Решение № 138528655, 27.07.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/969/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, у якому вказувало, що 25 грудня 2021 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ОСОБА_1 . Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74527134.

За умовами договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов?язалося надати та надало ОСОБА_1 в борг на умовах позики грошові кошти у розмірі 10 491 грн, які відповідачка зобов`язалася повернути позикодавцю протягом 30 днів не пізніше 24 січня 2022 року.

Також ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати на користь позикодавця:

- проценти за користування позикою у розмірі 1,99 % від суми позики за кожен день користування коштами;

- проценти у розмірі 2,70 % від суми позики за кожен день понадстрокового користування коштами (нараховуються у разі порушення позичальницею строку повернення позики).

Наслідком невиконання позичальницею умов договору позики є її обов`язок сплатити неустойку пеню у розмірі 2,70 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

04 січня 2022 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «Сіроко Фінанс» Договір факторингу №025-040122, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Сіроко Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №74527134 від 25 грудня 2021 року.

05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» уклало з ТОВ «Деал Фінанс Груп» Договір факторингу №05/12/25-01, за яким відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №74527134 від 25 грудня 2021 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 23 226,02 грн, у тому числі:

-заборгованість за позикою 10 491 грн;

-заборгованість за процентами за користування позикою 12 735,02 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача ОСОБА_2 не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 25 грудня 2021 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ОСОБА_1 . Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74527134.

За умовами договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов?язалося надати ОСОБА_1 в борг на умовах позики грошові кошти у розмірі 10 491 грн, які відповідачка зобов`язалася повернути позикодавцю протягом 30 днів не пізніше 24 січня 2022 року.

Також ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати на користь позикодавця:

- проценти за користування позикою у розмірі 1,99 % від суми позики за кожен день користування коштами;

- проценти у розмірі 2,70 % від суми позики за кожен день понадстрокового користування коштами (нараховуються у разі порушення позичальницею строку повернення позики).

Наслідком невиконання позичальницею умов договору позики є її обов`язок сплатити неустойку пеню у розмірі 2,70 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

04 січня 2022 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «Сіроко Фінанс» Договір факторингу №025-040122, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Сіроко Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №74527134 від 25 грудня 2021 року.

05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» уклало з ТОВ «Деал Фінанс Груп» Договір факторингу №05/12/25-01, за яким відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №74527134 від 25 грудня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договір позики був вчинений в електронній формі. Зокрема, сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» узгодили у договорі усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця погодилася з ними та підписала правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, на підставі вказаного договору у ОСОБА_1 виникли відповідні права та обов`язки позичальниці.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положення ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачають обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України в разі несвоєчасного повернення суми позики, позичальник не звільняється від виконання зобов`язання та зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, з укладенням договору факторингу, до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за договором.

Матеріалами справи (а.с. 15, 69-70) підтверджено повне виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором позики.

Проте матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальницею своїх зобов`язань на користь первісного кредитора або його правонаступників.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором позики станом на 10 лютого 2026 року заборгованість становить 23 226,02 грн, у тому числі:

заборгованість за позикою 10 491 грн;

заборгованість за процентами за користування позикою (за період з 25 грудня 2021 року до 24 лютого 2022 року) 12 735,02 грн.

Проте суд не погоджується з вказаним розрахунком в частині нарахованих процентів у зв`язку із наступним.

Зокрема встановлено, що позикодавець здійснював нарахування позичальниці договірних процентів як в межах встановленого 30-денного строку користування позикою, так і поза межами цього строку. Вказані дії здійснювалися без укладення сторонами окремого додаткового договору про продовження строку користування позикою.

Також матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами умов щодо продовження строку користування позикою іншим чином.

Водночас, за загальним правилом позикового зобов`язання, після закінчення узгодженого в договорі строку користування позикою нарахування позикових процентів припиняється, а підлягають застосуванню передбачені ст. 625 ЦК України наслідки порушення грошового зобов`язання.

Однак вимог щодо застосування передбачених ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальницею грошового зобов`язання позивач не заявляв.

Тому до стягнення підлягають проценти, нараховані виключно за період з 25 грудня 2021 року до 24 січня 2022 року, що становить 6 263,10 грн (10 491 грн (сума позики) х 1, 99 % (базова процентна ставка) / 100 х 30 (узгоджений строк користування позикою)).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором становить 16 754,10 грн (10 491 грн (заборгованість за позикою) + 6 263,10 грн (заборгованість за процентами)).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1 920,66 грн судового збору та 3 246,30 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3; код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74527134 від 25 грудня 2021 року, що утворилася станом на 10 лютого 2026 року, а саме: заборгованість за позикою у розмірі 10 491 (десять тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня; заборгованість за процентами за користування позикою (за період з 25 грудня 2021 року до 24 січня 2022 року) у розмірі 6 263 (шість тисяч двісті шістдесят три) гривні 10 копійок, а всього в загальному розмірі 16 754 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) гривні 10 копійок, а також 5 166 (п`ять тисяч сто шістдесят шість) гривень 96 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв