Решение № 138530307, 28.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.07.2026

Справа № 334/2225/26

Провадження № 2/334/2295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 345092282 на суму 17000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3Е93В.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачці грошові кошти в сумі 17000,00грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22000,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого у подальшому укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Відповідно до умов договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Після відступлення права вимоги за кредитним договором, позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачки за кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 80868,92 грн, яка складається з: 21999,20 грн - заборгованість по тілу кредиту; 58869,72 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021 в розмірі 80868,92 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Від представника відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому не запечується факт укладення 27.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою кредитного договору 345092282 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Сума кредиту становить 17000,00 грн.

При цьому зазначила, що надана позивачем додаткова угода від 27.04.2021 до договору № 345092282 від 27.04.2021 не підписана ані особистим підписом відповідача ані її електронним цифровим підписом.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2021 № 345092282, позивач зазначає, що набув відповідне право вимоги на підставі договору факторингу від 11.07.2025 № 11/07/25-Е, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», яке, у свою чергу, набуло право вимоги від ТОВ «Таліон плюс» відповідно до договору факторингу від 05.08.2020 №05/0820-01. Останнє набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01.

При цьому матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення останньому такого повідомлення за договорами факторингу.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. На підтвердження факту передачі права вимоги до відповідача наданий Договір факторингу № 28/1118-01, укладений 28.11.2019 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»),строк дії якого закінчувався 28.11.2019.

Водночас, на підтвердження переходу права вимоги за договором факторингу № 28/1118-01 позивачем надано лише бланки додатків до договору факторингу, а саме: форми реєстру прав вимоги, форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, а також додаткові угоди до договору факторингу від 28 листопада 2019 року № 19; від 31.12.2020 № 26; від 13.12.2021 № 27, від 31.12.2022 № 31 та від 31.12.2023 № 32 у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників. Не надано реєстр прав вимоги № 142 від 13.07.2021. В наданих акті звірки від 31.12.2021 та протоколі узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 142 від 13.07.2021 відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників.

Позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

На підтвердження переходу права вимоги за договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» позивачем не надано ніяких додатків

Згідно з Витягом з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу від 05.08.2020 року № 05/0820-01 від ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.04.2021 № 345092282 на загальну суму 80868,92 грн.

На підтвердження переходу права вимоги за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу від 11.07.2025 № 11/07/25-Е, а саме: форму реєстру боржників, форму прийому передачі реєстру боржників та форму акта повернення права вимоги.

Наданий витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року в кількості 55036 боржників. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.04.2021 року № 345092282 у загальному розмірі 80868,92 грн., з яких: за тілом кредиту 21 999,20 грн., за процентами 58 869,72 грн.

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Правовідносини за кредитним договором № 345092282 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 27.04.2021, тобто значно пізніше, ніж був укладений договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Отже, на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2021 № 345092282, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.

Крім того, відповідно до п. 1.2 договору № 345092282 від 27.04.2021, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. Таким чином строк кредитування за договором сплив 28.05.2021, тому первісний кредитор ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та наступні кредитори мали право нараховувати відсотки за користування кредитом до 2705.2021 в межах строку кредитування.

В той же час, первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» нарахована заборгованість за період з 27.04.2021 до 13.07.2021.

У подальшому наступний кредитор ТОВ «Таліон Плюс» додатково нарахувало відсотки за кредитним договором за період з 13.07.2021.

Крім того, на думку відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірний складності справи, оскільки така категорія справ не є складною, а позовна заява є типовою формою.

Просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відмовити в повному обсязі. У разі задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що згідно з умовами кредитного договору кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту козичальником. У випадку надання Кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту (п. 1.2).

За період з 27.04.2021 по 09.05.2021відповідачці були нараховані проценти за користування кредитом у сумі 149,60 грн. на підставі п.1.4.1. договору.

09.05.2021 відповідачка відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» внесла суму в розмірі - 1796,00 грн, чим погасила проценти за користування кредитними коштами в розмірі -1795,20 грн. та тіло в розмірі-0,80 грн.

За період 10.05.2021-27.05.2021відповідачці нараховувались проценти за користування кредитом у сумі 149,59 грн.

За період 28.05.2021- 08.06.2021 проценти нараховувались в сумі 299,19 грн. на підставі п. 1.4.2.договору

За період 13.06.2021 -05.09.2021 проценти нараховувались в сумі 505,98 грн. на підстав п. 1.7.2. договору.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 4.3. кредитного договору )

Дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Тобто, виходячи з умов кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з нього в повному обсязі.

Щодо переходу права вимоги зазначив наступне.

Виконання Договір факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024, на підставі додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

13.03.2021 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 142 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 53 546,00 грн

Перехід права вимоги за кредитним договором стосувався чинного зобов`язання на момент його передачі і відбувся на законних підставах, оскільки реєстр прав вимоги підписано після укладення кредитного договору.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820- 01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Договір № 05/0820 - 01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 05.08.2020 - 30.12.2024.

З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Тобто підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності договору факторингу - до 30.12.2024 р.

Створення реєстрів прав вимог до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05.08.2020 відбувається за формою, що визначена у відповідних додатках та можуть бути укладені в будь-який момент чинності договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з реєстрів.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07..

Враховуючи наведене, вважає, що укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 27.04.2021 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 345092282 від 27.04.2021 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином.

Зазначив також, що направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця, позивач не зобов`язаний. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Щодо вартості правничої допомоги вказав, що долучений ними акт прийому-передачі виконаних робіт, свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

Просить врахувати відповідь на відзив при розгляді справи та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 80868,92 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив, в який вказано, що кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено 27.04.2021 року строком на 30 календарних днів, тобто до 27.05.2021 року включно. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк, строк користування кредитом було продовжено до 24.08.2021 року.

Пунктом 4.3 Кредитного договору від 27.04.2021 № 345092282, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Доказів про дострокове розірвання кредитного договору від 27.04.2021 № 345092282 позивачем не надано, а тому на думку представника відповідачки нарахування процентів за користування грошових коштів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням п. 4.3 Кредитного договору можливо лише з 24.08.2021

Після відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» з 13.07.2021 додатково нарахувало відсотки за кредитним договором, хоча не мало права нараховувати відсотки за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору № 345092282 від 27.04.2021, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. Таким чином строк кредитування за договором сплив 28.05.2021. В той же час, первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» нарахована заборгованість за період з 27.04.2021 до 13.07.2021.

У межах строку кредитування до 26.05.2021 відповідачка мала, зокрема, повернути ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 27.05.2021, відповідачка мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2021 № 345092282, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.

Просить в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 по стягнення заборгованості за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021 відмовити в повному обсязі. У разі задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка, представник відповідачки в судове засідання не з`явилися. До суду надали заяви про розгляд справи буз їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, доходить наступного висновку.

Статтями 525, 527 ЦК України передбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 615, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що 27.04.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 345092282, який є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму

За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 17000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту.

Сторони погодили, що встановлений в п.1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті не обмежена. (п.1.3).

Згідно п. 1.4-1.4.3 договору, за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 248,20 процентів річних, що становить 0,68 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 496,31 процентів річних, що становить 1,36 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

В п.1.7 кредитного договору зазначено що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною , в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.8 кредитного договору, проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

В п.4.1 договору зазначено, що невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця.

Додатком №1 до договору № 345092282 від 27.04.2021 є графік розрахунків.

Кредитний договір № 345092282 від 27.04.2021 був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV3E93B.

27.04.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 345092282 від 27.04.2021, якою сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 5000,00грн. з 27.04.2021 на строк дії договору № 345092282 від 27.04.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовились викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції (додаток №1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор MNV3E93B направлено відповідачці 27.04.2021 о 15:01:46 год. на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів 0985818685, одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 27.04.2021 о 15:02:33.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті.

Таким чином позивач надав беззаперечні докази того, що відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наявними у матеріалах доказами підтверджується та не спростовано відповідачем, що при підписанні кредитного договору № 345092282 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) сторонами було погоджено всі істотні умови договору.

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність договору, суду не надано. Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало платіжні доручення від 27.04.2021 на суму 17000,00 грн. та на суму 5000,00грн.

Окрім цього перерахування коштів підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої 27.04. 2021 на вищевказаний рахунок було здійснено зарахування коштів на суму 17000,00 грн. та на суму 5000,00грн., в деталях операції зазначено «Viplata zaima Moneyveo».

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свого обов`язку щодо надання коштів відповідачці за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021.

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачка суду не надавала, як і доказів належного виконання кредитного зобов`язання на користь первісного кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 07 січня 2026 року, яка відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України враховується судом, у справі № 727/2790/25 зауважив:

- допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені у виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

- наявна вимога це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

- майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

- у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

- майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Так, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01.

Згідно із п.2.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Сторони узгодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1.)

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року .

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020 .

31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31.12.2021 .

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

Укладанням додаткової угоди №31 від 31.12.2022 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023 р.

Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 р.

Згідно реєстру прав вимог № 142 від 13.07.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021 на суму 53546,00 грн.

Реєстр боржників за вказаним договором факторингу був підписаний 13.07.2021 за №142, після укладення 27.04.2021 спірного кредитного договору між відповідачкою та первісним кредитором. На момент переходу права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» кредитні правовідносини між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 існували, та відповідачка належним чином не виконувала умови договору з повернення кредиту.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до умов договору ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Строк дії договору закінчується 04.08.2021 (п. 8.2) .

03.08.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №2, згідно з якою строк дії договору факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020 продовжено до 31.12.2022 .

30.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020 продовжено до 30.12.2024 .

30.05.2023 сторони на виконання умов договору факторингу № 05/0820-01 підписали реєстр прав вимоги № 9, згідно якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021 на суму 58869,72 грн.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е.

Згідно п.1.1. договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.2 договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021 на суму 58869,72 грн.

Отже, внаслідок послідовного укладення договорів факторингу право вимоги за кредитним договором № 345092282, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 80868,92грн., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 21999,20 грн., суми заборгованості за відсотками 58869,72 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» проценти за користування кредитом нараховувались відповідачці з 27.04.2021 по 05.09.2021. За цей період відповідачкою сплачено: 09.05.2021 0,80 грн. в рахунок заборгованості по основному боргу; 09.05.2021 1795,20 грн. та 19.06.2021 75,00грн. в рахунок погашення процентів.

Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту.

Сторони погодили, що встановлений в п.1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті не обмежена. (п.1.3).

Згідно п. 1.4-1.4.3 договору, за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 248,20 процентів річних, що становить 0,68 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 496,31 процентів річних, що становить 1,36 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Тобто, ініціативу щодо продовження строку дії договору мав виявити саме позичальник, сплативши протягом дисконтного та пільгового періоду всі фактично нараховані відсотки за користування коштами.

Водночас згідно з п.1.7 кредитного договору зазначено що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною , в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» пільговий період додаткові три календарних дні після спливу дисконтного періоду протягом яких кредитодавець приймає виконання клієнтом грошових зобов`язань, як належне виконання, у випадку надходження від клієнта платежу у розмірі суми кредиту, суми нарахованих процентів, неустойки чи інших нарахувань передбачених електронним договором.

В даному випадку дисконтний період за кредитним договором закінчується 27.05.2021. За цей період відповідачці нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 4487,82 грн., сплачено нею 09.05.2021 1795,20 грн.

Таким чином, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку договору (дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 27.05.2021, шляхом здійснення сплати всіх нарахованих процентів матеріали справи не містять.

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.2 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за N 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений п. 1.2 договору строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених п. 1.3 договору (оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду) є неправомірною поведінкою, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 20-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за N 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.

Таким чином, у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості по відсотках, яка нарахована поза межами строку кредитування (з 28.05.2021 по 05.09.2021) слід відмовити.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 27.04.2021 по 27.05.2021 ( в межах строку дії договору) нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 4487,82 грн., сплачено нею 09.05.2021 1795,20 грн.

Отже, доведеним є зобов`язання відповідачки повернути ТОВ «ФК «Ейс» кредит в сумі 21999,20 грн та процентів за користування кредитом з 27.04.2021 по 27.05.2021 в розмірі 4487,82 грн.

На підставі викладеного, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 26487,02 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 21999,20 грн., та заборгованості за відсотками за користування кредитом 4487,82 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 20.08.2025 між позивачем та АБ «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01, а також додаткову угоду № 25770901897 до вказаного договору від 01.09.2025. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до розділу 3 даного договору, сторони погодили порядок оплати послуг адвокатського бюро, визначили, що після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому передачі наданих послуг.

Згідно з актом прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025 до договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 грн.

Таким чином, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, принципів пропорційності, співмірності, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2292,71грн.

На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 872,02 грн.

Керуючись ст.ст.12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 345092282 від 27.04.2021 в розмірі 26487,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 872,02 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2292,71 грн. Всього стягнути судових витрат в розмірі 3164,73 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.