Решение № 138497607, 27.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14278/26

Провадження № 2-а/344/167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кіндратишин Л.Р.

секретаря Комуніцької Н.В.,

за участі сторін :

представника позивача Гольонко О.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача- Дем`яніва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача, в якому просить про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2026 року у справі №344/6443/26, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 залишено без змін, задоволено адміністративний позов Західного міжрегіонального управління ДМС до громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Затримано громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України, строком на чотири місяці.

Рішення суду звернуто до негайного виконання.

Строк затримання відповідача у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України закінчується.

01 квітня 2026 року відповідно до протоколу № MIФ 000067 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП, складеного о 1 год. 20 хв. працівниками Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був виявлений та затриманий громадяни Республіки Азербайджану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Тисмениця, який перевищив встановлений термін перебування в Україні та знаходиться в Україні незаконно, у зв?язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МІФ 001701 від 01.04.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання в Україні, чим порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Крім того 01 квітня 2026 року листом за №39495-2026 до ЗМУ ДМС надійшло обґрунтоване звернення Управління стратегічних розслідувань Національної поліції про те, що стосовно громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який становить загрозу охорони громадського порядку, а також охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. У зв?язку із чим висловлено клопотання про заборону в`їзду в Україну на 3 (три) роки.

Для з`ясування правового статусу іноземця проведено перевірку особи та проведено опитування останнього. Особу ОСОБА_1 за допомогою Єдиної інформаційної аналітичної системи управління міграційними процесами не встановлено. Зі слів іноземця, востаннє прибув в Україну у 1995 році через м. Київ. Наявний паспорт громадянина СРСР (зразка НОМЕР_1 ) серія НОМЕР_2 , національність - азейбаржанин, терміном дії якого минув.

Відповідно до інформації, яка міститься в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» інформація стосовно громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 відсутня. За обліками ЄІАС УМП інформація про зазначеного іноземця відсутня. Паспортний документ, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України відсутній.

Відповідач із 1995 року перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України, та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює.

Таким чином, оскільки громадянин Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта 01.04.2026 Тисменицький відділ ЗМУ ДМС прийняв рішення про примусове видворення з України вказаного іноземця.

З метою забезпечення примусового видворення 01.04.2026 Тисменицький відділ ЗМУ ДМС прийняв рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а саме до Волинського пункту тимчасового перебування.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2026 року у справі №344/6443/26 ухвалено про затримання з метою видворення з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, терміном на чотири місяці.

З огляду на викладене та у зв?язку із неможливістю забезпечити примусове видворення відповідача, Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, вважає за доцільне просити продовжити строк затримання громадянство Азербайджану громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 / ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у адміністративному позові, просила позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили відносно позову, оскільки відповідач проживає на території України з 1991 року, має чотирьох дітей, які є громадянами України. Разом з тим, рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.10.2009 року було встановлено факт проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991.

Вислухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про особу Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 01.04.2026, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Такла Азейбаржан, громадянство Азейбаржан.

01.04.2026 головним спеціалістом Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М. складено протокол про адміністративне правопорушення МІФ 001701, з якого встановлено, що 01.04.2026 о 13 год. 30 хв. за адресою вул. Кості Левицького, 4, м. Тисмениця виявлено громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання без документів на право проживання в Україні.

01.04.2026 головним спеціалістом Тисменицького відділу УДМС в Івано-Франківській області Гамар Н.М., було прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема зазначено, що 01.04.2026 у м. Тисмениці було виявлено громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для з`ясування правового статусу іноземця проведено перевірку особи та опитування останнього, зі слів котрого, востаннє прибув в Україну в 1995 році через м. Київ, з того часу територію України не покидав. Відповідно до інформації, яка міститься в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» інформація стосовно громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 відсутня. За обліками ЄІАС УМП інформація про зазначеного іноземця відсутня. Паспортний документ, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України відсутній.

01.04.2026 головним спеціалістом Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Гамар Н.М., складено протокол №МІФ 000067 про адміністративне затримання, з якого встановлено, що громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставлено у службове приміщення Тисменицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, за адресою: вул. Кості Левицького, 4Б, м. Тисмениця, 01.04.2026 о 14 год. 20 хв у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для припинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.04.2026, останній вказав, що в 1995 році востаннє прибув в Україну поїздом до м. Києва. Проживав та проживає у м. Івано-Франківську. Постійно працював на місцевому ринку, продавав продукти. Проживає з жінкою без реєстрації шлюбу, та вони мають чотирьох дітей. Також вказав, що декілька разів звертався по посольства Азейбаржану в Україні із заявою про оформлення паспортного документу, але завжди отримував відмову, на даний час має паспорт громадянина СРСР. В 2014 звертався до Івано-Франківського міського суду із заявою про встановлення факту постійного проживання в України, для отримання паспорта громадянина України, однак йому було відмовлено. В подальшому жодних документів для проживання в Україні не отримував.

Відповідач є громадянином Азербайджанської Республіки.

Документи про продовження терміну перебування в Україні або документи, які дають право на законне проживання в Україні відповідач не оформив, статусу біженця не отримував.

Таким чином відповідач перебуває в Україні без достатніх правових підстав.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

У випадках невиконання іноземцями та особами без громадянства прийнятого щодо них в установленому порядку рішення про примусове повернення, їх за рішенням компетентного органу може бути примусово видворено.

Відповідачу статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення до іноземців не застосовується.

Документи, які б підтверджували законне перебування на території України, у відповідача відсутні.

Згідно ч. 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2026 року у справі № 344/6443/26, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 залишено без змін, задоволено адміністративний позов Західного міжрегіонального управління ДМС до громадянина Азейбаржану ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на чотири місяці.

Так, відповідач перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом тощо), що дають право законно перебувати на території України, не працює. Документи, що посвідчують особу у іноземця відсутні. Таким чином, громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта.

Також, встановлено, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 перевищив дозволений строк свого перебування на території України більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушив п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 №150.

Відповідач ухилився від виїзду з України, не вживав заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до п. 2, 5 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Заява про продовження строку перебування на території України за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) подається особисто повнолітнім дієздатним іноземцем або особою без громадянства чи законним представником повнолітньої недієздатної особи та приймаючою стороною територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем перебування іноземця або особи без громадянства не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення встановленого строку перебування на території України. У разі подання іноземцем або особою без громадянства заяви із порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, але до закінчення встановленого строку перебування на території України, до заяви додаються документи, що підтверджують наявність підстав, що унеможливлюють їх виїзд з території України. У разі порушення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування на території України заява приймається після притягнення іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони до адміністративної відповідальності.

Підтверджень про звернення відповідача до територіального органу/територіального підрозділу ДМС з заявою про продовження строку перебування на території України відсутні.

Відповідно до повідомлення ЗМУДМС від 23.07.2026 за №4601.18.3/22605-26 від 23.07.2026, що стосовно громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 / AHAIEV ENHIBAR ALI-OHLY, який перебуває у Волинському ПТПІ, завершено заходи ідентифікації. Іноземцю виготовлено свідоцтво на повернення в країну походження №АА0268224, видане Посольством Республіки Азербайджан в Україні. Для забезпечення примусового видворення та подальшого слідування в країну для забезпечення видворення та подальшого слідування в країну походження іноземець може виїхати через Республіку Молдова. Необхідно також придбати квиток на авіарейс до Республіки Азербайджан.

Разом з тим, відповідно до заяви відповідача від 23.07.2026, такий відмовляється повертатись до країни походження. В Україні в нього є сім`я, цивільна дружина та четверо дітей.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773- VI).

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 3773- VI, паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 3 статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. ч. 11, 12, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2022 по справі № 522/17369/21 зазначив, що частиною 13 статті 289 КАС України, регламентовано дві умови, наявність хоча б однієї з яких надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців), а саме: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

У своїй постанові від 28.01.2021 по справі № 743/1046/20 Верховний Суд зазначив, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Також у вищевказаній постанові Верховний Суд з посиланням на п. 30 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» вказав, що при вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Судом встановлено, що під час перебування відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців, даних які б могли підтвердити надання останньому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні відсутні, з працівниками міграційної служби не співпрацює, також відповідач не бажає добровільно залишати територію України.

Наявність рішення суду про встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 ОСОБА_6 станом на 24.08.1991 у справі №2о-222/2009, неможе бути самостійною підставою для в даному позові. Оскільки, як вбачається з такого рішення суду заявник звертався до суду із заявою про встановлення такого факту для належного оформлення документів.

Відтак позов підлягає до часткового задоволення шляхом продовження строку затримання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на чотири місяці, що на думку суду є достатнім з урахуванням того, що до відповідача вже застосовано процедуру ідентифікації.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 6, 7, 9, 72-77, 241-246, 289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Продовжити строк затримання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на чотири місяці.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду -27.07.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.