Постановление суда № 138535547, 27.07.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2026 Справа № 908/1772/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/1772/26

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЦЕНТР "НАВІГАТОР", 69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Перемоги, будинок 94, ідентифікаційний код 32372548

про стягнення 1 284 918,93 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2052/08-07/26 від 23.07.2026) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр «Навігатор» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 1 284 918,93 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.120, 124, 125 Земельного кодексу України і обґрунтовано тим, що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав користувався земельною ділянкою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026, справі присвоєно номер 908/1772/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Одночасно з позовною заявою 23.07.2026 Запорізькою міською радою подано заяву про забезпечення позову, якою позивач просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноцентр «Навігатор», яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул.Виробнича, 10 б, а саме:

- склад. літ. О, загальною площею 109,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3006923101;

- майстерню літ. В (заг. пл. 11,0 кв.м.), майстерню літ. У (заг.пл.90,6кв.м.), диспетчерську літ. Д (заг. пл. 102,2 кв.м.), склад літ. Н (заг.пл. 40,2 кв.м.), склад літ. П (заг. пл. 80,6 кв.м.), будівлю їдальні літ.Р (заг. пл. 216,7 кв.м.), погріб літ. Т (заг. пл. 44,1 кв.м.), паркани №6,7,20, замощення І, загальною площею 585,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 2922623101,

- виробниче приміщення літ. Е інв. № 552 (заг. пл. 599,9 кв.м.), майстерня літ. Ж інв. № 553 (заг. пл. 346,1 кв.м.), приміщення диспетчера літ. А-2 інв. № 554 (заг. пл. 263,4 кв.м.), склад літ. З інв. № 555 (заг.пл.299,3кв.м), будівля гаражу літ.С інв. № 556 (заг. пл. 154,8 кв.м.), будівля гаражу літ. К інв. № 557 (заг.пл. 203,4 кв.м.), будівля під великовантажні машини літ. Л-2 інв. № 559 (заг. пл. 799,4 кв.м.), склад літ. М. інв. № 560 (заг. пл. 352,1 кв.м.), загальною площею 3018,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3054623101.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026, заяву передано для розгляду судді Давиденко І.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що ним подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр «Навігатор» про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 1 284 918,93 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, набувши право орендаря земельної ділянки в частині, що відповідає площі та потребам обслуговування придбаного нерухомого майна, зобов`язаний виконувати умови договору, зокрема щодо сплати орендної плати за відповідно частину земельної ділянки, відповідну плату не вносить.

Позивач вказує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна №481241605 від 10.06.2026, ТОВ «Техноцентр «Навігатор» з 19.11.2026 належить на праві власності: склад. літ. О, загальною площею 109,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3006923101, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул.Виробнича, 10 б; майстерню літ. В (заг. пл. 11,0 кв.м.), майстерню літ. У (заг.пл.90,6кв.м.), диспетчерську літ. Д (заг. пл. 102,2 кв.м.), склад літ. Н (заг.пл. 40,2 кв.м.), склад літ. П (заг. пл. 80,6 кв.м.), будівлю їдальні літ.Р (заг. пл. 216,7 кв.м.), погріб літ. Т (заг. пл. 44,1 кв.м.), паркани №6,7,20, замощення І, загальною площею 585,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 2922623101, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Виробнича, 10б; виробниче приміщення літ. Е інв. № 552 (заг. пл. 599,9 кв.м.), майстерня літ. Ж інв. № 553 (заг. пл. 346,1 кв.м.), приміщення диспетчера літ. А-2 інв. № 554 (заг. пл. 263,4 кв.м.), склад літ. З інв. № 555 (заг.пл.299,3кв.м), будівля гаражу літ.С інв. № 556 (заг. пл. 154,8 кв.м.), будівля гаражу літ. К інв. № 557 (заг.пл. 203,4 кв.м.), будівля під великовантажні машини літ. Л-2 інв. № 559 (заг. пл. 799,4 кв.м.) склад літ. М. інв. № 560 (заг. пл. 352,1 кв.м.), загальною площею 3018,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3054623101, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Виробнича, 10б, які набуто на підставі договору купівлі-продажу № 9067 від 19.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І.

Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 14.05.2026 № 4743/01/01-07 договір оренди, укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ «Техноцентр «Навігатор» (ЄДРПОУ 232372548), іншими юридичними/фізичними особами, на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:033:0058 по вул. Виробнича 10 б в Департаменті не обліковується.

Починаючи з 19.11.2021 року ТОВ «Техноцентр «Навігатор» набуло прав та обов`язків орендаря земельної ділянки в частині, що відповідає площі та потребам обслуговування придбаного нерухомого майна (за Договором), і зобов`язане виконувати умови Договору, зокрема щодо сплати орендної плати за відповідну частину земельної ділянки. ТОВ «Техноцентр «Навігатор», як власник вищезазначеного майна та користувач земельної ділянки комунальної власності, не сплачував орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою загальною площею 1,1728 га, кадастровий номер 2310100000:07:033:0058 за адресою: м. Запоріжжя, вул.Виробнича, 10б, в результаті чого, утворилась заборгованість за Договором оренди землі за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 у розмірі 1 284 918,93 грн.

Позивач вказує, що відповідно до абзацу 3 пункту 1.2. Договору купівлі-продажу № 9067 від 19.11.2021 року, вартість спірного нерухомого майна становила: Об`єкту-1: 39 274,76 грн.( тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят чотири грн. 76 коп.); Об`єкту-2: 249 425,07 грн. (двісті сорок дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять грн. 07 коп.); Об`єкту-3: 1 454 066,24 грн. (один мільйон чотириста п`ятдесят чотири тисячі шістдесят шість грн. 24 коп.). Загальна вартість відчуженого нерухомого майна на момент укладення зазначеного договору становила 2 099 402,52 грн.

Також Запорізька міська рада зазначає, що 16.06.2026 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради направив до відповідачу претензію про сплату заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 1 284 918,93 грн. (лист від 16.06.2026 № 01/02-11/1252), яка на день подачі позову відповідачем не виконана.

На думку позивача, вказані обставини свідчать про те, що відповідач може розпорядитись своїм майном, зокрема, відчужити його на користь інших осіб, а пред`явлення Запорізькою міською радою до суду позову про стягнення заборгованості, без його забезпечення, дозволить відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судових рішень.

З огляду на всі зазначені обставини, позивач вважає накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу є необхідним, оскільки відповідач має заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя та в добровільному порядку, після направлення вимоги, не сплачує заборгованість.

Також позивач зазначає, що, обраний ним вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останнього, у той час як накладення арешту на частину об`єктів нерухомого майна мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.

Обраний вид забезпечення позову накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, за твердженням позивача, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві та/або іншими особам вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що наведені у заяві обставини об`єктивно свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову суперечить завданню господарського судочинства, оскільки може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у цій справі, що призведе до неефективного захисту порушених прав та інтересів територіальної громади міста Запоріжжя.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Запорізька міська рада вважає, що не вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна відповідача може призвести до його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України. Тому, за переконанням заявника, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є стягнення до місцевого бюджету більше 1 млн. грн, які відповідач упродовж тривалого часу не сплачує.

Ураховуючи вказане, Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану.

Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №490/6312/19 та від 21.12.2020 №487/5726/19.

