Решение № 138528455, 21.07.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/811/26

Провадження № 2/131/493/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Марчук В.І.

за участю секретаря судового засідання Яременк Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (надалі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»/позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 217626492, укладеним 07 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 у розмірі 12994,56 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позов мотивовано тим, що 07.08.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 217626492, (далі - Кредитний договір) на суму 7200,00грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора BBSD-4962.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

При укладенні Кредитного договору Відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі Алгоритм дій Відповідача). Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора (далі Алгоритм дій Первісного кредитора) Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.

Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Отже, Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 7 200,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 7 200,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

19.11.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/9 (далі Договір факторингу 1).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 19.11.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01 (далі Договір факторингу 2).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 12 994,56 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу 2.

Позивачем надані розрахунки заборгованості, підготовлені Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у Первісного кредитора. Позивач не здійснив жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 217626492 від 07.08.2024 року, становить 12944,56 грн., яка складається з: 8640,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4354,56 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

З урахуванням викладеного ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, сплачений судовий збір в сумі 2662,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Копія позовної заяви з додатками направлена відповідачу стороною позивача.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року за клопотання представника позивача витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Крім того, в позовній заяві та поданих клопотаннях просив розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, позов задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 30 червня 2026 року та 21 липня 2026 року не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 28 травня 2026 року строк, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача суд ухвалює заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, п.4 ч.8 ст.128, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279, ст.280 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, судом встановлено, що 07.08.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 217626492 у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора BBSD. Також, відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «ТРЕНД» до Договору № 217626492 від 07.08.2024 р. за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора 4962.

При укладенні Кредитного договору Відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі Алгоритм дій Відповідача). Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора (далі Алгоритм дій Первісного кредитора) Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.

За умовами п. 2.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 8640 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі Правила).

Сума Кредиту, що зазначена в п. 2.1. Договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 7200 грн 00 коп. (сім тисяч двісті грн. нуль коп.) видається Позичальнику в порядку, передбаченому Договором (Чиста сума Кредиту), а інша частина в розмірі 1440 грн 00 коп. (одна тисяча чотириста сорок грн. нуль коп.) утримується Кредитодавцем із суми Кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати Комісії. Кредит надається строком на 122 (сто двадцять два) дні, що складає 4 (чотири) місяці, з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (на споживчі цілі). Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх(п. 2.2-2.4 Договору).

За користування Кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі та Комісію за надання Кредиту. Розмір Комісії та процентна ставка за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 164,25 (сто шістдесят чотири цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,45 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту за Договором, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору). Договору в день надання Кредиту з суми Кредиту Позичальником утримується Комісія за надання Кредиту. Вартість Комісії за надання Кредиту 1440 грн 00 коп. (одна тисяча чотириста сорок грн. нуль коп.), внаслідок чого Позичальник отримує лише Чисту суму Кредиту (п.4.3).

Кредит за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-1029, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору. Порядок зазначений у цьому пункті є способом перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту (п.5.1).

Згідно п.п.6.1,6.2 Договору Сума Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки та інших платежів, передбачених цим Договором підлягають безготівковому переказу грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця у строки, встановлені Договором, Графіком платежів та чинним законодавством України. Графік платежів містить розрахунок всіх платежів за Договором (в тому числі суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та Комісії) та оновлюється в Особистому кабінеті і є невід`ємною частиною цього Договору. Повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється один раз у місяць того ж числа, якого укладено цей Договір, що є 7 (сьомим) днем місяця, починаючи з першого дня користування Кредитом. У разі якщо у місяці в якому вноситься платіж відсутнє вказане вище число, то днем платежу вважається останній день цього місяця. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

Позичальником подано Заявку на отримання Кредиту в ІКС Кредитодавця; після обробки інформації, вказаної в Заявці, збору та аналізу інформації про Позичальника з інших джерел в тому числі з бюро кредитних історій, проведення оцінки кредитоспроможності, проведення заходів спрямованих на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та після проведення інших обов`язкових процедур ІКС Кредитодавця прийнято рішення про надання Позичальнику суми Кредиту; ІКС Кредитодавця шляхом підстановки всієї необхідної інформації про Кредитодавця в типову форму кредитного договору, згенеровано Оферту, що містила усі істотні умови Позичальник був проінформований про позитивне рішення по Заявці в Особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону Позичальника та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці (п.п 3.10.1- 3.10.4 Договору).

Згідно п.п. 3.10.6. Договору Позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано Кредитодавцем Позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту Позичальник вводить Одноразовий ідентифікатор направлений Кредитодавцем у спеціальному полі під Офертою в Особистому кабінеті;

Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». (п.п. 3.10.7 Договору).

