Постановление суда № 138536385, 27.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

27.07.2026 Справа № 917/990/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" вх. №10139 від 23.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову в справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", 36022, м. Полтава, вул. Панянки, 65Б

до відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)", 70002, Запорізька область, м. Вільянськ, вул. Металістів, буд. 1

про стягнення 3 719 473,22 грн,

установив:

19.05.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява (вх. № 1027/26) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" про стягнення 7 918 640,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, з яких :

- 3 719 473,22 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №23115578, в тому числі : 3 694 546,46 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 13 050,96 грн 3% річних за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 та 11 875,80 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 16.03.2026;

- 4 199 166,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 12.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №21810439, в тому числі : 4 170 192,23 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 15 252,31 грн 3% річних за період з 26.03.2025 по 30.04.2026 та 13 722,39 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 15.03.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справу № 917/990/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 25.05.2026 року постановив прийняти позовну заяву (вх. № 1027/26) до розгляду і відкрити провадження у справі, роз`єднати позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" про стягнення 7 918 640,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:

1) позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" 3 719 473,22 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №23115578, в тому числі : 3 694 546,46 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 13 050,96 грн 3% річних за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 та 11 875,80 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 16.03.2026 розглядати у справі № 917/990/26,

2) позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" 4 199 166,93 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 12.11.2024 року між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №21810439, в тому числі : 4 170 192,23 грн основного боргу за період з 01.12.2025 по 30.04.2026, 15 252,31 грн 3% річних за період з 26.03.2025 по 30.04.2026 та 13 722,39 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за активну електричну енергію за період з 16.02.2026 по 15.03.2026 виділити в самостійне провадження,

здійснювати розгляд справ № 917/990/26 та справи, виділеної в окреме провадження, у порядку загального позовного провадження.

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 23.07.2026 року закрив підготовче провадження по справі №917/990/26 та призначив справу до розгляду по суті в судове засідання на 18.08.2026 на 09:05.

23.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" по справі №917/990/26 подало до Господарського суду Полтавської області заяву вх№10139 від 23.07.2026 р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в загальному розмірі 3 719 473,22 грн., які знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках: р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний", р/р № НОМЕР_2 в АТ "УКРГАЗБАНК", всіх рахунках Відповідачів у банківських установах, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати, податків, зборів та платежів, передбачених законодавством України.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором про постачання електричної енергії, ним допущено тривале прострочення зобов`язань з оплати за спожиту електричну енергію; вимоги позивача зі сплати боргу, пред`явлені відповідачу, залишені без відповіді.

Крім того, ТОВ "Полтаваенергозбут" зазначає, що згідно реєстру виконавчих проваджень із системи АСВП вбачається значна кількість відкритих виконавчих проваджень про стягнення в примусовому порядку заборгованості з боржника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)", між Відповідачем та Державною установою "Крюківська виправна колонія (№29)" укладений тристоронній договір поруки, що вказує на неможливість відповідача виконувати свої зобов`язання по Договору.

На думку позивача, вказані обставини свідчить про очевидну небезпеку невиконання з боку Відповідача рішення господарського суду, у разі задоволення позовних вимог ТОВ "Полтаваенергозбут" чи можливість утруднення його виконання, у зв`язку з чим унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд розглянув вказану заяву про забезпечення позову та дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи: наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 915/167/20 і ін.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму 3 719 473,22 грн не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебуваю у володінні власника, а тимчасово обмежується лише можливістю розпоряджатися ними, що узгоджується з позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 30.10.2023 у справі №922/1583/23.

За таких обставин суд доходить висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми - 3 719 473,22 грн є обґрунтованим, адекватним та співмірним, оскільки: відповідає предмету спору, спрямоване запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

Суд у справі №917/990/26, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, встановивши наявність прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, приймає як обґрунтовані доводи заявника щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру суми позовних вимог - 3 719 473,22 грн.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Відповідна правова позиція викладена в п. 24 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року №905/448/22.

За ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення суд зауважує, що за частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Так, ст. 141 ГПК передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову. Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову відповідно до ст. 146 ГПК.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 р. у справі №905/446/22 вказав, що у разі звернення позивача до суду із вимогами про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Відповідач, жодних заперечень на заяву про забезпечення позову в даній справі, до суду не надав.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Відповідача та їх розміру у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Водночас суд зауважує, що у випадку існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів, останній не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення шляхом подачі до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів. Зокрема, відповідач можє спростувати наведене позивачем обґрунтоване припущення про наявність обставин утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову, подавши докази неспівмірності заходів забезпечення чи їх безпідставність в порядку статті 145 ГПК України.

Керуючись статтями 42, 136 - 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову по справі №917/990/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)", код ЄДРПОУ 08680075) в загальному розмірі 3 719 473,22 грн., які знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках:

- р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний";

- р/р № НОМЕР_2 в АТ "УКРГАЗБАНК",

- всіх рахунках Відповідачів у банківських установах, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати, податків, зборів та платежів, передбачених законодавством України.

3. Ця ухвала відповідно до ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 42223804

Боржник: Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)", 70002, Запорізька область, м. Вільянськ, вул. Металістів, буд. 1, код ЄДРПОУ 08680075

4. Примірник ухвали з гербовою печаткою надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022).

5. Копію ухвали надіслати учасникам процесу в порядку ст. 242 ГПК України.

Ухвала підписана 27.07.2026 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання по 28.07.2029

Суддя О.В.Ківшик