Постановление суда № 138508265, 27.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 липня 2026 року справа № 320/29915/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у цій справі позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати та премій для проведення з 01.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України виготовити та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 25.11.2021 за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 1 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки. підвищення, доплати) та премій для проведення з 01.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8).

10.06.2025 на виконання рішення суду були видані виконавчі листи.

24 вересня 2025 року позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 зобов`язано відповідача у 30-денний строк з моменту отримання ухвали подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.

У зв`язку з неподанням відповідачем у встановлений строк звіту про виконання судового рішення ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 призначено судове засідання для вирішення питання про накладення штрафу за неподання звіту на 02 квітня 2026 року о 11:30 год.

За клопотанням представника відповідача судове засідання було відкладено до 14.04.2026 до 10 год. 30 хв.

У зв`язку з неявкою до суду учасників справи судове засідання було відкладено до 28.04.2026 до 12 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 28.04.2026 о 12 год. 30 хв., учасники справи не з`явилися. Позивачем було подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За таких обставин судом було вирішено здійснити розгляд питання про накладення на відповідача штрафу за невиконання судового рішення у порядку письмового провадження, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.

Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

У справі «Сорінг проти Об`єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідачем у встановлений судом строк не був поданий звіт про виконання рішення суду у цій справі.

Так, 08.04.2026 відповідачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» були надані лише довідка від 02.04.2026 №74 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також лист Голови комісії з реорганізації ДФС України від 02.04.2026 №26000-01/219.

Натомість звіт про виконання судового рішення, який відповідає вищевказаним вимогам, закріпленим у частинах другій та третій статті 382-2 КАС України, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Частинами третьою та четвертою статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд повторює, що надані представником відповідача документи не є звітом про виконання судового рішення у розумінні статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, документ оформлений у формі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та містить посилання на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №320/29915/24. Водночас у всіх графах, призначених для зазначення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за специфічні умови проходження служби, інших додаткових видів грошового забезпечення та премії, проставлено прочерки. Загальна сума грошового забезпечення також не визначена.

Крім того, у довідці не зазначено конкретної посади поліцейського, до якої прирівняно посаду позивача на день його звільнення. Фактично у відповідній частині документа відтворено назву посади, яку позивач обіймав у податковій міліції: «заступник начальника відділу - начальник відділення ДПА України».

Таким чином, наданий документ не містить числових показників, без яких орган Пенсійного фонду України об`єктивно не може визначити оновлений основний розмір пенсії позивача.

Отже, оформлення довідки з незаповненими графами не призвело до досягнення правового результату, визначеного рішенням суду, та не може визнаватися його виконанням навіть частково у тій частині, яка має самостійне юридичне значення для проведення перерахунку пенсії.

Крім того, подача довідки не замінює обов`язок відповідача подати звіт про виконання судового рішення, який має бути складений з дотриманням вимог, встановлених у частинах другій та третій статті 382-2 КАС України.

Усні пояснення представника відповідача у судовому засіданні не можуть замінити процесуальний документ, форму, зміст і порядок подання якого прямо визначено законом.

Отже, у цій справі має місце саме неподання звіту у встановлений судом строк, що є підставою для накладення штрафу на керівника відповідача.

При вирішенні питання щодо накладення штрафу суд також враховує, що у постанові від 20.11.2025 у справі №320/45957/24 Верховний Суд зазначив, що після внесення змін до частини третьої статті 63 Закону України №2262-XII законодавство визначає види та розміри грошового забезпечення поліцейських, які мають ураховуватися для перерахунку пенсій колишніх працівників податкової міліції, однак прирівнювання конкретних посад податкової міліції до посад поліцейських не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Наведене свідчить про існування об`єктивної нормативної невизначеності, яка може ускладнювати визначення конкретної прирівняної посади та відповідних сум грошового забезпечення. Однак ця обставина не скасовує обов`язковості рішення суду, яке набрало законної сили, і не наділяє відповідача правом самостійно змінити його зміст або замінити передбачений ним результат формальним документом, непридатним для перерахунку пенсії.

Крім того, відсутність нормативного механізму прирівняння посад за жодних обставин не перешкоджає відповідачу подати звіт у встановлений строк. Навпаки, саме така обставина відповідно до пункту 6 частини другої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України повинна була бути викладена у звіті із зазначенням орієнтовних строків виконання та документально підтверджених заходів, яких ужито і продовжує вживати відповідач для її усунення.

Таким чином, судом установлено сукупність передбачених частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України обставин: Державну фіскальну службу України зобов`язано подати звіт; установлений судом строк сплив; звіт у визначеній законом формі не подано; поважних причин, які унеможливили подання звіту, відповідач не довів.

Суд зауважує, що формулювання частини десятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України «суд ... накладає штраф» має імперативний характер, а тому за встановлених обставин суд зобов`язаний застосувати до керівника суб`єкта владних повноважень відповідний захід судового контролю.

Згідно з відповіддю №2552956 від 02.04.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України є Лисеюк Сергій Миколайович (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Визначаючи розмір штрафу, суд враховує характер порушення, тривалість невиконання рішення, значення спірних правовідносин, відсутність належного звіту та те, що наданий документ не може бути використаний для перерахунку пенсії.

Разом з тим суд приймає до уваги існування підтвердженої Верховним Судом нормативної невизначеності щодо прирівняння посад податкової міліції до посад поліцейських.

За таких обставин достатнім, необхідним і пропорційним є накладення штрафу у мінімальному передбаченому законом розмірі - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, а тому розмір штрафу становить 66560,00 грн (3328,00 грн х 20).

Відповідно до частини шостої статті 382-3 КАС України суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчого провадження №78456268 з примусового виконання рішення суду у цій справі Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановами від 25.07.2025 та від 14.08.2025 на боржника накладено штраф у загальному розмірі 15300,00 грн.

За таких обставин, суд зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень (66560,00 грн), на суму штрафу, який було накладено державним виконавцем (15300,00 грн), у зв`язку з чим остаточна сума штрафу дорівнює 51260,00 грн (66560,00 грн - 15300,00 грн), половина якого у сумі 25630,00 грн підлягає стягненню на користь позивача, а інша половина у сумі 25630,00 грн - до Державного бюджету України.

Одночасно з накладенням штрафу суд вважає за необхідне встановити Державній фіскальній службі України новий строк для подання звіту - тридцять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У звіті відповідач повинен окремо зазначити: які дії вчинено для визначення прирівняної посади поліцейського; до яких органів і коли направлено запити; які відповіді отримано; які складові грошового забезпечення можуть бути визначені незалежно від нормативного прирівняння посад; чи направлялася надана суду довідка до органу Пенсійного фонду України та якою є позиція цього органу щодо можливості її використання тощо. До звіту мають бути додані докази всіх наведених обставин і докази його направлення позивачеві.

Керуючись статтями 243, 248, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Накласти на голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Лисеюка Сергія Миколайовича штраф у розмірі 51260,00 (п`ятдесят одна тисяча двісті шістдесят гривень 00 копійок).

2. Стягнути з голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Лисеюка Сергія Миколайовича на користь ОСОБА_1 половину суми штрафу у розмірі 25630,00 грн (двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок).

Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Боржник: голова комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Лисеюк Сергій Миколайович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; службова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

3. Стягнути з голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Лисеюка Сергія Миколайовича на користь Державного бюджету України половину суми штрафу у розмірі 25630,00 грн (двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок).

Стягувач: Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795; адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Боржник: голова комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Лисеюк Сергій Миколайович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; службова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

4. Роз`яснити ОСОБА_2 , що з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

5. Установити Державній фіскальній службі України новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у цій справі - тридцять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

6. Ухвала в частині стягнення штрафу є виконавчим документом. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред?явлення ухвали до виконання - до 27.07.2029.

7. Ухвалу суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.