Постановление суда № 138508350, 23.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3997/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного центру зайнятості, Кіровоградського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошових коштів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості, треті особи: Державна податкова служба України, Головне управління ДПС у Кіровоградській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, захист прав, свобод та інтересів.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що позивачу необхідно, зокрема:

чітко визначити склад учасників справи, належне найменування, код ЄДРПОУ та процесуальний статус кожного відповідача;

усунути суперечності щодо коду ЄДРПОУ Кіровоградського обласного центру зайнятості;

конкретизувати вимоги до Державного центру зайнятості;

уточнити або виключити клопотання про залучення третіх осіб;

відокремити позовні вимоги по суті спору від процесуальних клопотань;

виключити або належно конкретизувати вимогу щодо майбутнього нарахування пені у разі можливого невиконання судового рішення;

подати повний та зрозумілий розрахунок усіх майнових вимог;

розмежувати вимоги, що пов`язані з виплатою 02.05.2024, та вимоги, які позивач пов`язує з виплатою 26.12.2025;

подати інші конкретні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо вимог, пов`язаних із виплатою 02.05.2024 та листом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 03.05.2024;

надати пояснення щодо процесуального статусу справ № 340/3380/26 та № 340/4194/24, а також щодо відсутності тотожності заявлених вимог із вимогами, які вже розглядалися або розглядаються в інших справах.

На виконання ухвали суду позивач подав через підсистему «Електронний суд» документи, зокрема єдиний уточнюючий адміністративний позов, уточнюючу заяву про клопотання, заяви з процесуальних питань та додані матеріали.

Перевіривши подані документи, суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалами суду від 16.06.2026 та 06.07.2026, а подані уточнення не дають можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

У попередніх ухвалах суд вимагав чітко визначити склад учасників справи та належне найменування кожного відповідача.

Водночас у поданому єдиному уточнюючому адміністративному позові позивач фактично змінив склад відповідачів та зазначив відповідачами:

Міністерство економіки України;

Державний центр зайнятості;

Кіровоградський обласний центр зайнятості.

При цьому Міністерство економіки України не було відповідачем у первісній позовній заяві.

Зміст уточненого позову не містить належного обґрунтування того, яке саме рішення, дія чи бездіяльність Міністерства економіки України є предметом оскарження, коли саме у Міністерства виник конкретний обов`язок щодо позивача, з якої правової норми випливає такий обов`язок та яким чином саме бездіяльність Міністерства порушила права позивача.

Позивач зазначає, що заява до Міністерства економіки України не надсилалася, водночас просить визнати протиправною бездіяльність цього суб`єкта щодо нездійснення контролю, навчання, перевірки, аудиту та нагляду за Державним центром зайнятості і Кіровоградським обласним центром зайнятості.

Таке формулювання не дає можливості встановити предмет спору щодо Міністерства економіки України, оскільки позивач не зазначив конкретної юридично значущої поведінки цього відповідача, яка підлягає судовій перевірці в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, в окремій уточнюючій заяві та квитанціях позивач зазначає найменування «Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України», тоді як у шапці уточненого позову вказано «Міністерство економіки України». Це створює додаткову невизначеність щодо належного найменування відповідача.

Отже, вимогу суду щодо чіткого визначення складу учасників справи позивач не виконав.

Ухвалою від 06.07.2026 позивачу було запропоновано конкретизувати вимоги до Державного центру зайнятості, зазначивши конкретні рішення, дії або бездіяльність, які оскаржуються, дату виникнення обов`язку, правову підставу такого обов`язку, обставини порушення прав позивача та докази.

Уточнений позов таких відомостей не містить.

Позивач знову формулює вимоги до Державного центру зайнятості як вимоги про невжиття заходів щодо здійснення контролю, навчання, перевірки, аудиту, нагляду за Кіровоградським обласним центром зайнятості та зобов`язанням останнього нарахувати і виплатити позивачу компенсацію.

Такі формулювання є загальними, декларативними та не дають можливості встановити:

який саме індивідуальний акт, дія чи бездіяльність Державного центру зайнятості оскаржується;

у чому полягав конкретний обов`язок цього відповідача перед позивачем;

коли цей обов`язок виник;

чи звертався позивач до Державного центру зайнятості з конкретною заявою;

який строк розгляду такої заяви був порушений;

які саме права позивача порушено саме Державним центром зайнятості.

Посилання на загальні контрольні або організаційні повноваження Державного центру зайнятості не замінює обов`язку позивача чітко сформулювати зміст позовних вимог до кожного відповідача та обставини, якими такі вимоги обґрунтовуються.

Отже, вимоги пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України щодо змісту позовних вимог, викладу обставин та обґрунтування порушення прав позивача щодо кожного відповідача залишилися невиконаними.

Ухвалою від 06.07.2026 позивачу було запропоновано виключити або належно конкретизувати вимогу щодо майбутнього нарахування пені у разі можливого невиконання судового рішення.

Незважаючи на це, у пункті 3 прохальної частини уточненого позову позивач знову просить встановити, що після закінчення трьох місяців і до остаточного розрахунку Кіровоградським обласним центром зайнятості на відповідну суму нараховуватиметься за кожний календарний день прострочення відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти.

Ця вимога залежить від майбутньої події та стосується можливого невиконання ще не ухваленого судового рішення.

Отже, вказаний недолік не усунуто.

Ухвалою від 06.07.2026 позивачу було запропоновано подати повний і зрозумілий розрахунок усіх майнових вимог із визначенням базових сум, періодів, дат виплат, формул, сум за кожною вимогою та загальної ціни позову.

Позивач у поданих документах зазначає, що розмір позовних вимог майнового характеру становить 5 220 266,86 грн.

Водночас у прохальній частині уточненого позову позивач заявляє, що сума цих вимог становить 5 226 033,03 грн, що не відповідає зазначеній позивачем ціні позову 5 220 266,86 грн.

Різниця становить 5 766,17 грн, тобто саме суму, яка окремо заявлена позивачем у підпункті 2.2.6 прохальної частини як пеня за період з 20.05.2016 по 26.12.2025.

Отже, позивач фактично заявив майнову вимогу, але не включив її до ціни позову, чим не виконав вимоги пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Крім того, у заяві про уточнення позивач зазначає про необхідність заміни ціни позову 5 088 250,48 грн на 5 220 266,86 грн, тоді як у самому єдиному уточнюючому позові наведений перелік майнових вимог арифметично не відповідає цій сумі.

Також у розрахунку судових витрат позивач зазначає загальну суму 16 711,46 грн, обчислюючи її як 13 321,00 грн + 100,00 грн + 1 064,96 грн + 10,65 грн + 2 192,92 грн + 21,93 грн, хоча раніше та у платіжних документах позивач посилався на сплату судового збору за майнову вимогу у сумі 13 312,00 грн. Зазначене свідчить про суперечливість розрахунків.

Суд також звертає увагу, що позивач включає до вимог «упущену вигоду» суми, які за своїм змістом можуть бути судовими витратами або витратами, понесеними в інших судових справах, та одночасно просить покласти судові витрати на відповідачів. Це не дає можливості виключити дублювання одних і тих самих сум як збитків та як судових витрат.

За таких обставин позивач не подав повного, зрозумілого та узгодженого розрахунку ціни позову.

Ухвалою від 06.07.2026 позивачу було запропоновано розмежувати вимоги, пов`язані з виплатою 02.05.2024, та вимоги, пов`язані з виплатою 26.12.2025, а також подати інші конкретні підстави для поновлення строку звернення до суду щодо вимог, пов`язаних із виплатою 02.05.2024 та листом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 03.05.2024.

З уточненого позову вбачається, що позивач підтримує самостійний блок вимог за період з 20.05.2016 по 02.05.2024, зокрема про стягнення компенсації втрати частини доходів, 3 % річних, упущеної вигоди, інфляційних втрат, пені та штрафу.

При цьому позивач сам зазначає, що:

02.05.2024 на його картковий рахунок було зараховано донараховану допомогу по безробіттю у сумі 11 769,47 грн;

листом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 03.05.2024 йому повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів;

лист отримано 14.05.2024.

Отже, про відмову у виплаті компенсації, пов`язаної з виплатою від 02.05.2024, позивач дізнався не пізніше 14.05.2024.

Первісний позов у цій справі подано у червні 2026 року, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо зазначеного блоку вимог.

Подані позивачем пояснення не містять нових конкретних обставин, які б підтверджували існування об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду саме щодо вимог, пов`язаних із виплатою 02.05.2024 та листом від 03.05.2024.

Посилання на воєнний стан, повітряні тривоги, загальний стан здоров`я, вік позивача, участь у інших судових справах, COVID-19 та на окремі періоди тимчасової непрацездатності не підтверджують неможливості звернення до суду протягом усього періоду пропуску строку.

Більше того, сам позивач зазначає, що після отримання листа від 03.05.2024 він активно здійснював процесуальні дії у справі № 340/4194/24, подавав позов, апеляційну скаргу, сплачував судовий збір, подавав інші документи, що свідчить про наявність у нього реальної можливості звертатися до суду.

Суд також зазначає, що посилання позивача на норми Цивільного кодексу України про позовну давність не може бути підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки такий строк є процесуальним строком і регулюється статтями 122 123 КАС України, а не положеннями цивільного законодавства про позовну давність.

Таким чином, позивач не навів інших поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо вимог, пов`язаних із виплатою 02.05.2024 та листом від 03.05.2024.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку подано, але наведені в ній підстави визнані судом неповажними, позовна заява повертається позивачу.

Ухвалою від 06.07.2026 суд зобов`язав позивача розмежувати вимоги, що пов`язані з виплатою 02.05.2024, та вимоги, які позивач пов`язує з виплатою 26.12.2025.

Позивач формально поділив частину прохальної частини на періоди до 02.05.2024 та до 26.12.2025, однак фактично не усунув недолік, оскільки в обох блоках вимог використовує однаковий початковий період з 20.05.2016, заявляє споріднені платежі за ті самі базові доходи та не пояснює, чому ці вимоги не дублюють одна одну.

Позивач не визначив:

яка конкретна частина компенсації стосується суми 11 769,47 грн, виплаченої 02.05.2024;

яка конкретна частина компенсації стосується суми 1 765,58 грн, виплаченої 26.12.2025;

які суми за які місяці є базою для кожного окремого розрахунку;

які вимоги виникли лише після постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025;

які вимоги вже існували після листа від 03.05.2024.

Отже, вимогу суду про розмежування вимог за датами виникнення та виплати позивач не виконав.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити відсутність підстав, передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України, щодо подання до цього самого суду іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав.

Отже, відповідну вимогу ухвали від 06.07.2026 не виконано.

Ухвалою від 06.07.2026 позивачу було запропоновано подати конкретний перелік доказів із зазначенням місця зберігання оригіналу кожного доказу, копію якого додано до позовної заяви.

Уточнений позов містить загальне твердження про наявність у позивача, відповідачів або інших осіб оригіналів письмових чи електронних доказів.

Тому цей недолік також не усунуто.

Суд зазначає, що позивачу двічі надавалася можливість привести позовну заяву у відповідність до вимог КАС України: ухвалою від 16.06.2026 позов залишено без руху, а ухвалою від 06.07.2026 строк для усунення недоліків продовжено.

Однак подані позивачем документи не усунули недоліки, визначені судом, а навпаки призвели до появи нових суперечностей, зокрема шляхом додавання нового відповідача - Міністерства економіки України - без належного формулювання предмета спору щодо нього.

Залишаються невиконаними вимоги статей 160, 161 КАС України щодо чіткого визначення сторін, змісту позовних вимог до кожного відповідача, викладу обставин, обґрунтування порушення прав, зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку заявлених сум.

Крім того, позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо вимог, пов`язаних із виплатою 02.05.2024 та листом від 03.05.2024, отриманим 14.05.2024.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані неповажними, позовна заява повертається позивачу.

Отже, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного центру зайнятості, Кіровоградського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошових коштів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути позивачу.

Подані разом із позовною заявою та уточненими матеріалами заяви і клопотання повернути позивачу разом із позовною заявою.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, з позовною заявою, оформленою відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА