Решение № 138501332, 14.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 Справа № 914/986/26

За позовною заявою: Акціонерного товариства Укрнафта, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Сервісбудмонтаж, м.Івано-Франківськ

про стягнення 364393,79 грн штрафу за договором на проведення робіт №13/1318-Р/25 від 19.03.2025

За зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Сервісбудмонтаж,м.Івано-Франківськ

до відповідача Акціонерного товариства Укрнафта, м.Київ

про стягнення 59 839,59 грн 3%річних та інфляційних втрат за договором підряду №13/1318-Р/25

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача(за первісним позовом): І.В.Монастирський - представник;

Від відповідача(за первісним позовом): О.В.Шургот - представник;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026, справу №914/986/26 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 06.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву.

23.04.2026 від ТзОВ «НВП «Сервісбудмонтаж» надійшла зустрічна позовна заява(вх.№1346).

Ухвалою від 27.04.2026 суд вирішив розгляд справи №914/986/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання на підготовче засідання. Прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду із первісним позовом в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2026.

У судовому засіданні від 19.05.2026 оголошено перерву до 09.06.2026.

Ухвалою від 09.06.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2026.

У судовому засіданні від 07.07.2026 оголошено перерву до 14.07.2026.

Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2026 підтримав первісний позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. А також просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

У судовому засіданні від 14.07.2026 представник відповідача заперечив проти первісного позову, просив відмовити в його задоволенні. А також просив задоволити зустрічний позов.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з первісним позовом, 19.03.2025 між Акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі позивач за первісним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Сервісбудмонтаж» (надалі відповідач за первісним позовом, підрядник) було укладено договір № 13/1318-Р/25 на проведення робіт: «Реконструкція системи очистки супутніх пластових вод СВП на НЗП «Кінцевий» ЦППН НГВУ «Бориславнафтогаз» м.Борислав, Львівської області, вул. Гірна 42В, ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи». Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач на умовах, визначених цим договором зобов`язувався на свій ризик виконати передбачені п. 1.2. договору роботи, а позивач зобов`язувався прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт по цьому договору склала 7 499 800,00 грн, крім того ПДВ (20 %) 1 499 960,00 грн., а всього з ПДВ 8 999 760,00 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що строк виконання робіт становить 210 днів з дати початку робіт та закінчується датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Початок роботи оформляється двостороннім актом про початок виконання робіт, складений сторонами.

14.04.2025 сторонами було складено та підписано акт про початок виконання робіт та акт передачі будівельного майданчика підряднику.

Оскільки договором передбачено термін виконання підрядником робіт 210 днів з дня підписання акту про початок виконання робіт (14.04.2025), то остаточний строк виконання робіт припадає 10.12.2025.

За змістом п. 2.6. договору, розрахунок здійснюється по факту виконання робіт протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів приймання будівельних робіт.

Станом на 10.12.2025, тобто на момент настання терміну виконання робіт згідно договору відповідачем було виконано та передано позивачу роботи на загальну суму 3 643 937,98 грн, згідно з наступними документами: акт б/н від 18.07.2025 на суму 923 755,70 грн, акт б/н від 25.09.2025 на суму 526 748,06 грн та акт б/н від 07.11.2025 на суму 3 905 318,26 грн.

30.12.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 13/1318-Р/25 від 19.03.2025, відповідно до п. 1 якої було встановлено, що термін дії договору було продовжено до 31.03.2026 та продовжено дію банківської гарантії на такий же строк. Всі інші умови договору, в тому числі і строк виконання відповідачем робіт, залишалися незмінними, тобто строк виконання підрядником робіт складав 210 днів з дати початку робіт відповідачем, і закінчився 10.12.2025.

При цьому замовник звернув увагу, що під час укладення 30.12.2025 додаткової угоди № 1 підрядник повторно мав можливість передбачити в її тексті тлумачення тих умов, які йому були не зрозумілі, зокрема, стосовно неоднозначного трактування положень п. 3.1. договору щодо строків виконання роботи та їх закінчення. Проте своїм правом на доповнення тексту додаткової угоди відповідач за первісним позовом не скористався.

Як зазначило АТ «Укрнафта» станом на 25.03.2026 ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» взяті зобов`язання в повному обсязі невиконані, загальний строк невиконання складає 104 дні.

За змістом п. 9.2. договору при порушенні строків виконання робіт, підрядник, на вимогу замовника, сплачує йому штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

04.02.2026 АТ «Укрнафта» направило на адресу відповідача претензію (вих. №01/01/09/25/04/01-01/04/61 від 04.02.2026) із вимогою про оплату штрафу в розмірі 10 % від договірної суми, відповідно до п. 9.2. договору, що складає 364 393,79 грн (8 999 760,00 грн - (3 905 318,26 грн = 3 643 937,98 грн) х 10 % = 364 393,79 грн). Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Спір вини внаслідок того, що відповідач за первісним позовом не сплатив штраф в добровільному порядку. Відтак, АТ Укрнафта подало позов про стягнення з ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» 10 % штрафу 364 393,79 грн в судовому порядку.

Щодо заявленого ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» зменшення розміру штрафу позивач за зустрічним позовом заперечив та вважає, що сума нарахованої неустойки за несвоєчасне проведення виконання передбачених договором робіт є обґрунтованою, підтвердженою наявними матеріалах провадження доказами, та підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зазначивши таке.

ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» було виконано та передано АТ «Укрнафта» визначені договором підряду роботи на суму 8 749 739,19 грн. На підтвердження подано акти приймання-передачі: від 18.07.2025 на суму 923 755,70 грн; від 25.09.2025 на суму 526 748,06 грн; від 07.11.2025 на суму 3 905 318,26 грн; від 26.12.2025 на суму 1 186 114,34 грн; від 03.03.2026 на суму 1 422 440,91 грн; від 30.03.2026 на суму 785 311,92 грн.

30.03.2026 між сторонами спору підписано актами приймання-передачі виконаних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 8 749 739,19 грн (що менше передбаченої договором суми 8 999 760,00 грн).

07 квітня 2026 року між сторонами підписано акт прийняття об`єкта в експлуатацію.

За твердженням ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» всі роботи за договором виконані у повному обсязі та прийняті АТ Укрнафта без зауважень.

Відповідач за первісним позовом звернув увагу на безпідставності та помилковості розрахунку суми заявленого штрафу. Так, згідно з п. 9.2 договору, штраф у розмірі 10% сплачується від вартості несвоєчасно виконаних робіт. Позивач розрахував суму несвоєчасно виконаних робіт, виходячи з максимальної проектної вартості договору (8 999 760,00 грн), віднявши від неї суму прийнятих до 10.12.2025 актів (5 355 822,02 грн), і отримав базу для нарахування штрафу у розмірі 3 643 937,98 грн. Заявлена сума штрафу (10%) становить 364 393,79 грн.

Проте, оскільки фактична загальна вартість усіх виконаних на об`єкті робіт становить 8 749 739,19 грн. Вартість робіт, виконаних після 10.12.2025, складає лише 3 393 917,17 грн (8 749 739,19 грн 5 355 822,02 грн).

Таким чином, підрядник вважає, що штраф має розраховуватися від фактичної суми, тобто 10% складає 339391,72 грн.

При цьому, ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» звернуло увагу, що розрахунок штрафу здійснено позивачем за первісним позовом з проектної суми, яка фактично не була освоєна у зв`язку зі зменшенням обсягів робіт, а не з дійсної вартості робіт. За твердженням підрядника, замовник штучно завищив розмір позовних вимог щонайменше на 25002,07 грн (364 393,79 грн 339 391,72 грн).

Також відповідач за первісним позовом зазначив, що згідно з п. 2.6. договору, розрахунок здійснюється по факту виконаних робіт протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів. Однак, АТ «Укрнафта» систематично та грубо порушувало цей строк. При цьому, підрядник наголосив, що будівельні роботи потребують безперервного фінансування для закупівлі матеріалів та оплати праці робітників. Неотримання вчасно понад 4 мільйонів гривень призвело до гострого дефіциту обігових коштів у підрядника, що об`єктивно ускладнило дотримання початкових графіків. Відповідач повідомляв про це позивача листом №05/01-1 від 05.01.2026.

За міркуваннями підрядника, оскільки замовник систематично порушував строки фінансування робіт, він не має права вимагати від відповідача сплати штрафу за затримку, яку сам же і спровокував своїм фінансовим недовиконанням.

Водночас, ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» зазначило, що згідно з п. 3.1. договору підряду від 05.03.2026, строк виконання робіт становить 210 календарних днів з дати початку робіт та закінчується датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В). Оскільки остаточний акт підписано 30.03.2026, підрядник вважає, що саме ця дата має вважатися законним закінченням строку виконання робіт у розумінні п. 3.1. договору. Таким чином, на думку відповідача за первісним позовом ним не було пропущеного строку, тому накладення на відповідача відповідальності за порушення строків виконання у вигляді штрафу, є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає положенню договору підряду №13/1318-Р/25 від 19.03.2025.

Крім того, відповідач за первісним позовом повідомив, що причиною зміщення графіка робіт стали несприятливі погодні умови (тривалі проливні дощі), що призвели до сильного розмокання ґрунтів і неможливості проведення земляних робіт з викопування котловану під нафтовловлювач. Про ці обставини підрядник повідомив замовника листом №05/11-1 від 05.11.2025. При цьому, відповідач за первісним позовом зазначив, що згідно з розділом 6.3 "Земляні роботи" додатку №1 до договору «Золоті правила безпечного виконання робіт ПАТ «Укрнафта» заборонено викопувати ґрунт без укріплення над рівнем землі і близько до підземних споруд на глибині, що перевищує 1 м. Відтак, враховуючи розмокання ґрунту та постійні обвали стінок котловану, продовжувати земляні роботи було технічно неможливо і вкрай небезпечно для життя працівників, тому відповідач добросовісно зупинив виконання певного виду земляних робіт саме з метою недопущення аварій та нещасних випадків на об`єкті.

ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» заявило клопотання про зменшення розміру штрафу до 1000 грн. В обґрунтуванні вказаного клопотання зазначено: про відсутність збитків у позивача (роботи виконані на 100%); про ступінь виконання зобов`язання (виконано повністю), про кредитора, який систематично затримував оплату виконаних робіт, що вплинуло на строки; про невідповідність розміру штрафу, який є надмірно великим і має ознаки безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача, а не компенсації втрат.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог, ТОВ «НВП «Сервісбудмонтаж» подало зустрічний позов, в обґрунтуванні якого зазначено таке.

Згідно з п. 2.6 договору, розрахунок здійснюється по факту виконаних робіт протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Кінцевий акт приймання виконаних будівельних робіт підписується на основі акту готовності об`єкту до експлуатації, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, замовник зобов`язаний вчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості належним чином виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 4.3.2. договору, підрядник має право вимагати від замовника оплатити роботи, виконані відповідно до умов цього договору належним чином та у визначені строки.

Відповідно до п. 5.1. договору, виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В), який датується останнім днем виконання робіт, і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3). В проміжному акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами. В акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами.

У разі несвоєчасної або неповної оплати виконаних робіт відповідно до п. 2.6., 9.3 цього договору замовник несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» було виконано та передано АТ «Укрнафта» визначені договором роботи, а замовником сплачені такі згідно з наступними документами:

-за актом приймання-передачі від 18.07.2025 на суму 923 755,70 грн замовник оплатив 11.09.2025 у сумі 923 755,70грн (платіжна інструкція від 11.09.2025);

-за актом приймання-передачі від 25.09.2025 на суму 526 748,06 грн замовник оплатив 05.11.2025 у сумі 526 748,06 грн (платіжна інструкція від 05.11.2025);

-за актом приймання-передачі від 07.11.2025 на суму 3 905 318,26 грн замовник оплатив 18.12.2025 у сумі 195 265,91 грн, 23.12.2025 у сумі 185 502,62 грн, 30.12.2025 у сумі 352 454,97 грн, 09.01.2026 у сумі 317 209,48 грн, 16.01.2026 у сумі 856 465,58 грн, 22.01.2026 у сумі 799 367,88 грн, 29.01.2026 у сумі 479 620,73 грн, 30.01.2026 у сумі 719 431,09 грн;

-за актом приймання-передачі від 26.12.2025 на суму 1 186 114,34 грн замовник оплатив 06.02.2026 року у сумі 59 305,72 грн та 20.02.2026 у сумі 1 126 808,62 грн;

-за актом приймання-передачі від 03.03.2026 на суму 1 422 440,91 грн замовник оплатив 01.04.2026 року у сумі 1 422 440,91 грн (платіжна інструкція від 01.04.2026);

-за актом приймання-передачі від 30.03.2026 на суму 785 311,92 грн замовник не оплатив (станом дату подання зустрічного позову 22.04.2026).

Таким чином, позивач за зустрічним позовом зазначив, що АТ «Укрнафта» порушило умови п. 2.6 договору щодо строків оплати виконаних робіт, перераховуючи кошти зі значним запізненням. Відтак, за період з 18.08.2025 по 20.02.2026 ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» просить стягнути з замовника 17 908,47 грн 3% річних та 41 931,12 грн інфляційних втрат.

АТ «Укрнафта» заперечило проти зустрічного позову, зазначивши, що затримка ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» у передачі об`єкт реконструкції, позбавила замовника можливості нормально проводити експлуатацію всього комплексу об`єктів, складовим елементом якого був предмет договору підряду. Зважаючи на зазначене, відповідач за зустрічним позовом вважає, що заявлений зустрічний позов є безпідставними та не обґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, АТ «Укрнафта» та ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» уклали договір № 13/1318-Р/25 на проведення робіт від 19.03.2025 та додаткову угоду № 1 від 30.12.2025, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За договором підряду, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт по цьому договору складає 8 999 760,00 грн з ПДВ.

Пунктом 3.1. договору визначено, що строк виконання робіт становить 210 днів з дати початку робіт та закінчується датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Початок роботи оформляється двостороннім актом про початок виконання робіт, складений сторонами.

30.12.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 13/1318-Р/25 від 19.03.2025, відповідно до п. 1 якої було встановлено, що термін дії договору було продовжено до 31.03.2026 та продовжено дію банківської гарантії на такий же строк. Всі інші умови договору, в тому числі і строк виконання відповідачем робіт, залишалися незмінними, тобто строк виконання підрядником робіт складав 210 днів з дати початку робіт відповідачем.

14.04.2025 сторонами було складено та підписано акт про початок виконання робіт та акт передачі будівельного майданчика підряднику.

Оскільки договором передбачено термін виконання підрядником робіт 210 днів з дня підписання акту про початок виконання робіт (14.04.2025), то остаточний строк виконання робіт припадає 10.12.2025.

Покликання ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж», що положення пункту 3.1. договору містить неоднозначне формулювання в частині закінчення строку, а саме «дата підписання кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт», відтак строк виконання робіт підрядником не пропущений та покладення відповідальності за порушення строків виконання у вигляді штрафу є незаконним господарський суд відхиляє. Так, слід зазначити, що під час підписання договору протоколу розбіжностей сторони не укладали. Також під час укладення 30.12.2025 додаткової угоди № 1 підрядник мав можливість передбачити тлумачення тих умов, які йому були не зрозумілі, зокрема, стосовно неоднозначного трактування положень п. 3.1. договору щодо строків виконання роботи та їх закінчення. Проте, своїм правом на доповнення тексту додаткової угоди відповідач за первісним позовом не скористався.

Крім цього, суд звертає увагу, що п. 3.1 договору не містить альтернативного зазначення «та/або» щодо строку виконання робіт. Натомість умову спірного пункту слід читати в сукупності, тобто по завершенню 210 дня строку виконання робіт, який настав 10.12.2025, сторони мають підписати акт приймання виконаних будівельних робіт, а не як вважає підрядник, що закінченням строку виконання робіт є 30.03.2026, коли остаточний акт підписано. Заперечення підрядника щодо строку виконання робіт є хибними та суперечать правовій визначеності.

За змістом п. 2.6. договору, розрахунок здійснюється по факту виконання робіт протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів приймання будівельних робіт.

Станом на 10.12.2025, тобто на момент настання терміну виконання робіт згідно договору відповідачем було виконано та передано позивачу за первісним позовом роботи на загальну суму 3 643 937,98 грн, згідно з наступними документами: акт б/н від 18.07.2025 на суму 923 755,70 грн, акт б/н від 25.09.2025 на суму 526 748,06 грн та акт б/н від 07.11.2025 на суму 3 905 318,26 грн.

Однак, повністю взятих зобов`язань у встановлений строк (10.12.2025) підрядник не виконав. 31.03.2026 АТ «Укрнафта» подало позов про стягнення з ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

07 квітня 2026 року між сторонами підписано акт прийняття об`єкта в експлуатацію.

За змістом п. 9.2. договору, при порушенні строків виконання робіт, підрядник, на вимогу замовника, сплачує йому штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач розрахував суму штрафу (10%) несвоєчасно виконаних робіт, яка становить 364 393,79 грн. Вказана сума розрахована з огляду на проектну вартість договору - 8 999 760,00, від якої віднято суму прийнятих до 10.12.2025 актів в розмірі 5 355 822,02 грн. Таким чином, різниця несвоєчасно виконаних робіт склала 3 643 937,98 грн та саме цю суму позивач використав для нарахування штрафу в цьому спорі.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, у зв`язку із зменшенням обсягів робіт фактична загальна вартість усіх виконаних на об`єкті робіт становить 8 749 739,19 грн, що менше проектної вартості. Вартість робіт, виконаних після 10.12.2025, складає 3 393 917,17 грн (8 749 739,19 грн 5 355 822,02 грн).

Господарський суд погоджується з доводами підрядника, що штраф має розраховуватися від різниці між загальною фактичною сумою та вартістю робіт, виконаних після 10.12.2025. Відтак, сума штрафу 10% становить 339391,72 грн.

04.02.2026 АТ «Укрнафта» направило на адресу відповідача претензію із вимогою про оплату штрафу в розмірі 10 % від договірної суми. Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Отже, за матеріалами справи ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» не подало належних та допустимих доказів повного виконання зобов`язань за спірним договором, а саме не забезпечив виконання обумовлених робіт в строк, передбачений договором. Таким чином в порушення вимог пункту 3.1. ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» допущено несвоєчасне виконання умов, що є підставою до нарахування та стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем за первісним позовом доведено факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт та, відповідно до положень п.9.2 договору, з ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» підлягає до стягнення сума штрафу в розмірі 339391,72 грн. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо заявленого клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої позивачем неустойки до 1000,00грн від заявленої, суд зазначає наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 Господарського кодексу України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру неустойки відповідач за первісним позовом зазначив про відсутність збитків у позивача (роботи виконані на 100%); про ступінь виконання зобов`язання (виконано повністю), про кредитора, який систематично затримував оплату виконаних робіт, що вплинуло на строки; про невідповідність розміру штрафу, який є надмірно великим і має ознаки безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача, а не компенсації втрат.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору.

Покликання підрядника на погодні умови суд відхиляє, оскільки під час укладення договору відповідач за зустрічним позовом не міг не усвідомлювати, що кінцева дата виконання робіт виконання робіт припаде на грудень 2025 року, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки, також оцінити ті обставини, при яких буде виконуватися договір та передбачити негативні наслідки для себе та контрагента у разі невиконання у строк взятих на себе зобов`язань. При цьому, в момент укладення договору підрядник мав об`єктивну можливість розраховувати свою спроможність належного виконання умов договору протягом 210 днів. Отже, ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» могло і повинно було при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов`язаних з можливими несприятливими погодними умовами.

Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний контракт із строком поставки відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання за договором та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний договором строк.

Розмір пені, про стягнення яких просить АТ «Укрнафта», не є надмірно високою в порівнянні із загальною ціною договору. З огляду на зазначене, Господарський суд Львівської області не вбачає підстав для зменшення неустойки.

Щодо зустрічного позову суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5.1. договору, виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В), який датується останнім днем виконання робіт, і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3). В проміжному акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами. В акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» було виконано та передано АТ «Укрнафта» передбачені договором підряду роботи. На підтвердження подано копії актів приймання виконаних робіт (оригінали судом оглянуто): від 18.07.2025 на суму 923 755,70 грн; від 25.09.2025 на суму 526 748,06 грн; від 07.11.2025 на суму 3 905 318,26 грн; від 26.12.2025 на суму 1 186 114,34 грн; від 03.03.2026 на суму 1 422 440,91 грн; від 30.03.2026 на суму 785 311,92 грн.

Підписання відповідачем за зустрічним позовом актів приймання- виконаних робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з п. 2.6 договору, розрахунок здійснюється по факту виконаних робіт протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Кінцевий акт приймання виконаних будівельних робіт підписується на основі акту готовності об`єкту до експлуатації, підписаного сторонами.

Згідно з п. 4.2.1. договору, замовник зобов`язаний вчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості належним чином виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідач за зустрічним позовом частково оплатив вартість виконаних робіт, але з простроченням. Так, за актом приймання-передачі від 18.07.2025 замовник оплатив 11.09.2025 у сумі 923 755,70грн; за актом приймання-передачі від 25.09.2025 замовник оплатив 05.11.2025 у сумі 526 748,06 грн; за актом приймання-передачі від 07.11.2025 замовник оплатив 18.12.2025 у сумі 195 265,91 грн, 23.12.2025 у сумі 185 502,62 грн, 30.12.2025 у сумі 352 454,97 грн, 09.01.2026 у сумі 317 209,48 грн, 16.01.2026 у сумі 856 465,58 грн, 22.01.2026 у сумі 799 367,88 грн, 29.01.2026 у сумі 479 620,73 грн, 30.01.2026 у сумі 719 431,09 грн; за актом приймання-передачі від 26.12.2025 замовник оплатив 06.02.2026 року у сумі 59 305,72 грн та 20.02.2026 у сумі 1 126 808,62 грн; за актом приймання-передачі від 03.03.2026 замовник оплатив 01.04.2026 року у сумі 1 422 440,91 грн; за актом приймання-передачі від 30.03.2026 на суму 785 311,92 грн замовник не оплатив (станом дату подання зустрічного позову 22.04.2026).

Отже, за обставинами цієї справи АТ «Укрнафта» про дійсність виконаних робіт ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» не заперечило, доказів повної та своєчасної оплати за договором підряду не надало, доводів зустрічного позову не спростувало, не надало суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

У разі несвоєчасної або неповної оплати виконаних робіт, відповідно до п. 2.6., 9.3 цього договору, замовник несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги, що строк виконання обов`язку сплати за виконані роботи здійснений з простроченням, а відповідачем за зустрічним позовом не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є підставними.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом судом встановлено, що ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» допущено арифметичні помилки. За розрахунком суду з АТ «Украфта» на користь ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» підлягає до стягнення 534,07грн 3% річних, 39 062,93грн інфляційних втрат. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Судовий збір за первісним позовом покладається на ТОВ «НВП Сервісбудмонтаж» пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за зустрічним позовом покладається на АТ «Украфта» пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Сервісбудмонтаж» (76006, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Павла ІІ, 17/83, ідентифікаційний код 41488251) на користь Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, Київська область, місто Київ, Несторівський провулок, 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 339 391,72грн 10% штрафу та 5090,87грн судового збору.

3.У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовити.

4.Зустрічний позов задоволити частково.

5.Стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, Київська область, місто Київ, Несторівський провулок, 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Сервісбудмонтаж» (76006, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Павла ІІ, 17/83, ідентифікаційний код 41488251) 15 534,07грн 3% річних, 39 062,93грн інфляційних втрат та 2429,15грн судового збору.

6.У задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовити.

7.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 23.07.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