Решение № 138540573, 19.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14272/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Поліщука С.В. про вирішення судом питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 758/14272/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 758/14272/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29.05.2026 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6 825, 26 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 39,36 грн.У задоволенні решти позовних вимог- відмовлено.

Одночасно судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19.06.2026 на 10.00 год.

Так, 19.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Поліщука С.В., в якій він просить суд долучити до справи докази витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу та стягнути з відповідача витрати позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

19.06.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд заяви представника позивача щодо вирішення судом питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без її участі, до якої долучено заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 758/14272/25. Зазначено, що позивачем (представником Позивача) не надавався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а зазначення позивачем загальної суми судових витрат у розмірі 25 000 грн не можна вважатись наданням їх розрахунку. Попередній орієнтовний розрахунок передбачає, що сторонами доводиться до відома суду в тому числі перелік послуг з професійної правничої допомоги (як складової частини судових витрат), їх обсяг, ціну та загальну вартість. Крім того, враховуючи, що позов задоволено частково, а також зміст ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати на правничу допомогу можуть бути компенсовані ОСОБА_1 в розмірі 65, 00 грн (25 000 грн : 100% х 0,26 % = 65,00 грн), тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог, який становить 0,26 % від суми позову (6 825,26 грн х 100 % : 2 625 453,30 грн = 0, 26%). Відтак, представник відповідача просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №758/14272/25.

Суд враховує те, що у позовній заяві на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку із розглядом справи за цим позовом: судовий збір, витрати на правову допомогу в сумі 25 000 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: Договір б/н від 11.09.2025 року; акт до Договору від 11.09.2025 року, складений 19.05.2026 року.

Так, 11.09.2025 року між адвокатом Поліщуком С.В. та клієнтом ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту допомогу обумовлену клієнтом виду, в інтересах клієнта, в об`ємі і на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п. 1.2 зазначеного договору правова допомога надається адвокатом клієнту по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 4.1 клієнт за отримання правової допомоги виплачує адвокату винагороду у фіксованій сумі, в тому числі за надання правничої допомоги у суді першої інстанції: 25 000 грн.

Винагорода сплачується клієнтом адвокату після набрання законної сили та виконання рішення суду, яке буде ухвалене судом (п. 4.2 договору).

Як вбачається з акту до Договору від 11.09.2025 року, складеному 19.05.2026 року, адвокатом здійснено: підготовку позову ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку; ознайомлення з відзивом АТ «Укрзалізниця»; ознайомлення з додатковими поясненнями АТ «Укрзалізниця» від 15.05.2026 року; прибуття адвоката в судове засідання в призначену судом дату та час. Розмір гонорару адвоката в суді першої інстанції визначений в твердій (фіксованій) сумі в розмірі 25 000 грн.

Суд враховує те, що справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є нескладною і вже сформувалась судова практика щодо розгляду даної категорії спорів, що не потребувало додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі.

Також надання правничої допомоги у вигляді підготовки позовної заяви та участі в судових засіданнях не потребували від представника позивача значних зусиль, надання додаткових доказів та заяв по суті справи.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що визначений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн є завищеним і з тих підстав, що позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді та про необхідність стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» вартості витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

Керуючись ст. 141, 270, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача адвоката Поліщука С.В. про вирішення судом питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 758/14272/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 758/14272/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5.

Суддя Я.К. Левицька