Постановление суда № 138530349, 28.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.07.2026

Провадження № 1-кп/337/57/2026

ЄУН №337/1703/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,

встановив:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились і не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_7 не погоджується з клопотанням прокурора, вказавши, що воно надумане і не підтверджене жодними доказами, ґрунтується на припущеннях і домислах. Ризики не відповідають дійсності, наголосив, що він працював у незаконних правоохоронних органах не добровільно, а під примусом. Просить визначти більш мякий запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 вважає, що прокурором не надано нових ризиків, всі свідки обвинувачення допитані і немає ризику тиску на них і взагалі ризиків не існує. Просить у задоволенні клопотання прокурора відмовити та визначити помірний розмір застави.

Вислухавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі до 15 років.

Суд вважає, що ураховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину, який відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, продовжує й надалі існувати ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, оскільки обвинувачений офіційних законних джерел доходу не має, ураховуючи обставини інкримінованого та його роль в інкримінованому кримінальному правопорушенні, маючи відповідні зв`язки на тимчасово окупованій території України з представниками окупаційної влади, може вчинити дії, спрямовані на підрив основ національної безпеки України, щов сукупності свідчить про високу вірогідність вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Твердження прокурора на наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України(незаконний вплив на свідків), суд відхиляє, так як судом допитані заявлені свідки обвинувачення, та обставин, які б вказували на реальність та високий ступень ймовірності вчинення обвинуваченим таких дій, за умови допиту судом свідків обвинувачення, прокурором не наведено.

Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які також існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшились, та вважає, що вони продовжують існувати.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

Суд не має підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, більш м`який, крім тримання під вартою, оскільки інші заходи в достатній мірі не забезпечать запобігання ризиків, та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ч. 6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених у тому числі, статтями 109-114-2, КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Згідно до положень ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями, зокрема 109-114-2 КК України.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, враховуючи те, що обставини та підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим продовжити строк дії запобіжного заходу без визначення розміру застави.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про обрання іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою та визначення розміру застави.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 25 вересня 2026 року включно.

Копію ухвали направити Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору та обвинуваченому - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1