Решение № 138540251, 07.01.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/22184/24

провадження № 2/753/14256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Юкрейніан сіті сервіс») звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 43 363,14 грн, а також судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» здійснює забезпечення та надання послуг, в тому числі з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власницею квартири АДРЕСА_1 у вказаному будинку, отримує надані позивачем житлово-комунальні послуги, при цьому, не здійснює оплату за такі послуги, у зв`язку із чим за нею утворилась заборгованість за період з 18.07.2023 по 30.09.2024 в розмірі 43 363,14 грн., з яких 40 431,01 грн. - сума основного боргу, 2 160,66 грн. - інфляційна складова боргу, 771,47 грн. - 3% річних.

18.11.2024 до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а також за наявною з матеріалів справи адресою відповідачу двічі направлялись ухвала суду про відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками, які повернулись на адресу суду без вручення.

Відповідач не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень чи клопотань з процесуальних питань, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від позивача також не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» здійснює забезпечення та надання послуг, в тому числі і з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 у вказаному будинку, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2024.

02.07.2014 між ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» та ОСОБА_1 було укладено ряд договір, зокрема:

1) Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а споживачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором. Додатково між сторонами було підписано перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

2) Договір про надання додаткових послуг №2304, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачу, визначені в п. 2.1. договору послуги, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язалась своєчасно сплачувати вказані послуги на умовах, передбачених договором.

4) Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в квартиру АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язалась своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Отже, за змістом наведених норм закону споживач зобов`язана оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вона фактично користується ними.

Крім того, порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач безперебійно надавав та надає житлово-комунальні послуги, а відповідач в свою чергу споживає їх, однак не належним чином виконує умови вищевказаних договорів, у зв`язку із чим за нею утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги за період часу з 18.07.2023 по 30.09.2024 у розмірі 40 431,01 грн., що підтверджується наявним рахунком в матеріалах справи.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які звернення відповідача до позивача з приводу неналежного надання їй житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язана сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

За приписами стст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України становить 2 932,13 грн., що складається з 3% річних у розмірі 771,47 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 2 160,66 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не надано суду доказів щодо відсутності заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг перед позивачем.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До позовної заяви долучено: - копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.10.2024; - копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №17/10/24 від 17.10.2024; - копію додаткової угоди №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 17.10.2024; - копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг); копію ордеру на надання правничої (правової допомоги) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 7, 9, 11, 12, 13, 76 - 81, 141, 229, 235, 247, 259, 263 - 265, 272, 273, 274 - 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» (ЄДРПОУ 38139665) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 18.07.2023 по 30.09.2024 розмірі 40 431,01 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 160,66 грн, 3% річних у розмірі 771,47 грн, судовий збір у розмірі 3 028 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО

Дата складання повного тексту рішення 28.05.2026.