Відповідно п. 12.1. Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором BBSD, який відправлено 07.08.2024 17:00:56, та введено відповідачем 07.08.2024 17:01:21.

Таким чином, 07.08.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні позики. Вказане підтверджується даними платіжного доручення № bf32858c-2457-43d3-9dd0-2e499d8dd3fd від 07.08.2024 року та даними повідомлення АТ КБ «УНІВЕРСАЛБАНК» за вих. №БТ/Е-25733 від 05.06.2026 року, наданого на виконання ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області, яким підтверджується факт належності ОСОБА_1 , відповідачу по справі, карти № НОМЕР_2 та факт зарахування 07.08.2024 року на дану карту грошових коштів в розмірі 7200,00грн.

Відповідачем не заперечується факт укладення Кредитного Договору та отримання кредитних коштів в розмірі 7200,00 грн. на його банківську картку.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість ОСОБА_1 за договором №27626492 від 07.08.2024 року становить 12683,52 грн., з яких: 8640,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 4 043,52 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією за користування, а відтак, наданий товариством розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Оскільки ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не є первісним кредитором та, відповідно, не може надати первинні банківські документи, оскільки такі документи формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видав кредит, тому надані суду позивачем розрахунки, є належними та допустимими доказами заборгованості у справі.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.526,527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст.610,612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису.

Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електрону адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону, номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже підписанням Кредитного договору №217626492 від 07.08.2024 року ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, відсутні докази того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскаржував правомірність укладеного договору.

Щодо права ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заявляти вимогу до ОСОБА_1 за Кредитним договором №217626492 від 07.08.2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

19 листопада 2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС » укладено Договір факторингу № МВ-ТП/9 відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно Реєстру прав вимоги від 19.11.2024 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором №217626492 від 07.08.2024 року в сумі 12 683,52 грн., з яких: заборгованість по основному боргу тіло кредиту 8640,00 грн., заборгованість по відсоткам 4 043,52 грн.

Оскільки на день укладення договору факторингу № МВ-ТП/9 від 19.11.2024 року строк дії договору № 21766492 від 07.08.2024 не завершився, тому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в межах дії договору № 21766492 від 07.08.2024 з 19.11.2024 року по 27.11.2024 року було нараховано відсотки в сумі 311,04 грн.

30 вересня 2025 року між ТОВ «ТАЛІВОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (клієнт) укладено Договір факторингу № 30/0925, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Реєстр прав вимоги №2 від 30.09.2025 року до договору факторингу № 30/0925 від 30.09.2026 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором №217626492 від 07.08.2024 року в сумі 12994,56 грн., з яких: заборгованість по основному боргу тіло кредиту 8640,00грн., заборгованість по відсоткам 4354,56 грн.

Вказаними документами доводиться право вимоги позивача до відповідача за кредитним договором №217626492 від 07.08.2024 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17, від 25 липня 2024 року справі №500/6150/14).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20).

Суд вважає встановленим факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, а також факт неповернення отриманих кредитних коштів кредитодавцю у порядку та строки, визначені договором.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що договір кредиту, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним вище договором кредиту в межах заявлених вимог в розмірі 12994,56 грн.

Вбачається, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані проценти за користування кредитом не повернув внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням.

Розмір заборгованості відповідача за договором підтверджується наданими суду розрахунками, останнім не оспорені. Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або факту перерахування та отримання ним кредитних коштів. Будь яких доказів, які б спростували створення особистого кабінету, належність засобів зв`язку, зокрема номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 а також як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано суду доказів погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач, до якого перейшло право вимоги за договором факторингу, на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на правову допомогу.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд, з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати на сплату судового збору, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надало суду: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026року, укладений між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреність; акт прийому - передачі наданих послуг від 20.03.2026 року, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26 від 20.01.2026 року, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»; додаткову угоду №25771382088 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, згідно якої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» доручило, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта, в тому числі по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором позичальника ОСОБА_1 №217626492 від 07.08.2024 року, відповідно до яких витрати на професійну правничу допомогу склали 7000,00грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, 23 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Суд при вирішенні питання відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати в сумі 7000 грн. повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі є пропорційними до ціни позову, за відсутності лопотання відповідача про зменшення, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 7000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1752 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ЮНІТ КАПІТАЛ" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ" (01133 м. Київ бульвар Лесі Українки, 34 офіс,333, код ЄДРПОУ 322001) заборгованість за кредитним Договором № 217626492 про надання споживчого кредиту за продуктом «ТРЕНД», укладеним 07 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , в розмірі 12994,56 грн. /дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні п`ятдесят шість копійок/.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. /дві тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок/ та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. /сім тисяч гривень/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27 липня 2026 року.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ", місце знаходження: 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки, 34 офіс,333, код ЄДРПОУ 322001

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК