Решение № 138530739, 28.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/846/26

Провадження 2/681/917/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У червні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №01.11.2025-100000085 від 01.11.2025 у розмірі 70 517,49 грн та судові витрати.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 01.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою (позичальницею) було укладено вищевказаний кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальниці.

Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору відповідачкою пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

ОСОБА_1 за умовами договору отримала кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язувалася його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, на умовах визначених договором.

Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачці кредит у передбаченому розміру.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 70 517,49 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21 340 грн, заборгованості по процентам в розмірі 32 223,4 грн, заборгованість по комісії пов`язаної з наданням кредиту у сумі 1 954,09 грн, а також відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 15 000 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства.

22.06.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

26.06.2026 ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила встановити фактичний розмір заборгованості з урахуванням здійснених нею часткових платежів, а також зменшити розмір штрафних санкцій, пені та нарахованих відсотків як непропорційних та завищених. В обґрунтування відзиву зазначила, що не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак вважає нараховані позивачем відсотки, штрафні санкції та пеню непропорційними та завищеними. Вказала, що позивачем не доведено правильність їх нарахування, не надано повного та прозорого розрахунку заборгованості, не враховано здійснені нею часткові платежі, а наданий розрахунок є одностороннім та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами.

30.06.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними з огляду на строк кредитування. Позивачем не здійснювалося нарахування будь-яких платежів поза межами строку кредитування, зокрема передбачених статтею 625 ЦК України, та відповідних позовних вимог не заявлялося.

Щодо заперечень відповідачки стосовно законності розміру процентів, представник позивача зазначив, що відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, а тому, з урахуванням дати укладення кредитного договору, передбачена ним денна процентна ставка є законною.

Також представник позивача вказав, що відповідачкою здійснювалися часткові платежі за кредитним договором, які були враховані під час формування довідки про заборгованість та визначення суми позовних вимог, у зв`язку з чим розмір заборгованості було відповідно зменшено. Щодо ненадання первинних банківських документів представник позивача зазначив, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема фінансових кредитів без відкриття рахунку. У зв`язку з цим позивач не може надати первинні банківські документи, а наданий ним розрахунок заборгованості вважає належним та допустимим доказом її наявності та розміру.

Щодо комісії представник позивача зазначив, що вона пов`язана з наданням послуги з перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, із використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» надає кредити без відкриття рахунків у власній установі, плата за перерахування кредитних коштів на картку, зазначену позичальником, на думку позивача, є обґрунтованою. При цьому відповідачка не була позбавлена можливості отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Крім того, представник позивача зазначив, що своїм підписом під кредитним договором відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, у тому числі порядком та строками повернення кредиту і сплати процентів, розуміє їх та зобов`язується виконувати.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 01.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01.11.2025-100000085. При укладенні вказаного кредитного договору відповідачкою було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором Е555 пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання ТОВ «Споживчий центр» заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася 01.11.2025 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а також відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер телефону зазначений позичальницею при її ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.

Відповідно до умов заявки та відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №01.11.2025-100000085 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000 грн на строк 210 днів з дати його надання, дата повернення 29.05.2026.

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.6 заявки та відповіді позичальниці).

За умовами кредитного договору комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 6 000,00 грн, нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п.7 заявки та відповіді позичальниці).

За умовами договору сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 390 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 390 грн (п.15 заявки та відповіді позичальниці).

Сторони також погодили графік платежів (п.12 заявки та відповіді позичальниці), відповідно до якого сплата відповідних платежів за кредитним договором здійснюється шляхом внесення семи чергових платежів протягом семи чергових періодів, визначили загальний розмір кожного чергового платежу, його складові, дати сплати.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними квитанції до платіжної інструкції №20393-1391-312599747 відповідно до якої ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яке діє на підставі ліцензії НБУ про переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № НОМЕР_1 від 17.10.2014, 01.11.2025 успішно перерахувало кошти за договором кредиту №01.11.2025-100000085 в сумі 30 000 грн на номер картки НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_1 .

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

За умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісії у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №01.11.2025-100000085 від 01.11.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 70 517,49 грн та складається з 21 340 грн - основного боргу, 32 223,4 грн проценти, 1 954,09 грн комісії та 15 000 грн відсотки за ст.625 ЦК України. Проценти по кредиту нараховані за період з 01.11.2025 по 29.05.2026.

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір №01.11.2025-100000085 підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, Товариство виконало його умови та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів. Крім того, відповідачка у відзиві не заперечує щодо факту укладення між нею та позивачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договором не виконала, у встановлений договором строк кредит не повернула, відсотків за користування кредитними коштами та комісії не сплатила.

Щодо доводів відповідачки про значне завищення нарахованих позивачем процентів суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки пунктом 6 кредитного договору сторонами погоджено процентну ставку у розмірі 1 % на день, яка не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас у відзиві відповідачка просила витребувати у позивача повний рух коштів за кредитним договором, детальний розрахунок заборгованості із розшифровкою всіх нарахувань та підтвердження врахування всіх здійснених нею платежів. У відповідь на відзив представник позивача зазначив, що під час формування довідки про заборгованість та визначення суми позовних вимог було враховано здійснені відповідачкою платежі, у зв`язку з чим розмір заборгованості було відповідно зменшено. Також позивач вказав, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює діяльність з надання фінансових послуг, у зв`язку з чим не має можливості надати первинні банківські документи. Відтак позивач вважає наданий ним розрахунок заборгованості належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що в ньому відображено порядок нарахування процентів у розмірі 1 % на день за період з 01.11.2025 по 29.05.2026, що відповідає умовам укладеного сторонами кредитного договору. Крім того, у розрахунку враховано здійснені відповідачкою платежі.

За таких обставин суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості містить достатні відомості щодо порядку нарахування процентів та врахування здійснених відповідачкою платежів, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальниці повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісію за надання кредиту.

Визначений Товариством розмір кредиту, процентів за користування ним та комісії за надання, які позивач просить стягнути з відповідачки, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

За наведених обставин, позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21 340 грн, за процентами в сумі 32 223,4 грн та за комісією в сумі 1 954,09 грн, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України та посилання на правомірність їх нарахування на підставі внесення змін до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором №01.11.2025-100000085 від 01.11.2025, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи Товариства про правомірність нарахування відсотків передбачених ст. 625 ЦК України та вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки 15 000 грн, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 55 517,49 грн.

Щодо стягнення з відповідачки коштів в сумі 116,58 грн на відправлення їй копії позовної заяви з додатками, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ч. 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Відтак позивачем надано суду квитанцію №2113831 від 15.06.2026 з описом вкладення про відправлення на адресу відповідачки копії позовної заяви з додатками, у якому зазначено загальну вартість 116,58 грн.

Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлено, що витрати позивача на направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками підтверджуються вищевказаними доказами доданих до матеріалів справи. Такі витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а тому на підставі ст. 133 та ч.2 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенню позовних вимог на 78,7% з відповідачки підлягають стягненню витрати в розмірі 91,70 грн.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 78,7%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 095,30 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №01.11.2025-100000085 від 01.11.2025, яка складається з: 21 340 грн заборгованість за основною сумою боргу, 32 223,4 грн заборгованість за відсотками, 1 954,09 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а всього в загальному розмірі 55 517 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 49 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які складаються з судового збору у розмірі 2 095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн 30 коп. та витрат на поштове відправлення в розмірі 91 (дев`яносто одна) грн 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар