Решение № 138512643, 27.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/972/26

Номер провадження 2/350/838/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Рожнятів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №276364 від 05 лютого 2025 року у загальному розмірі 4 921,60 грн, яка складається з 4 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 921,60 грн простроченої заборгованості за процентами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №276364 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,72 % на добу та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у строки та на умовах, визначених договором. Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Після укладення договору кредитні кошти були перераховані на банківську картку, зазначену відповідачкою під час оформлення кредиту.

Позивач зазначає, що 19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, станом на 20 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 4 921,60 грн, яка складається з 4 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 921,60 грн простроченої заборгованості за процентами. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення відповідачки про розгляд справи, неподання нею відзиву та відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 05 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №276364 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачці кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 90 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,72 % на добу у строки й на умовах, визначених договором. Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується договором про надання фінансового кредиту та іншими електронними документами, долученими до матеріалів справи. На виконання умов договору ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» перерахувало кредитні кошти у сумі 4 000,00 грн на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачкою під час оформлення кредиту.

19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором №276364 від 05 лютого 2025 року.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 20 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 4 921,60 грн, яка складається з 4 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 921,60 грн простроченої заборгованості за процентами.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи та подані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, є взаємоузгодженими та підтверджують обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та виникнення заборгованості.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов`язання, а саме непогашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення вимог закону та умов кредитного договору відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачкою свого обов`язку щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості. За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До таких витрат, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року, укладений з адвокатом Пархомчуком С.В., а також розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до яких вартість таких послуг становить 15 500,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідачки.

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати, суд враховує характер і складність спору, обсяг виконаної представником позивача роботи, час, необхідний для надання правничої допомоги, а також те, що відповідачка не подала заперечень щодо розміру цих витрат і не заявила клопотання про їх зменшення. За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені витрати є документально підтвердженими, співмірними зі складністю справи та підлягають стягненню з відповідачки.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703) заборгованість за Кредитним договором №276364 від 05 лютого 2025 року у розмірі 4 921 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять одна) гривня 60 копійок, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя