Постановление суда № 138517899, 22.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/824/26

381/6043/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Фастів Київської області

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представників підозрюваного ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід прокурора у кримінальному провадженні №42025112310000118 від 09.10.2025,-

в с т а н о в и в:

20.07.2026 до Фастівського міськрайонного суду надійшла заява представника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_6 від кримінального провадження № 42025112310000118 від 09.10.2025.

У поданій заяві про відвід представник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 зазначає, що у провадженні слідчого відділу Фастівського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42025112310000118 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Фастівської окружної прокуратури, старшим якої є прокурор ОСОБА_6 .

19.06.2026 року у вказаному кримінальному провадженні було складено та погоджено прокурором ОСОБА_6 повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. ОСОБА_3 звинувачують у тому, що він, обіймаючи посаду заступника начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, нібито умисно в інтересах підрядників ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» та ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛ ГРУП» підписав додаткові угоди № 5.1 та № 4.1 від 01.04.2024, якими було знижено відсоткову ставку неустойки за прострочення повернення невідпрацьованого авансу з 0,5% до 0,01% за кожен день, що нібито заподіяло державі збитки у розмірі 3 845 461 грн 38 коп.

Дії прокурора ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, у зв`язку з грубим порушенням належної правової процедури.

Об`єктивні сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_6 підтверджуються наступними фактичними обставинами:

-Штучне конструювання «матеріальної шкоди» шляхом умисного застосування завідомо незаконної норми договору;

-Свідоме використання як доказу вини завідомо підроблених документів;

-Свідоме та грубе порушення правил територіальної підслідності.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що досудове розслідування кримінального провадження слідчими СВ Фастівського РУП під наглядом прокурорів Фастівської окружної прокуратури з грубим порушенням правил підслідності свідчить, що прокурор ОСОБА_6 не дотримується вимог ст. 2 КПК про досягнення завдань кримінального провадження з дотриманням належною правової процедури, а отже є упередженим іншими незаконними цілями. Наведені фактичні обставини в своїй сукупності обґрунтовують сумніви у неупередженості прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у зв`язку з чим його необхідно відвести від участі у кримінальному провадженні.

За цих підстав просить відвести прокурора Фастівської окружної прокуратури від участі у кримінальному провадженні 42025112310000118 від 09.10.2025.

В судовому засіданні представники підозрюваного ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заяву про відвід прокурора підтримали, наполягали на її задоволенні, стверджуючи, що прокурор ОСОБА_6 не дотримується вимог ст. 2 КПК про досягнення завдань кримінального провадження з дотриманням належною правової процедури, а отже є упередженим іншими незаконними цілями. порушує права ОСОБА_3 , що є підставою для його відводу.

Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, у якій проти заяви про відвід заперечував, вважав, що підстави для його відводу відсутні.

Заслухавши представників підозрюваного, вивчивши матеріали заяви, слідчий суддя приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42025112310000118 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Фастівської окружної прокуратури, старшим якої є прокурор ОСОБА_6 .

19.06.2026 року у вказаному кримінальному провадженні було складено та погоджено прокурором ОСОБА_6 повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. ОСОБА_7 звинувачують у тому, що він, обіймаючи посаду заступника начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, нібито умисно в інтересах підрядників ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» та ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛ ГРУП» підписав додаткові угоди № 5.1 та № 4.1 від 01.04.2024, якими було знижено відсоткову ставку неустойки за прострочення повернення невідпрацьованого авансу з 0,5% до 0,01% за кожен день, що нібито заподіяло державі збитки у розмірі 3 845 461 грн 38 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Окрім того, ч. 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Положення ст. 77 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на яку посилається представник підозрюваного в обґрунтування заяви про відвід, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов`язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13).

Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).

Водночас, норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.

Під час розгляду заяви про відвід прокурора ОСОБА_6 встановлено, що підставою для звернення з цією заявою стало посилання представника підозрюваного на штучне конструювання «матеріальної шкоди» шляхом умисного застосування завідомо незаконної норми договору; свідоме використання як доказу вини завідомо підроблених документів; свідоме та грубе порушення правил територіальної підслідності кримінального провадження.

Щодо штучного конструювання «матеріальної шкоди» шляхом умисного застосування завідомо незаконної норми договору, то заявник дану обставину як підставу для відводу мотивує наступним.

Обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є заподіяння тяжких наслідків у матеріальному вимірі, що у 2024 році має становити не менше 378 500,00 грн (250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Прокурор ОСОБА_6 , погоджуючи підозру, виходив суто з розрахунку «збитків», проведеного аудитором ОСОБА_8 , який базувався на різниці між ставкою пені 0,5% на день та фактичною ставкою 0,01%. Проте такий підхід є свідомим та грубим нехтуванням норм права з метою штучного створення складу злочину:

Імперативна заборона закону.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» імперативно встановлює, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка у спірний період прострочення в середньому становила 26,5% річних (близько 0,0726% на день). Первинна договірна ставка пені у розмірі 0,5% на день (що дорівнює 182,5% річних) перевищувала законний ліміт майже у 7 разів.

Обов`язковість висновків Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правові висновки Верховного Суду є обов`язковими для застосування всіма суб`єктами владних повноважень (включаючи прокурорів).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 чітко зазначає, що свобода договору обмежена законом, а умови договорів між суб`єктами господарювання про встановлення пені понад подвійну ставку НБУ є нікчемними в силу закону (судом застосовується виключно законний ліміт).

Постанова Касаційного господарського суду від 05 вересня 2024 року у справі № 904/5697/20 підтвердила, що обмеження пені подвійною ставкою НБУ є абсолютним імперативом, який не може бути обійдений посиланням на свободу договору чи інші фінансові санкції.

Постанова Касаційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 904/5832/20 ухвалена за абсолютно аналогічних обставин (прокуратура в інтересах ОДА стягувала з підрядника пеню за ставкою 0,5% за неповернення бюджетного авансу). Верховний Суд визнав нарахування понад ліміт НБУ незаконним і обмежив пеню виключно подвійною обліковою ставкою НБУ.

На підставі викладено заявник стверджує, що прокурор ОСОБА_6 , будучи професійним юристом і суб`єктом владних повноважень, не міг не знати, що Служба відновлення у судовому порядку за жодних обставин не змогла б стягнути з підрядників пеню за ставкою 0,5% на день, оскільки суди, керуючись вимогами закону та практикою Верховного Суду, моментально обмежили б її подвійною ставкою НБУ. Неможливо «втратити» або вважати «збитками» той дохід, право на отримання якого у держави було незаконним за нікчемною умовою договору. Спроба розрахувати матеріальну шкоду на основі нікчемної ставки 0,5% є фальсифікацією фінансових показників. Умисне використання прокурором ОСОБА_6 завідомо нікчемних умов договору як бази для нарахування збитків з метою штучного створення «тяжких наслідків» прямо свідчить про його упередженість та намір притягнути невинну особу до кримінальної відповідальності без законних підстав.

Щодо свідомого використання як доказу вини завідомо підроблених документів, то заявник дану обставину як підставу для відводу мотивує наступним.

Прокурор ОСОБА_6 повністю проігнорував очевидні факти та письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження і свідчать про те, що додаткові угоди № 5.1 та № 4.1 від 01.04.2024 були сфальсифіковані третіми особами «заднім числом»:

1. Часові розбіжності: в матеріалах досудового розслідування наявний офіційний лист ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» вих. № 303 від 5 червня 2024 року, підписаний директором ОСОБА_9 . У цьому листі, надісланому через два місяці після нібито «підписання» угоди № 5.1 (01.04.2024), підрядник офіційно посилається на стару діючу ставку пені у розмірі 0,5% та просить Замовника створити умови для закриття авансу, щоб уникнути цих нарахувань. Якби додаткова угода про пеню 0,01% дійсно була укладена 1 квітня, підрядник у червні ніколи б не посилався на вбивчу ставку 0,5%. Прокурор умисно не дав оцінку цьому документу, оскільки він повністю руйнує підозру.

2. Показання про підписання угоди без дат. Директор підрядника ОСОБА_10 під час допиту прямо засвідчив, що підписав додаткову угоду № 5.1 зі свого боку без зазначення дати та номера та передав порожні бланки до Служби відновлення. Він також чітко вказав, що особисто при ньому ОСОБА_11 документи не підписував.

3. Прострочене оприлюднення в системі Prozorro. Спірні угоди були завантажені в систему Prozorro лише 9 січня 2025 року виконуючою обов`язки тендерного відділу ОСОБА_12 під її особистим КЕП. Це відбулося у період, коли ОСОБА_11 уже 8 місяців не працював у Службі відновлення та на законних підставах перебував закордоном (виїхав 18.05.2024). Давати будь-які «усні вказівки» з-поза меж України щодо публікації документів у січні 2025 року звільнений заступник не міг ні фізично, ні юридично. Також, згідно розподілу обов`язків у Службі керівник тендерного відділу ОСОБА_12 не підпорядковувалася заступнику ОСОБА_3 , щоб виконувати його вказівки чи розпорядження.

4. Відсутність обов`язкових внутрішніх погоджень: на спірних додаткових угодах повністю відсутні обов`язкові за внутрішнім регламентом візи (підписи) погодження юридичного, фінансово-економічного та бухгалтерського відділів Служби відновлення, які є на всіх інших документах, реально підписаних ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_6 , маючи в розпорядженні вказані докази, не виконав вимогу ч. 2 ст. 9 КПК про всебічне і повне дослідження обставин, які виправдовують, а натомість свідомо використав фальсифікацію як єдину підставу для підозри ОСОБА_3 . Ця фактична обставина є прямим доказом упередженості процесуального керівника.

Щодо свідомого та грубого порушення правил територіальної підслідності кримінального провадження, то заявник дану обставину як підставу для відводу мотивує наступним.

Прокурор ОСОБА_6 здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, яке розслідується слідчим відділом Фастівського РУП ГУНП в Київській області, всупереч імперативним вимогам ст. 218 КПК України. У матеріалах провадження повністю відсутній будь-який територіальний зв`язок із містом Фастів чи Фастівським районом: службова діяльність ОСОБА_3 здійснювалася виключно у м. Києві (вул. Святослава Хороброго, 11-А), де розташований офіс Служби відновлення, підписання чи погодження будь-яких договорів та додаткових угод відбувалося виключно в офісі у м. Києві, об`єкти капітального ремонту (смт Бородянка та м. Ірпінь) географічно розташовані в Бучанському районі Київської області.

На переконання заявника, досудове розслідування кримінального провадження слідчими СВ Фастівського РУП під наглядом прокурорів Фастівської окружної прокуратури з грубим порушенням правил підслідності свідчить, що прокурор ОСОБА_6 не дотримується вимог ст. 2 КПК про досягнення завдань кримінального провадження з дотриманням належною правової процедури, а отже є упередженим іншими незаконними цілями.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо зокрема існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

За змістом вказаної процесуальної норми у зв`язку з виникненням певних обставин прокурор може бути відведений від участі у кримінальному провадженні, оскільки таке відсторонення виключає вплив на досудове розслідування та розгляд кримінального провадження об`єктивних чи суб`єктивних чинників.

Тлумачення даного положення дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості прокурора. Згідно з цією нормою унеможливлюється участь прокурора в кримінальному провадженні за наявності в учасника провадження лише обґрунтованого певними об`єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

З урахуванням вищевикладеного, надаючи оцінку вказаним доводам заявника про відвід прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлений відвід містить об`єктивні та достатні данні, які свідчать про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості прокурора під час розслідування кримінального провадження №42025112310000118. Таким чином, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід прокурора, оскільки доводи заяви у своїй сукупності є тими обставинами, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КПК України у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор - керівником органу прокуратури.

Враховуючи викладене, ст. 19 Конституції України, керуючись ст.ст. 3, 37, 77, 80, 81, 83, 314, 371 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 42025112310000118 від 09.10.2025 задовольнити.

Відвести прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні № №42025112310000118 від 09.10.2025.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 27.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_13