Постановление суда № 138523730, 24.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16784/26

1-кс/569/5979/26

УХВАЛА

24 липня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання старшого слідчого ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному проваджені прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором у кримінальному проваджені прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, у якому просить накласти арешт на мобільний телефон iPhone XS, який був виявлений та вилучений під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною власнику чи іншій особі на відчуження, розпоряджання та користування вилученим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Також, слідчий просить розглянути клопотання без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що статтею 65 Основного Закону України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» від 16.01.2024 №3549-IX (далі Закон України №3549-IX) доповнено статтею 14-1 Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон України №1951-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України №1951-VIII передбачено створення Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста персонального кабінету за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг.

Так, преамбулою Закону №1951-VIII передбачено, що закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України.

Крім того, Закон України №1951-VIII визначає правові засади створення реєстру «Оберіг», який відображає «Резерв+».

Постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» (далі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

У відповідності до п. 5 Порядку, військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Крім того, згідно п. 9. Постанови, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Наказ Міністерства Оборони України від 17.04.2024 № 240/нм «Про затвердження Порядку організації в системі Міністерства оборони України технічної підтримки інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем, систем спеціального зв`язку та користувачів таких систем», регламентує, що «Резерв+» функціонує як сервіс із організованою системою технічної підтримки, що забезпечує стабільність роботи, обробку звернень користувачів та контроль якості надання цифрових послуг.

Таким чином, електронний військово-обліковий документ, який відображається у мобільному застосунку «Резерв+», є офіційним документом, що формується на підставі даних державних реєстрів, та у встановлених випадках прирівнюється до паперового документа і не потребує додаткового підтвердження іншими документами при його пред`явленні під час перевірки. Зокрема електронний військово-обліковий документ «Резерв+» перевіряється на підставі вимог Постанови Кабінету міністрів України № 560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період».

Так, у не встановлений досудовим слідством час, але не пізніше 17.06.2026 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на збут фейкового застосунку (візуально схожого на оригінал) «Резерв+», що надає підроблену інформацію про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин, не пізніше 29 травня 2026 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими на даний час у ході досудового розслідування особами, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, організував та безпосередньо брав участь у розповсюдженні програмного забезпечення, призначеного для незаконного формування та використання підроблених електронних військово-облікових документів.

ОСОБА_5 , реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на збут фейкового застосунку (візуально схожого на оригінал) «Резерв+», за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин, не пізніше 29 травня 2026 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій залучив до своєї діяльності, у якості пособника ОСОБА_6 з метою відшукання замовників для збуту програми.

Так, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши суму винагороди, безпосередньо виконав об`єктивну сторону кримінально-караного діяння, пов`язаного із збутом фейкового застосунку (візуально схожого на оригінал) «Резерв+», що надає підроблену інформацію про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

17.06.2026, близько 19 год. 43 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на автомобільній стоянці поряд з АЗС «WOG» за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки, вул. Польова, 4, в салоні автомобіля «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 , в присутності пособника ОСОБА_7 реалізував злочинний умисел щодо збуту фейкового застосунку (візуально схожого на оригінал) «Резерв+» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наступних фактичних обставин.

Зокрема, ОСОБА_5 , продовжуючи злочинні дії поєднані єдиним умислом, з використанням месенджера «Telegram», який забезпечував доступ до програмного забезпечення, за допомогою якого здійснювалася генерація, формування та відображення підробленого електронного військово-облікового документа, який за своїм зовнішнім виглядом, структурою, реквізитами, функціоналом та способом відображення інформації імітував офіційний електронний військово-обліковий документ, сформований засобами офіційного застосунку «Резерв+» на підставі відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, використовуючи власний мобільний телефон з номером НОМЕР_2 та акаунт Інтернет-месенджеру «Telegram» з назвою « ОСОБА_9 », діючи як користувач мережі Інтернет, надіслав та завантажив на мобільний телефон ОСОБА_8 файл з розширенням «apk» під назвою «eaEPn.apk», розміром 11,1 МВ.

Після чого, ОСОБА_5 відкрив завантажений файл та надав доступ для інсталяції програми під назвою «Резерв+», що візуально відповідає офіційному мобільному додатку, що належить Міністерству оборони України.

Після отримання доступу до зазначеного програмного забезпечення на мобільному телефоні ОСОБА_8 , ОСОБА_5 самостійно вніс персональні дані ОСОБА_8 за допомогою функціоналу фейкового застосунку «Резерв+» та було сформовано персональний електронний кабінет військовозобов`язаного ОСОБА_8 , у якому відображався електронний військово-обліковий документ із завідомо неправдивими відомостями про наявність відстрочки від призову за мобілізацією у вигляді бронювання строком до 16.06.2027.

При цьому сформований електронний військово-обліковий документ за своїм зовнішнім виглядом, інтерфейсом, структурою, способом відображення інформації, візуальним оформленням та реквізитами імітував офіційний електронний військово-обліковий документ, який формується засобами офіційного застосунку «Резерв+», що підтверджує фактичне використання програмного забезпечення для незаконного формування та збут підроблених офіційних електронних документів.

Реалізовуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливу мету, за надання послуги встановлення фіктивного додатку «Резерв+» ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів у розмірі 17000 тис грн.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, усвідомлюючи, що вказаний застосунок є підробленим, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , безпосередньо виконавши об`єктивну сторону кримінально-караного діяння, збув фейковий застосунок (візуально схожий на оригінал) «Резерв+» для ОСОБА_8 , що має усі необхідні реквізити та юридично значущий характер та дають особі, котра відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є особою призовного віку, отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

17.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone XS, який упакований до спеціального пакету НПУ NPU5126831.

Покликаючись на наведене, слідчий просить накласти арешт на мобільний телефон мобільний телефон iPhone XS, оскільки вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.

До початку судового засідання надійшла заява слідчого, у якій просить розглянути клопотання без його участі та задоволити клопотання.

Клопотання розглядається без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

За наявності заяв слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Як встановлено судом, що СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на мобільний телефон мобільний телефон iPhone XS, як на майно, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, з метою збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон iPhone XS, із забороною власнику чи іншій особі на відчуження, розпоряджання та користування вилученим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10