Постановление суда № 138501487, 27.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 року Справа № 915/975/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО», вул. Рудиківська, буд. 49, селище міського типу Козин, Обухівський район, Київська обл., 08711, код ЄДРПОУ 22927045

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КранТехЕлектро», вул. Казарського, буд. 2Г, приміщення 2/7, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 44233971

про: стягнення 1 807 257,60 грн.

Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 25/541 від 22.07.2026 (вх. № 10608/26 від 22.07.2026), в якій просить суд:

1. Стягнути з Відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «КранТехЕлектро») на користь Позивача (Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції) штрафні санкції за невиконання умов договору №12/624 про закупівлю товарів від 19.11.2025 у загальному розмірі 1807257,60 грн., з яких: - пеня у розмірі 1738874,88 грн.; - штраф у розмірі 68382,72 грн.

2. Судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає про укладання 19.11.2025 між Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КранТехЕлектро» Договору №12/624 про закупівлю товарів, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити зазначений у п.1 Додатку №1 до Договору товар, який на момент укладання Договору належав йому на праві власності, протягом 90 робочих днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки. Однак за даними позивача, протягом встановленого строку відповідачем не був поставлений товар, що, на переконання товариства, свідчить про те, що відповідач грубо порушив умови Договору в частині виконання своїх зобов`язань стосовно поставки позивачу товару, зазначеного у Договорі та його письмовій заявці, в зв`язку з чим у відповідача повинна наступити відповідальність, передбачена діючим законодавством та умовами Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 549, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонам Договору.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява № 25/541 від 22.07.2026 (вх. № 10608/26 від 22.07.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

По-перше, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суд зазначає, що позов пред`явлено Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО», при цьому у прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції.

При цьому, зміст позовних вимог, як предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.

Всупереч наведеному вступна та прохальна частини позовної заяви містять суперечливі дані.

Суд не може визначити замість позивача зміст позовних вимог, а також осіб, на користь яких вони спрямовані.

Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву з порушенням вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

З метою усунення вказаного недоліку позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог у контексті суб`єктного складу сторін.

По-друге, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328 гривень.

Предметом позову у даній справі є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 1 807 257,60 грн.

За такого, та з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі, судовий збір за подання у даній справі позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд» повинен складати 21 687,09 грн (1 807 257,60 грн * 1,5 % * 0,8).

Разом із тим, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, з метою усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме в сумі 21 687,09 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» № 25/541 від 22.07.2026 (вх. № 10608/26 від 22.07.2026) залишити без руху.

2. Публічному акціонерному товариству «ЦЕНТРЕНЕРГО» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству «ЦЕНТРЕНЕРГО», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук