Постановление суда № 138522397, 08.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37312/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_8 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12024060000000046 від 19.01.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин клопотання

1.Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024060000000046, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.

2.За фабулою досудового розслідування, у період з 2020 по 2024 рік ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою одержання неконтрольованого доходу, здійснював системну діяльність з арбітражу віртуальних активів на криптобіржах та платіжних системах, у тому числі таких, що перебувають під санкціями. Одержані від зазначених операцій кошти у розмірах, які досягають ознак значного розміру у розумінні п. 1 примітки до ст. 209 КК України, надалі використовувалися для придбання майна, зокрема транспортного засобу, який був оформлений на ім`я підозрюваного. Одночасно від зазначеної діяльності ОСОБА_6 не задекларував доходи та не сплатив податків до бюджету у розмірі, що є предметом кримінально-правової оцінки за ч. 2 ст. 212 КК України.

3.Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що з огляду на характер інкримінованої діяльності, обізнаність підозрюваного з інструментами обігу віртуальних активів та фактичні можливості швидкого переведення значних коштів за межі юрисдикції України ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків, значна частина яких є особами молодого віку, знайомими з підозрюваним; знищити або спотворити електронні носії інформації, облікові записи криптобірж та платіжних систем, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; продовжити протиправну діяльність з обігу віртуальних активів.

4.Слідчий просив застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження

5.Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому. Прокурор додатково послався на протокол допиту свідка від 06.01.2026, згідно з яким ОСОБА_6 , перебуваючи на той момент у процесуальному статусі свідка, повідомив, що усвідомлював, що криптобіржі та платіжні системи, з якими він проводив операції, перебувають під санкціями, що, на переконання прокурора, підтверджує прямий умисел підозрюваного стосовно інкримінованої діяльності. Прокурор також послався на показання допитаних свідків, за твердженням сторони обвинувачення, підтверджують схему та обсяг арбітражної діяльності ОСОБА_6 .

6.Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував з огляду на таке.

7.По-перше, податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтується розрахунок несплачених сум податків, не є узгодженими, оскільки строк на їх оскарження, який становить шість місяців, не сплив. За таких обставин, на переконання захисту, сама сума податкового зобов`язання не є остаточно визначеною, а відтак обґрунтованість підозри за ч. 2 ст. 212 КК України не доведена.

8.По-друге, досудове розслідування триває з 2024 року; постанови про продовження строку досудового розслідування у порядку ст. 294 КПК України стороною обвинувачення до клопотання не долучено, у зв`язку з чим строк розслідування, на думку захисту, сплив.

9.По-третє, кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209, 212 КК України, підслідне Бюро економічної безпеки України, а не органу, який здійснює досудове розслідування (п. 5 ч. 2 ст. 216 КПК України).

10.По-четверте, на момент початку інкримінованої діяльності (2020 рік) ОСОБА_6 було 16 років. Активність з обігу віртуальних активів у той період відбувалася під контролем його батька, який придбав для нього курси з арбітражу; за таких обставин цивільно-правова відповідальність за ці дії мала б покладатися на батьків. Крім того, умисел на несплату податків та легалізацію коштів у діях ОСОБА_6 не встановлений, склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209 і 212 КК України, відсутній.

11.По-п`яте, свідки у кримінальному провадженні - 2002 та 2004 років народження, тобто особи молодого віку, допитані без залучення адвокатів. При цьому одна зі свідків повідомила про здійснення на неї тиску працівником правоохоронного органу та погрози заборонити виїзд за кордон. За таких обставин, на переконання захисту, показання цих свідків не можуть бути належною підставою для формулювання обґрунтованої підозри.

12.По-шосте, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені. Інкриміновані обставини стосуються періоду 2020-2024 років, тобто вже минуло достатньо часу, і сторона обвинувачення мала можливість зібрати відповідні докази упродовж тривалого часу. На виклики органу досудового розслідування у статусі свідка ОСОБА_6 з`являвся неодноразово, показання надавав з 2024 року, від слідства не переховувався. Маючи право виїзду за межі України, він цим правом не скористався. Впливу на свідків з боку підозрюваного не встановлено.

