Постановление суда № 138503534, 27.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

27.07.2026 Справа № 756/5379/24

Справа № 756/5379/24

№ 1-кп/756/576/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про забезпечення обвинуваченому медичної допомоги у кримінальному провадженні, внесеному 14.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050004242, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Корсакова Сахалінської області російської федерації, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, працевлаштованого у ТОВ «Стенанд» на посаді керівника, не одруженого, без зареєстрованого місця проживання в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене 14.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050004242, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 тримається під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»; строк дії запобіжного заходу продовжено ухвалою Оболонського районного суду міста Києва до 22.08.2026 включно.

У судовому засіданні 27.07.2026 захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про зобов`язання адміністрації слідчого ізолятора забезпечити обвинуваченому проведення медичного огляду та надання медичної допомоги. Клопотання обґрунтував тим, що обвинувачений має хворобливий зовнішній вигляд, його стан за час тримання під вартою погіршився, а належного медичного обстеження в умовах установи попереднього ув`язнення йому не проведено.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника та пояснив, що в нього періодично підвищується артеріальний тиск, а також мали місце епізоди запаморочення; за наявними скаргами він звертався до медичної частини установи.

Прокурор вирішення клопотання поклав на розсуд суду.

Із пояснень учасників судового провадження установлено, що обвинуваченого оглянув лікар медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор», за результатами огляду захворювань не виявлено.

Вислухавши учасників судового провадження, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно зі ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

За змістом ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи; забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває особа, що тримається під вартою, зобов`язаний не пізніше сімдесяти двох годин із дня одержання відповідної інформації постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Наведене положення застосовується й судом під час судового провадження з огляду на загальний обов`язок суду забезпечувати додержання прав особи, яка тримається під вартою за його рішенням.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» надання медичної допомоги особам, взятих під варту, організація і проведення санітарного нагляду, використання лікувальних закладів охорони здоров`я і залучення для цієї мети їх медичного персоналу здійснюються відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Ця норма покладає на державу позитивний обов`язок створити належні умови для забезпечення медичної допомоги особам, які перебувають у місцях позбавлення волі, а саме: регулярність і систематичність нагляду, наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороби ув`язненої особи або запобігання її ускладненню, замість усунення симптомів, забезпечення органами державної влади детального документування стану здоров`я ув`язненої особи та її лікування протягом ув`язнення, створення умов, необхідних для фактичної реалізації призначеного лікування.

У рішенні у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland, заява № 30210/96) Європейський суд з прав людини зазначив, що держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до людської гідності, а спосіб і метод виконання запобіжного заходу не повинні завдавати особі страждань і труднощів, які перевищують невідворотний рівень, властивий триманню під вартою, і що з огляду на практичні вимоги ув`язнення здоров`я та добробут особи мають бути належним чином забезпечені, зокрема шляхом надання їй необхідної медичної допомоги.

У рішенні у справі «Сергій Антонов проти України» (заява № 40512/13) Європейський суд з прав людини сформулював критерії оцінки достатності медичної допомоги в умовах ув`язнення, а саме: чи була особа під наглядом лікаря; чи була медична допомога, яку їй надавали, оперативною та точною; чи відповідала вона стану здоров`я особи. Суд наголосив, що сам лише факт огляду ув`язненого лікарем і призначення певного виду лікування не може автоматично свідчити про адекватність медичної допомоги.

Європейський суд з прав людини також неодноразово вказував, що особа, яка тримається під вартою, перебуває в уразливому становищі та повністю залежить від держави в питанні охорони її здоров`я, оскільки позбавлена можливості самостійно обрати лікаря або лікувальний заклад і звернутися по медичну допомогу (рішення у справах «Невмержицький проти України», «Логвиненко проти України», «Петухов проти України»).

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд ураховує, що обвинувачений заявив про підвищення артеріального тиску та епізоди запаморочення, а захисник - про погіршення зовнішнього вигляду та загального стану обвинуваченого за час тримання під вартою. Ці доводи стосуються станів, які за своєю природою не можуть бути ані підтверджені, ані спростовані самим лише зовнішнім оглядом, а потребують інструментального та лабораторного обстеження, зокрема вимірювання артеріального тиску в динаміці, електрокардіографічного дослідження та огляду лікарів-спеціалістів відповідного профілю.

Посилання на висновок лікаря медичної частини установи про відсутність у обвинуваченого захворювань суд не може визнати достатнім для відхилення клопотання. Такий висновок зроблено за результатами загального огляду; будь-яких медичних документів, які б його об`єктивізували - медичної картки, результатів вимірювання артеріального тиску, даних інструментальних досліджень, висновків лікарів-спеціалістів - суду не надано, а тому перевірити повноту та своєчасність проведеного обстеження суд позбавлений можливості.

Суд не наділений спеціальними знаннями у галузі медицини та не вправі самостійно установлювати наявність чи відсутність у обвинуваченого захворювання, як не вправі й перебирати на себе повноваження лікаря. Водночас саме на суд, за рішенням якого особа позбавлена свободи, покладено обов`язок реагувати на заявлені такою особою скарги на стан здоров`я у спосіб, що виключає формальний підхід.

При цьому суд ураховує, що обвинувачений позбавлений можливості самостійно звернутися до лікаря за власним вибором, а отже, покладення на нього обов`язку довести наявність захворювання суперечило б суті позитивного обов`язку держави за ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зобов`язання забезпечити проведення медичного огляду не є ані переоцінкою висновку лікаря медичної частини установи, ані констатацією наявності в обвинуваченого захворювання. Такий захід є мінімальним за змістом, не покладає на державний орган надмірного тягаря та спрямований на усунення будь-яких сумнівів щодо стану здоров`я особи, яка тримається під вартою, а в разі виявлення захворювання - на своєчасне запобігання його ускладненню.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про необхідність зобов`язати орган державної влади - ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити проведення медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_3 Державною установою «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України», а також, у разі наявності підстав - організувати надання відповідної кваліфікованої медичної допомоги.

З огляду на викладене клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 11, 206, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про забезпечення медичної допомоги - задовольнити.

У порядку ч. 1 ст. 206 КПК України зобов`язати орган державної влади - ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити проведення медичного огляду Державною установою «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із вимірюванням артеріального тиску в динаміці, проведенням електрокардіографічного дослідження та оглядом лікарів-спеціалістів відповідного профілю, а також, у разі наявності підстав - організувати надання відповідної кваліфікованої медичної допомоги.

Про результати виконання цієї ухвали повідомити Оболонський районний суд міста Києва.

Копію ухвали направити для виконання ДУ «Київський слідчий ізолятор», а також вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає; заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами судового розгляду.

Суддя ОСОБА_1