Решение № 138507964, 27.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 липня 2026 року Справа № 280/4974/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548)

Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області області призначити з 02 січня 2026 року пенсію за віком ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02 січня 2026 року пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2023-2025 роки.

Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що оскільки позивачу з 2010 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше 02.01.2026, то відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію за віком та не розрахував її з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2023-2025 роки. Вважає дії відповідача протиправними та просить позов задовольнити.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у поясненнях, зокрема зазначив, що за заявою від 02.01.2026 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Оскільки позивач з 2010 року отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахований показник середньої заробітної плати за 2014- 2016 роки, проіндексованій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Таким чином, для застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), за 2023-2025 роки підстави відсутні. Позивач звернулася саме з заявою про перехід на інший вид пенсії, а не про призначення, про що власноруч поставила підпис у заяві за призначенням/ перерахунком. Отже, за заявою від 02.01.2026 позивача переведено на пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV. Звертає увагу суду, що порядок та умови призначення як пенсії за вислугою років та за віком визначено Законом № 1058-IV, а не двома різними Законами, як стверджує позивач.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у поясненнях, зокрема зазначив, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років у 2010 році, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки при перерахунку пенсії за віком, оскільки такий показник середньої заробітної плати по Україні застосовуються лише при первинному призначенні пенсії. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, пенсія позивачу розрахована та виплачується згідно норм чинного законодавства України. У задоволенні позовної заяви просить суд відмовити.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачу з 2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, як працівнику охорони здоров`я.

02.01.2026 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви відповідачем 1 переведено позивача з 02.01.2026 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Позивач вважає, що при розрахунку призначеної йому в січні 2026 року пенсії за віком відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2023-2025 роки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Далі - Закон №1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд вважає, що оскільки позивачу в 2010 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше 02.01.2026, то відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію за віком та не розрахував її з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд не приймає доводи відповідача, що в ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.

Таким чином, факт отримання позивачем до досягнення пенсійного віку пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення», а не за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не позбавляє позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2023-2025 роки.

Враховуючи, що позивачу призначено пенсію з 02.01.2026, а відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тому показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком) має розраховуватися за 2023-2025 рік.

Отже, є обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності застосування під час обчислення її пенсії за віком показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2023-2025 роки, та необхідності здійснення перерахунку пенсії за віком з моменту її призначення, тобто з 02.01.2026 року.

При цьому, вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу призначення пенсії за віком не підлягають задоволенню, оскільки призначення такого виду пенсії позивачу вже здійснено. В такому випадку позивачу має бути здійснений перерахунок пенсії із вірними показниками середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (2023- 2025 роки). Оскільки призначення пенсії за віком із неправильними показниками середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески позивачу здійснене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, то саме вказаний орган пенсійного фонду має здійснити перерахунок пенсії позивача із вірними показниками.

На підставі викладеного, з огляду на перебування позивача на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та здійснення цим органом позивачу виплати пенсії, з метою ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обчислення пенсії за віком позивача з 02.01.2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 02.01.2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплату позивачу пенсії за віком з 02.01.2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)-задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 02.01.2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 02.01.2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 02.01.2026 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.07.2026.

Суддя О.В. Конишева