Решение № 138501018, 27.07.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/847/26

Провадження № 2/485/595/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" (далі - ТОВ "Споживчий Центр") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 08 вересня 2025 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.09.2025-100001541, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 4 500,00 грн. строком на 168 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 25 березня 2026 року становить 15 885,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 985,00 грн. - заборгованість за процентами, 900,00 грн. - комісії, 4 500,00 грн - заборгованість по процентам річним на підставі ст.625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 15 885,00 грн. заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

30 червня 2026 року від представника відповідача Єременко К.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6210/26Вх). Обґрунтовуючи заперечення проти позову, представник відповідача зазначає, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості за нарахованими процентами, що унеможливлює перевірку правильності їх нарахування в межах строку дії договору. Крім того, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки такі нарахування здійснені під час дії в Україні воєнного стану. Щодо вимог про стягнення комісії, у відзиві вказано, що позивачем не доведено надання відповідачеві будь-якої окремої та самостійної послуги, за яку передбачено її нарахування.

03 липня 2026 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив (вх. № 6366/26Вх від 03.07.2026), у якій вона просить позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідач своїм підписом у договорі підтвердив, що ознайомлений з усіма його умовами, у тому числі з порядком і строками повернення кредиту та сплати процентів. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування в порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалося, а проценти нараховані за правомірне користування чужими грошовими коштами. Крім того, комісія пов`язана з наданням послуги з перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, із використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості передбачає надання конкретних, зазначених у договорі послуг, до яких не належать послуги, що їх кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до вимог чинного законодавства.

07 липня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6446/26Вх), у яких зазначається про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позову у заявленому розмірі. На обґрунтування заперечень представник відповідача вказує, що позивачем не спростовано наступне: нарахована сума в розмірі 4 500,00 грн є відповідальністю за прострочення виконання зобов`язання, яка не підлягає стягненню в період дії воєнного стану; одночасне стягнення договірних процентів та процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, створює для відповідача подвійне фінансове навантаження; розрахунок договірних процентів у сумі 5 985,00 грн потребує критичної оцінки та перевірки; стягнення комісії в розмірі 900,00 грн не підтверджено належними доказами реального надання відповідачу окремої самостійної послуги; наданий позивачем внутрішній розрахунок не може автоматично підтверджувати правомірність та обґрунтованість усіх заявлених вимог.

У судове засідання сторони не з"явилися.

Представник позивача Мохир Я.В. у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Єременко К.В. подала заяву про розгляд справи без її участі, просила з урахуванням раніше поданих доводів та заперечень у задоволенні позову відмовити.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 08 вересня 2025 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.09.2025-100001541 (кредитної лінії) (далі Договір) шляхом підписання заявки (далі - Договір), за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4 500,00 грн на строк 168 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів (процентна ставка "Стандарт"). Дата повернення кредиту - 22 лютого 2026 /а.с.34-48/.

Згідно з п.7 Договору, процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".

Згідно з п.8 Договору, комісія пов`язана з наданням кредиту - 5% від суми кредиту та дорівнює 225 грн. 00 коп.

Згідно з п.9 Договору, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 225 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відповідно до умов Договору, денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,8% = (6069.15/4500)/168х100% (п.12 Договору).

Згідно з п.16 Договору, ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 4948,02%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 10 569,15 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 6069,15 грн.

Згідно з п.17 Договору, розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 170000% річних, які нараховуються від суми заборгованості за весь час прострочення.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е663, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Спосіб надання позичальнику кредитних коштів: перерахування на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжного способу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-2264.

Згідно з довідкою №1-2703 від 27 березня 2026 року на платіжну картку номер НОМЕР_1 перераховано кошти на суму 4500,00 грн за допомогою іPay.ua, номер транзакції - 857281024, призначення платежу: видача за договором кредиту №08.09.2025-100001541 /а.с.49/.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №08.09.2025-100001541, сума заборгованості ОСОБА_1 складає 15 885,00 грн., з яких 4 500,00 грн. основний борг, 5 985,00 грн. проценти, 900,00 грн. комісія, 4 500,00 грн. заборгованість по процентам річним на підставі ст.625 ЦК України. Проценти по кредиту нараховані за період з 08 вересня 2025 року по 22 лютого 2026 року /а.с.27-31/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, видав відповідачу кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, натомість відповідач допустив порушення зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів у встановлений у договорі строк, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією у розмірі 11 385,00 грн, яка підтверджується розрахунком. Відповідач не спростував доводів позивача щодо укладення кредитного договору, розрахунок заборгованості не спростував.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування комісії необґрунтовані.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, що стосується заборгованості по процентам річним відповідно до ст.625 ЦК України, що становить 4 500,00 грн., то в цій частині вимоги необгрунтовані, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відсотки за ст.625 ЦК України позивач нарахував за період з 08 вересня 2025 року по 22 лютого 2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивач одночасно нарахував відсотки річні та відсотки за договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, виснувала, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У п.17 Договору сторони передбачили відсотки річні як міру відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а тому нарахування таких відсотків одночасно з відсотками за користування кредитом неправомірне.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ "Споживчий Центр" заборгованість по кредитному договору №08.09.2025-100001541 від 08 вересня 2025 року у розмірі 11 385,00 грн, з яких 4 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 985,00 грн - заборгованість за процентами, 900,00 грн. - заборгованість за комісією.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені на 71,67%, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 908,14 грн.

Керуючись ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №08.09.2025-100001541 від 08 вересня 2025 року у розмірі 11 385,00 грн. (одинадцять тисяч триста вісімдесят п`ять грн. 00 к.), з яких 4 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5 985,00 грн. - заборгованість за процентами, 900,00 грн. - заборгованість за комісією, а також 1 908,14 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісім грн.14 к) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 27.07.2026.