Решение № 138503447, 07.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17314/24

Провадження №: 2/755/9916/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Коваленко І.В.,

при секретарі - Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник позивача - Будіянський О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

27.09.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом начальника відділу претензійно-позовної роботи позивача - Анатолія Патенка, в якій ставиться питання про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 :

- 73 464,66 грн - заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

- 30,73 грн - заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку;

- 1 317,53 грн - заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування;

- 5 032,75 грн - 3% річних;

- 23 489,79 грн - інфляційних втрат;

- 3028,00 грн судового збору

- 45,00 грн витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що за вимог ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», що перейменоване на ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за вказаною адресою на підставі Договору, оскільки після розміщення повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу позивача, жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило. Відповідно до Договору позивач зобов`язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води, а відповідачі зобов`язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак відповідачі, в порушення умов Договору та вимог, що передбачені нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 жовтня 2015 року по 30 червня 2024 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла у останніх виникла заборгованість у розмірі 74 812,92 грн. Також, через прострочення щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідачі зобов`язані сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 5 032,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 23 489,79 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Арапіну Н.Є.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідачів у справі. Відповіді на такий запит надійшли 10.10.2024.

10.10.2024 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. відкрито провадження у справі за даним, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.11.2024 (вх.№ЕП-13193) на виконання вимог ухвали суду від 10.10.2024 з КП КМР «КМ БТІ» надійшла відповідь №062/14-11977 від 14.11.2024 щодо відсутності відомостей про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 . (а.с.45 т.1)

05.12.2024 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. виправлено описку в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року по справі № 755/17314/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. В ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року по справі № 755/17314/24 зазначено правильно назву позивача «Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» замість неправильної назви позивача «Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»».

19.12.2024 (вх.№69960) представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пантюшенко Олександр Олександрович подав до суду відзив, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 .

Одночасно з відзивом представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пантюшенко О.О. подав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, а також клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. (а.с.52-67 т.1)

23.12.2024 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. постановлено перейти до розгляду справи за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі на 26.02.2025 року.

08.01.2025 (Вх.932) представник позивача - Дяченко В.Є. подала до суду відповідь на відзив, за змістом якого просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. (а.с.80-88 т.1)

Протокольною ухвалою суду від 24 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначена до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 26 лютого 2025 року відповідь на відзив долучено до матеріалів справи, підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 20.05.2025 на 10:30 год.

20.03.2025 керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С.Коровичем винесено розпорядження №220 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до п.п. 2.3.50 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.

20.03.2025, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025, цивільна справа №755/17314/24 передана в провадження судді Коваленко І.В.

24.03.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В. цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду по суті.

19.06.2025 (вх.№35537) представник позивача - Стерн Ю. подала до суду заяву про закриття провадження у справі в частині сплачених вимог у розмірі 74 812,92 грн, у зв`язку з повної оплатою відповідачами основної суми боргу після відкриття провадження у справі, та водночас позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача: 3 % річних у розмірі 5 032,75 грн; інфляційні втрати у розмірі 23 489,79 грн; 3028,00 грн судового збору та 45,00 грн витрат за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав. (а.с.110-116 т.1)

24.06.2025 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пантюшенко О.О. повідомив, що після відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_3 помер.

10.07.2025 року (вх.№39756/25) на адресу суду з Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла інформація про те, що державна реєстрація смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведена їхнім відділом 05.11.2024, про що складено відповідний актовий запис №1306. (а.с.123 т.1)

09.09.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 - закрито. (а.с.133-134 т.1)

29.09.2025 (вх.№58039) представник позивача подав заяву із додатками у вигляді супровідного листа Розрахункового департаменту ПАТ «АТ «Київводоканал» та інформації про розподіл обсягів споживання холодної води за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.138-146 т.1)

03.10.2025 (вх.№59623) представник позивача ПАТ «АК «Київводоканал» Патенок А.В. подав до суду клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_2 , оскільки позивачем з`ясовано, що дана фізична особа є спадкоємицею померлого ОСОБА_3 та місцем її зареєстрованого місця проживання є: АДРЕСА_3 . (а.с.157-161 т.1)

15.10.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва задоволено клопотання представника позивача ПАТ «АК «Київводоканал» - Патенка А.В. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . (а.с.165-166 т.1)

31.10.2025 (вх.№66248) представник позивача ПАТ «АК «Київводоканал» Патенок А.В. подав до суду «Позовну заяву про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (уточнюючу)», за вимогами якої просив:

«1.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 4 313,55 грн; інфляційні втрати у розмірі 19 816,16 грн.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 3% річних у розмірі 719,20 грн; інфляційні втрати у розмірі 3 673,63 грн; витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45,00 грн.» (а.с.172-212 т.1)

У судовому засіданні представник позивача Будіянський О.С. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з урахуванням уточненої позовної заяви від 31.10.2025.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пантюшенко О.О. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч.ч.1,3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надавались до квартири АДРЕСА_5 були наступні фізичні особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований у вказаній квартирі у період часу з 08.02.1990 по 21.01.2025 (дата смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 );

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований у вказаній квартирі з 18.09.2003 року по теперішній час.

Згідно відповіді КП КМР «КМ БТІ» №062/14-11977 від 14.11.2024, наданої на виконання вимог ухвали суду від 10.10.2024 в частині витребування доказів, вбачається наступне: «згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартири в будинку АДРЕСА_6 на праві власності не зареєстровані, зокрема і квартира 37 » (а.с.45)

Разом з тим, в матеріалах справи міститься надана представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Пантюшенком О.О. Інформаційна довідка №432035588 від 19.06.2025, з якої вбачається, що 13.12.2024 року відбулась державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта: 3064381880000) за фізичною особою - ОСОБА_2 . Підставою внесення запису слугувало: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76652698 від 17.12.2024 09.11:40 державного нотаріуса Березанської державної нотаріальної контори Броварського районного нотаріального округу Київської області Тищенко Ніни Володимирівни. Документом, поданим для державної реєстрації слугувало свідоцтво про право на спадщину, серії та номер 2403, видане 17.12.2024 Березанською державною нотаріальною конторою. (а.с.151 т.1)

При цьому, впродовж розгляду справи сторонами у справі клопотань про витребування з Березанською державною нотаріальною конторою належним чином засвідченої копії спадкової справи, з якої суд міг би встановити як особу спадкодавця, так і коло спадкоємців майна померлого, не заявлялось.

Згідно Відповіді №2568768 від 06.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 17.12.2024 року квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта: 3064381880000) зареєстрована на праві власності за фізичною особою - ОСОБА_4 . Підстава права виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 17.12.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Посипанко Анжелою Анатоліївною, за №1054.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 була власником квартири АДРЕСА_2 у період часу з 13 по 17 грудня 2024, у подальшому право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_4 .

За змістом інформації, наданої в листі Розрахункового департаменту ПАТ «АТ «Київводоканал» від 24.09.2025 №3298/8/8/03-25, вбачається, що на квартиру АДРЕСА_5 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , по якому нарахування оплати за спожиті послуги у період з 01.10.2015 по 31.05.2020 проводились на 1 (одну) особу та в період з 01.06.2020 по 30.04.22 на 3 (три) особи згідно показників загальнобудинкового засобу обліку води відповідно до п.11 Правил надання послуг із централізованого постачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.20005 №630 (втрата чинності з 01.05.2022). (а.с.140 т.1)

Як убачається з довідки Розрахункового департаменту ПАТ «АТ «Київводоканал» від 19.05.2025 №5400/8/8/02-25, станом на 19.05.2025 заборгованість ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за надані послуги за період з 01.2015 по 30.06.2024, яка з суми основного боргу 73 464,66 грн, плати за абонентське обслуговування в розмірі 1 317,53 грн, внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку в розмірі 30,73 грн - відсутня. (а.с.113 т.1)

За змістом «уточнених» позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 3% річних у розмірі 4 313,55 грн; інфляційні втрати у розмірі 19 816,16 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 3% річних у розмірі 719,20 грн; інфляційні втрати у розмірі 3 673,63 грн, проте належного обґрунтування та детального розрахунку про стягнення з відповідачів саме таких сум та в таких розмірах позивач не надав.

При цьому, позивач покладає на відповідача ОСОБА_2 , яка лише 5 днів (у період з 13 по 17 грудня 2024)була власником квартири, майже всю суму інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих ним за період з 01.10.2015 по 30.06.2024, тобто за період, коли відповідач ОСОБА_2 ще не була власником квартири.

Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, за змістом статті 322 ЦК України за комунальні послуги чи утримання майна в Україні відповідає власник виключно за той період, коли він володів майном.

Особа, яка володіла квартирою лише 5 днів, не може нести відповідальність за борги, що виникли до набуття нею у власність квартири, а тим більше продовжувати нести відповідальність за майно, власником якого з 17 грудня 2024 року вона вже не являлась.

Крім того, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредитор вправі протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, звернутися зі своїми вимогами по боргах спадкодавця до його спадкоємців незалежно від наступу строків вимоги.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Системне тлумачення ст. 16 та ч. 2 ст. 1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що:

- по-перше, норма ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця;

- по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Аналіз ч. 2 ст.1282 ЦК України свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.

Це відповідає позиції Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16, яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватись судом.

Виходячи з даної правової позиції звернення до суду кредитора спадкодавця з позовом до спадкоємця про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги не може вважатися належним способом захисту порушеного права кредитора, оскільки правовідносини між кредитором і споживачем припинилися у зв`язку зі смертю останнього, а його спадкоємець, в даному випадку відповідачка, стороною даного договору не була.

На правовідносини між кредитором і спадкоємцем не поширюються норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема право на пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за договором.

З точки зору закону задоволення вимоги кредитора до спадкоємця шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий же спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємця від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємця позову про накладення стягнення на майно, яке було передане йому у натурі.

При цьому закон не передбачає форму, в якій має бути здійснена відмова спадкоємця задовольнити вимоги кредитора шляхом одноразового платежу.

Тому саме по собі невиконання спадкоємцем вказаної вимоги може свідчити про відмову.

Зазначена позиція закріплена в ухвалі Верховного Суду від 21 березня 2018 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

В судовому засіданні не встановлено ані особу спадкодавця, ані коло спадкоємців майна померлої особи.

В судовому засіданні також не встановлено хто саме сплатив заборгованість за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за спожиті ними у період з 01.2015 по 30.06.2024 житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 73 464,66 грн, за абонентське обслуговування в розмірі 1 317,53 грн, за обслуговування вузлів комерційного обліку в розмірі 30,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).

Як вказано у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21), суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Обґрунтовуючи підстави для стягнення з відповідачів інфляційні витрати та 3 % річних, нарахованих позивачем на основний розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги померлому спадкодавцю, позивач не надав будь-яких доказів направлення відповідачці, як спадкоємцю боржника, вимоги про погашення вказаних сум.

Навпаки, в заяві навіть відсутнє будь-яке посилання на вжиття позивачем заходів на виконання даної норми закону щодо відповідачки, як спадкоємця боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав щодо відповідачки ОСОБА_2 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1282 ЦК України.

Щодо солідарно стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3% річних у розмірі 719,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 673,63 грн, суд зазначає таке.

Солідарний обов`язок виникає виключно у випадках, встановлених договором або законом (ст. 541 ЦК України). За відсутності договору, який передбачає солідарну відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнення коштів у такому порядку є незаконним.

Виходячи з викладеного вище, неправильно обраного позивачем способу захисту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Оскільки у задоволенні основних позовних вимог судом відмовлено, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 15, 16, 322, 360, 509, 633, 634, 639, 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 20.04.2026 року.

Суддя І.В.Коваленко