Відповідно до наданої заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №481240798 від 10.06.2026) за ТОВ Техноцентр «Навігатор» зареєстровано на праві власності таке нерухоме майно: склад. літ. О, загальною площею 109,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3006923101, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул.Виробнича, 10 б; майстерню літ. В (заг. пл. 11,0 кв.м.), майстерню літ. У (заг.пл.90,6кв.м.), диспетчерську літ. Д (заг. пл. 102,2 кв.м.), склад літ. Н (заг.пл. 40,2 кв.м.), склад літ. П (заг. пл. 80,6 кв.м.), будівлю їдальні літ.Р (заг. пл. 216,7 кв.м.), погріб літ. Т (заг. пл. 44,1 кв.м.), паркани №6,7,20, замощення І, загальною площею 585,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 2922623101, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Виробнича, 10б; виробниче приміщення літ. Е інв. № 552 (заг. пл. 599,9 кв.м.), майстерня літ. Ж інв. № 553 (заг. пл. 346,1 кв.м.), приміщення диспетчера літ. А-2 інв. № 554 (заг. пл. 263,4 кв.м.), склад літ. З інв. № 555 (заг.пл.299,3кв.м), будівля гаражу літ.С інв. № 556 (заг. пл. 154,8 кв.м.), будівля гаражу літ. К інв. № 557 (заг.пл. 203,4 кв.м.), будівля під великовантажні машини літ. Л-2 інв. № 559 (заг. пл. 799,4 кв.м.) склад літ. М. інв. № 560 (заг. пл. 352,1 кв.м.), загальною площею 3018,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3054623101, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Виробнича, 10б, які набуто на підставі договору купівлі-продажу № 9067 від 19.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту нерухоме майно відповідача в межах суми позову, а саме: склад. літ. О, загальною площею 109,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3006923101, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул.Виробнича, 10 б; майстерню літ. В (заг. пл. 11,0 кв.м.), майстерню літ. У (заг.пл.90,6кв.м.), диспетчерську літ. Д (заг. пл. 102,2 кв.м.), склад літ. Н (заг.пл. 40,2 кв.м.), склад літ. П (заг. пл. 80,6 кв.м.), будівлю їдальні літ.Р (заг. пл. 216,7 кв.м.), погріб літ. Т (заг. пл. 44,1 кв.м.), паркани №6,7,20, замощення І, загальною площею 585,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 2922623101, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Виробнича, 10б; виробниче приміщення літ. Е інв. № 552 (заг. пл. 599,9 кв.м.), майстерня літ. Ж інв. № 553 (заг. пл. 346,1 кв.м.), приміщення диспетчера літ. А-2 інв. № 554 (заг. пл. 263,4 кв.м.), склад літ. З інв. № 555 (заг.пл.299,3кв.м), будівля гаражу літ.С інв. № 556 (заг. пл. 154,8 кв.м.), будівля гаражу літ. К інв. № 557 (заг.пл. 203,4 кв.м.), будівля під великовантажні машини літ. Л-2 інв. № 559 (заг. пл. 799,4 кв.м.) склад літ. М. інв. № 560 (заг. пл. 352,1 кв.м.), загальною площею 3018,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3054623101.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції, від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/1772/26 в частині накладення арешту на нерухоме майно відповідача є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в межах суми 1 284918,93грн, заявленої до стягнення.

Враховуючи те, що суд діє виключно в межах повноважень, наданих йому законом, суд вважає, що застосування передбаченого процесуальним законом такого заходу забезпечення позову як арешт сприятиме забезпеченню збереження майна для подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/1772/26 (вх. № 16066/08-08/26 від 23.07.2026) задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, накласти арешт в межах суми позовних вимог в розмірі 1284918,93 грн на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЦЕНТР "НАВІГАТОР", ідентифікаційний код 32372548, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 10 б, а саме: склад. літ. О, загальною площею 109,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3006923101; майстерню літ. В (заг. пл. 11,0 кв.м.), майстерню літ. У (заг.пл.90,6кв.м.), диспетчерську літ. Д (заг. пл. 102,2 кв.м.), склад літ. Н (заг.пл. 40,2 кв.м.), склад літ. П (заг. пл. 80,6 кв.м.), будівлю їдальні літ.Р (заг. пл. 216,7 кв.м.), погріб літ. Т (заг. пл. 44,1 кв.м.), паркани №6,7,20, замощення І, загальною площею 585,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 2922623101; виробниче приміщення літ. Е інв. № 552 (заг. пл. 599,9 кв.м.), майстерня літ. Ж інв. № 553 (заг. пл. 346,1 кв.м.), приміщення диспетчера літ. А-2 інв. № 554 (заг. пл. 263,4 кв.м.), склад літ. З інв. № 555 (заг.пл.299,3кв.м), будівля гаражу літ.С інв. № 556 (заг. пл. 154,8 кв.м.), будівля гаражу літ. К інв. № 557 (заг.пл. 203,4 кв.м.), будівля під великовантажні машини літ. Л-2 інв. № 559 (заг. пл. 799,4 кв.м.) склад літ. М. інв. № 560 (заг. пл. 352,1 кв.м.), загальною площею 3018,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 3054623101.

Стягувачем за даною ухвалою є Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915).

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЦЕНТР "НАВІГАТОР" (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Перемоги, будинок 94, ідентифікаційний код 32372548).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвала складена та підписана 27.07.2026.

Суддя І.В. Давиденко