13.Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати нічний домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, який, на його переконання, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

14.Захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував та зазначив, що у ході досудового розслідування проведено два обшуки, за наслідками яких грошових коштів не вилучено. За таких обставин посилання сторони обвинувачення на значний обсяг протиправно одержаних коштів, за твердженням захисту, не підтверджене матеріалами кримінального провадження. Захисник просив обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, а у разі, якщо суд дійде іншого висновку, - домашній арешт.

15.Підозрюваний ОСОБА_6 позицію захисників підтримав. У наданих поясненнях зазначив, що з 15-річного віку його батько придбав йому курси з арбітражу; в подальшому він заробляв на різниці курсу віртуальних активів. Орієнтувався на практику діяльності банків: у разі блокування рахунків банківськими установами він надавав знімки екрана з криптобіржі, після чого банк розблоковував картки. За твердженням підозрюваного, зазначене свідчить про легальний характер операцій, а виявлені на його рахунках кошти є обіговими, що не тотожно доходу. Підприємницькою діяльністю займається його батько, який оформив на нього транспортний засіб; фактів легалізації одержаних злочинним шляхом коштів не було. Під час допитів пред`являв правоохоронним органам для огляду свої мобільні пристрої, нічого не приховував.

ІІІ. Правове обґрунтування

16.Процесуальні правовідносини регулюються главою 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

17.Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

18.Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. Згідно з ч. 2 цієї статті найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. За правилами ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

19.Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

20.Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

21.Статтею 178 КПК України визначено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця проживання і роботи; репутація; майновий стан; наявність судимостей.

22.Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

23.Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

24.Частиною 5 ст. 182 КПК України встановлено межі розміру застави; при цьому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

IV. Обставини, встановлені слідчим суддею

25.Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024060000000046 від 19.01.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.

26.Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи резидентом України та платником податку на доходи фізичних осіб і військового збору (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), у період з 08.02.2020 по 31.12.2024, діючи умисно з метою ухилення від сплати податків, систематично здійснював операції з купівлі, продажу та обміну віртуальних активів на криптовалютній біржі Binance. Для цього він використовував як власний обліковий запис, так і облікові записи, зареєстровані за грошову винагороду на ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших не обізнаних з його намірами осіб, а отримані віртуальні активи конвертував у фіатні кошти та зараховував на відкриті на своє ім`я банківські рахунки в АТ «Таскомбанк», АТ «А-Банк», АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк».

27.Загальна сума коштів, що надійшла на зазначені рахунки ОСОБА_6 у вказаний період, становить 53 836 707,56 грн і є його доходом у розумінні Податкового кодексу України. Проте цей дохід ОСОБА_6 не відобразив у деклараціях про майновий стан і доходи за 2020-2024 роки та не визначив податкових зобов`язань, чим у порушення ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 ст. 16, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, ст. 57, пп. 163.1.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164 та п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 9 690 607,36 грн та військового збору у сумі 807 550,61 грн, а всього - 10 498 158 грн, що більш ніж у 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах.

28.Крім того, у період з 08.02.2020 по 31.12.2024 ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що зазначені 10 498 158 грн, незаконно збережені внаслідок ухилення від сплати податків, одержані злочинним шляхом, з метою приховування джерела їх походження, місцезнаходження, руху та фактичного отримувача, а також надання їм вигляду законного походження, здійснив низку взаємопов`язаних фінансових операцій, які не мали реальної господарської мети: систематично перераховував кошти між власними банківськими рахунками у зазначених банках, переказував їх на рахунки третіх осіб, знімав готівку через банкомати та каси банківських установ, розподіляв кошти між різними банківськими установами.

29.Реалізуючи той самий умисел, у період з 03.11.2023 по 25.04.2024 ОСОБА_6 з метою зміни форми (перетворення) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинив правочини щодо придбання транспортних засобів, а саме: 03.11.2023 - автомобіля VOLKSWAGEN MULTIVAN, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_2 , за 50 000 грн; 08.11.2023 - автомобіля BMW X5 M, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_3 , за 4 014 000 грн; 01.02.2024 - автомобіля BMW I7 XDRIVE 60, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_4 , за 3 004 500 грн; 25.04.2024 - автомобіля BMW 750I, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_5 , за 720 259,20 грн.

30.07.07.2026 Перепелиці повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, - в умисному ухиленні від сплати податків і зборів, що входять до системи оподаткування, вчиненому особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, - у набутті, володінні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, вчиненні фінансових операцій та правочинів із таким майном, а також зміні його форми, спрямованих на приховування і маскування джерела походження, місцезнаходження, руху та фактичного отримувача, у великому розмірі.

31.У ході досудового розслідування 06.01.2026 ОСОБА_6 , який тоді перебував у процесуальному статусі свідка, було допитано; згідно з протоколом цього допиту він, зокрема, повідомив, що усвідомлював, що криптобіржі та платіжні системи, з якими він проводив операції, перебувають під санкціями.

V. Мотиви слідчого судді

а) щодо обґрунтованості підозри

32.За стандартами Європейського суду з прав людини, викладеними, зокрема, у рішеннях у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. Стандарт доведеності на цій стадії провадження є нижчим за стандарт, необхідний для засудження, і не потребує оцінки доказів по суті.

33.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить висновок, що наведені стороною обвинувачення відомості, зокрема висновок експерта від 19 травня 2026 року № СЕ-19/106-26/7944-ЕК, Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - ФОП ОСОБА_6 від 30.01.2026 щодо дотримання законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2020 по 31.12.2024 роки, показання допитаних як свідків осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дані про придбання транспортних засобів, а також свідчення самого ОСОБА_6 від 06.01.2026 як свідка про усвідомлення ним санкційного статусу криптобірж і платіжних систем - у сукупності досягають зазначеного стандарту і дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_6 у причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень.

34.Доводи сторони захисту про відсутність складу кримінальних правопорушень за ст. 209 і 212 КК України, про відсутність умислу, про неузгодженість податкових повідомлень-рішень унаслідок неспливу шестимісячного строку на їх оскарження, а також про недопустимість показань свідків 2002 і 2004 років народження стосуються оцінки доказів по суті обвинувачення і виходять за межі предмета розгляду цього клопотання. Питання достатності доказів для визнання особи винуватою вирішує суд, який розглядатиме кримінальне провадження по суті. На стадії досудового розслідування слідчий суддя перевіряє лише обґрунтованість підозри у межах відповідного стандарту.

35.Доводи сторони захисту про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209 і 212 КК України, віднесене до підслідності Бюро економічної безпеки України, а тому не могло здійснюватися Головним слідчим управлінням Національної поліції України, спростовуються таким.

36.Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

37.Матеріалами клопотання підтверджено, що постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_12 від 04.06.2026, ухваленою за наслідками вивчення матеріалів кримінального провадження № 12024060000000046 та констатації неефективності досудового розслідування, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 365-2 КК України, у цьому кримінальному провадженні доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України. Отже, повноваження цього органу досудового розслідування ґрунтуються на прямій вказівці ч. 5 ст. 36 КПК України і на процесуальному рішенні уповноваженої посадової особи Офісу Генерального прокурора.

38.Крім того, за правилами ч. 9 ст. 216 КПК України у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209 і 209-1 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, що передувало легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно із цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України. За обставин цього провадження досудове розслідування розпочато слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області (система органів Національної поліції України), а надалі, з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 36 КПК України, передане Головному слідчому управлінню Національної поліції України. До підслідності Національного антикорупційного бюро України інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення не віднесено, а отже, застережень, установлених ч. 9 ст. 216 КПК України, у цьому провадженні немає.

39.За правилами ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня, а спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Бюро економічної безпеки України, - Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки). Ці питання не належать до компетенції слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і не є підставою для відмови у його задоволенні. Слідчий суддя також ураховує, що зазначене повноваження щодо провадження № 12024060000000046 реалізоване Першим заступником Генерального прокурора у постанові від 04.06.2026, якою досудове розслідування доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України, і на момент розгляду цього клопотання це процесуальне рішення є чинним та у встановленому законом порядку не скасоване.

40.За таких обставин доводи сторони захисту про порушення правил підслідності є безпідставними.

41.Доводи сторони захисту про сплив строку досудового розслідування спростовуються таким.

42.Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

43.Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців. Цей строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України, при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

44.Отже, за прямою вказівкою закону відліковою точкою строку досудового розслідування є не день внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а день повідомлення особі про підозру. Час, що передував врученню підозри, до строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 КПК України, не зараховується.

45.У цьому провадженні повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 07.07.2026, а тому саме з цієї дати належить обчислювати строк досудового розслідування. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 (ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України), належать до тяжких злочинів, у зв`язку з чим граничний строк досудового розслідування з урахуванням можливого продовження становить дванадцять місяців із дня повідомлення про підозру та на момент розгляду цього питання не сплив.

46.Посилання сторони захисту на обчислення строку від дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (19.01.2024) суперечить чинній редакції ст. 219 КПК України, а тому судом до уваги не береться.

47.Доводи сторони захисту про те, що на момент початку інкримінованої діяльності ОСОБА_6 було 16 років, у зв`язку з чим цивільно-правову відповідальність за його дії мали б нести батьки, не спростовує обґрунтованості підозри. Відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Крім того, за версією сторони обвинувачення, інкримінована діяльність тривала до 2024 року, тобто у період, коли ОСОБА_6 вже досяг повноліття.

б) щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)

48.ОСОБА_6 інкриміновано вчинення тяжкого злочину. Санкцією ч. 2 ст. 209 КК України (у редакції від 28.04.2020) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Загроза тривалого позбавлення волі у поєднанні з обов`язковою додатковою санкцією у виді конфіскації майна об`єктивно створює для підозрюваного вагому мотивацію уникнути кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Характер інкримінованої діяльності - системний обіг віртуальних активів на криптобіржах та платіжних системах, у тому числі таких, що перебувають під санкціями, - свідчить про наявність у підозрюваного не лише практичних навичок, а й фактичних можливостей швидкого переведення значних грошових ресурсів за межі юрисдикції України, у тому числі через анонімні гаманці, децентралізовані сервіси та юрисдикції, які не забезпечують обміну правовою допомогою з Україною. Водночас саме перспектива конфіскації майна створює для підозрюваного додатковий мотив завчасно вивести активи з-під контролю правоохоронних органів разом із власним виїздом за межі юрисдикції. У поєднанні з зазначеними можливостями створюється реальний ризик того, що підозрюваний, залишившись поза належним контролем, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

49.Доводи захисту про те, що ОСОБА_6 не використав можливість виїзду за кордон у попередній період та про його з`явлення за викликами органу досудового розслідування у статусі свідка ураховується слідчим суддею як позитивна обставина, що характеризує процесуальну поведінку підозрюваного, однак не спростовує самого ризику, оскільки мотивація переховування, як правило, істотно посилюється саме після зміни процесуального статусу зі свідка на підозрюваного та отримання інформації про реальну загрозу тривалого позбавлення волі.

в) щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України)

50.Основним джерелом доказової інформації у цьому кримінальному провадженні є електронні дані - облікові записи на криптобіржах та платіжних системах, історія транзакцій з віртуальними активами, дані з мобільних пристроїв, а також банківські операції підозрюваного. Ці об`єкти за своєю природою є легкодоступними для швидкого знищення або спотворення - видалення облікових записів, переведення активів на анонімні гаманці, обнулення історії операцій, знищення технічних носіїв інформації. Ураховуючи, що частина зазначених даних об`єктивно перебуває у володінні підозрюваного та може контролюватися ним дистанційно, ризик знищення або спотворення цих матеріалів у разі залишення його поза належним контролем є реальним.

51.Той факт, що у ході двох обшуків грошових коштів не вилучено, сам собою цього ризику не спростовує, оскільки предметом можливого знищення є не готівкові кошти, а електронні дані та цифрові активи. Доводи підозрюваного про те, що під час попередніх допитів він пред`являв свої мобільні пристрої правоохоронним органам для огляду, ураховується слідчим суддею, однак не виключає можливості створення нових облікових записів, переведення активів або знищення попередніх записів після зміни процесуального статусу.

г) щодо ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України)

52.Свідки у цьому кримінальному провадженні, за наявними даними, є особами молодого віку (2002, 2004 років народження), знайомими підозрюваного, які можуть перебувати від нього у певній залежності - особистій, дружній або матеріальній. Крім того, з показань свідка ОСОБА_9 від 01.12.2025 вбачається, що саме підозрюваний ОСОБА_6 запевняв її, що на допит до слідчого йти не потрібно. Наведене свідчить про вчинення підозрюваним впливу на свідків ще тоді, коли він перебував у статусі свідка. За таких обставин ризик впливу на свідків з боку підозрюваного, у тому числі через посередників, є реальним і потребує процесуальної нейтралізації.

д) щодо співрозмірності запобіжного заходу

53.За правилами ч. 3 ст. 176, ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам. Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкцією ч. 2 ст. 209 КК України (у редакції від 28.04.2020) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тобто понад п`ять років позбавлення волі, у зв`язку з чим формальна перешкода для застосування тримання під вартою до раніше не судимого ОСОБА_6 , передбачена ч. 2 ст. 183 КПК України, у цьому провадженні відсутня.

54.Оцінюючи умову виключності, слідчий суддя ураховує таке. Особисте зобов`язання та особиста порука не забезпечать обмеження доступу підозрюваного до цифрових активів, банківських рахунків і засобів комунікації зі свідками, оскільки основний ризик - переведення активів та знищення слідів - реалізується дистанційно, за допомогою електронних засобів комунікації.

55.Домашній арешт - як цілодобовий, так і нічний - не забезпечує ефективного контролю з огляду на характер основного ризику: інкримінована діяльність та можливість її продовження або знищення слідів здійснюється переважно дистанційно, за допомогою електронних засобів комунікації, доступ до яких у підозрюваного зберігається незалежно від фізичного перебування за місцем проживання. Носіння електронного засобу контролю, на яке посилається сторона захисту, забезпечує контроль виключно за фізичним місцем знаходження особи, але не за її активністю у цифровому середовищі.

56.За таких обставин слідчий суддя робить висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не забезпечить запобігання встановленим ризикам, а адекватним завданням кримінального провадження є тримання під вартою.

е) щодо розміру застави

57.За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави визначається. Правових підстав для незастосування застави, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, у цьому провадженні не встановлено.

58.Разом із тим інкримінована діяльність, за версією сторони обвинувачення, охоплює значний період часу (2020-2024 роки) та значний обсяг обігу віртуальних активів, який досягає ознак значного розміру у розумінні п. 1 примітки до ст. 209 КК України. Ураховуючи цей обсяг, а також обізнаність підозрюваного з інструментами дистанційного переведення активів, слідчий суддя робить висновок, що застава у межах, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину, не була б здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. За таких обставин, з посиланням на абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя робить висновок про виключність цього випадку та визначає розмір застави, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 10 498 158 грн.

є) підсумок

59.За таких обставин клопотання слідчого підлягає задоволенню: щодо ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.09.2026 включно, обмежившись останнімробочим днем строку, з одночасним визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024060000000046 від 19.01.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.09.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 3 154,49 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 498 158 грн (десять мільйонів чотириста дев`яносто вісім тисяч сто п`ятесят вісім), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Житомира, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками, визначеним слідчим та/або прокурором у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Управління ДМС у Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 13.07.2026 о 16:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_13