №11 -р/2018, від 18 лютого 2020 року №2-р/2020.

Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виці матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року №11-р/2018).

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з обчисленням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду.

Отже, для реалізації права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у зв`язку із зміною (збільшенням) базового посадового окладу судді апеляційного суду необхідно зобов`язати Західний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 293, 295, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Західного апеляційного господарського суду видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду.

Зобов`язати Західний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень 00 копійок та відповідно з 01 січня 2026 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень 00 копійок та виходячи з базового посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Західного апеляційного господарського суду ( 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81, ЄДРПОУ 42261829) за рахунок бюджетних асигнувань 2662, грн 40 коп сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович