Постановление суда № 138516684, 27.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/3296/26

Провадження № 2/0274/3119/26

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

"27" липня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про припинення права власності на частку у нерухомому майні шляхом сплати компенсації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з позовом, у якому просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_1 відповідно до володіння частками.

Ухвалою від 22.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.07.2026 заяву ОСОБА_2 про відвід судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбута В. В. від розгляду цивільної справи № 274/3296/26 задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 визначено головуючим суддею - суддю Большакову Т. Б.

Ухвалою суду від 17.07.2026 суддею Большаковою Т. Б. прийнято до розгляду вказану цивільну справу та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25.06.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Замега О. В. подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , у якій просить:

- прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду з первинним позовом та об`єднати вимоги в одне провадження;

- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/12 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору;

- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною власністю, відмовити.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та дослідивши долучені до неї матеріали, суд приходить до висновку, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, у позовній заяві повинна бути зазначена дійсна ціна позову, а також документально підтверджена ціна позову.

Визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено ст.176 ЦПК України. Зокрема п. 2 ч. 1 цієї статті встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.

Позивачем за зустрічним позовом, на виконання відповідних вимог закону, вказано ціну позову у розмірі 54000 грн з посиланням на висновок експерта від 21.03.2022.

Таким чином, зазначена у позовній заяві ціна позову не відповідає дійсній вартості майна.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

В якості доказу вартості майна суду може бути подано звіт про оцінку саме ринкової вартості майна

Позивачем не надано до суду докази щодо вартості спірного майна, яка має бути актуальною на момент звернення до суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що визначення ціни позову та зазначення вартості спірного нерухомого майна в даному випадку має суттєве значення. Вищевикладене є недоліками зустрічної позовної заяви, які повинні бути усунуті позивачем шляхом зазначення реальної ціни позову на момент звернення до суду з позовною заявою, виходячи з дійсної (ринкової) вартості спірного майна, з наданням суду доказів такої вартості (дослідження/експертизи).

За викладених обставин суд, вважає за необхідне залишити зустрічний позов без руху та надати строк для усунення вищезазначених недоліків позову, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання зустрічної позовної заяви у новій редакції.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк, тобто якщо вказані недоліки не будуть усунуті, зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст. ст.175,177,185,193,194,260,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про припинення права власності на частку у нерухомому майні шляхом сплати компенсації - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що якщо він відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, усуне вказані в цій ухвалі недоліки, зустрічна позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки зустрічної позовної заяви у встановлений строк, зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА