Постановление суда № 138501248, 21.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"21" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2091/26

Суддя господарського суду Київської області Рябцева О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Київська, будинок 8В, код 42094646) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Новоселицький (08675, Київська обл., Васильківський р-н, село Вільшанська Новоселиця, вулиця Тарнавського, будинок 9, код 32904374) 203908,79 грн заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (особовий рахунок № 420012059), який укладено на підставі заяви-приєднання 27.12.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Новоселицький 203908,79 грн заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (особовий рахунок № 420012059), який укладено на підставі заяви-приєднання 27.12.2018.

За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

В заяві про видачу судового наказу місцезнаходження боржника вказано як: 08675, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Вільшанська Новоселиця, вул. Покровська (колишня назва Тарнавського), 9. Однак як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Сільськогосподарського виробничого кооперативу Новоселицький є: 08675, Київська обл., Васильківський р-н, село Вільшанська Новоселиця, вулиця Тарнавського, будинок 9.

Отже заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу зазначено неправильну адресу боржника.

Таким чином, заявником не дотримано вимог п. ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 5 ч. 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинен бути зазначений перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що з метою підтвердження наявності заборгованості за спожиту електричну енергію боржника в розмірі 203908,79 грн до цієї заяви додаються розрахунок заборгованості, копії рахунків-фактур за період лютий-травень 2026 року, а також копії актів прийняття-передавання товарної продукції (електричної енергії) за аналогічний період. Проте заява про видачу судового наказу не містить переліку актів приймання-передавання товарної продукції (електричної енергії), на які заявник посилається як на докази на підтвердження заявлених вимог, із зазначенням реквізитів кожного акта та суми, що підлягає оплаті за ним, у зв`язку з чим перелік доказів, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, не наведено.

Таким чином, заявником не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 148, ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Новоселицький 203908,79 грн заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (особовий рахунок № 420012059), який укладено на підставі заяви-приєднання 27.12.2018.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева