Постановление суда № 138495387, 27.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4104/16-ц

Провадження № 4-с/524/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Предоляк О.С., за участю секретаря Косенко Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт майна від 07 березня 2019 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС м Кременчук Копичко Т.Д. по виконавчому провадженні №53327359, зобов`язати начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .

Скарга мотивована тим, що на виконанні у Автозаводському ВДВС перебуває виконавче провадження №53327359 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Постановою державного виконавця від 07.03.2019 накладено арешт на належне йому майно. Своє рішення державний виконавець мотивував тим, що рішення суду боржником добровільно не виконується. Однак, постановою заступника начальника відділу Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці від 02.04.2026 стягнення за даним виконавчим провадженням звернуто на доходи боржника. 15.06.2026 він отримав відповідь суб`єкта оскарження про те, що у державного виконавця відсутні підстави для скасування арешту майна боржника.

Посилаючись на вказані обставини, заявник просить визнати неправомірною бездіяльність начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт майна боржника ОСОБА_1 від 07.03.2019 у виконавчому провадженні №53327359 та зобов`язати начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України згяти арешт з нерухомого майна, належного скаржнику.

Начальник Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем 07.03.2019, оскільки за матеріалами виконавчого провадження боржник мав заборгованість по сплаті аліментів більш ніж за три місяці. Вважає, що оскаржувана постанова є правомірною, на момент її винесення заборгованість не була погашена, ч 4 ст 59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника. На даний час, єдиним забезпеченням подальшого виконання рішення суду є наявність арештованого майна. На даний час заборгованість по аліментам відсутня, стягнення проводяться із заробітної плати ОСОБА_1 .

Представник заявника адвокат Альошкіна О.І. підтримала скаргу та просила її задовольнити. Вказала, що постановою заступника начальника відділу Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці від 02.04.2026 стягнення за даним виконавчим провадженням звернуто на доходи боржника і станом на дату розгляду скарги заборгованість станом на березень 2019 року відсутня. Підстав для винесення постанови про арешт майна боржника, як засобу реального виконання рішення суду в період з 01.03.2019 по 01.04.2029 не було Наявність арешту майна порушує права ОСОБА_1 .

Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надіслав до суду заяву про розгляд скарги у відсутність їх представника, не заперечували проти зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нормою п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 4 ст. 59 вказаної статті Закону перелічено підстави, за наявності яких виконавець самостійно знімає арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини. Такими підставами є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п. 12 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону України «Про виконавче провадження».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Підставою для зняття державним виконавцем раніше накладеного арешту на майно боржник є, зокрема, погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Як встановлено судом, 07.03.2019 старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Копичко Тетяною Дмитрівною винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 , відповідно до якої постановлено накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме: частки квартири АДРЕСА_1 з земельною ділянкою.

Постановою заступника начальника відділу Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці від 02.04.2026 стягнення за даним виконавчим провадженням звернуто на доходи боржника.

Із матеріалів скарги вбачається, що боржником на адресу начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлена заява про скасування постанови про арешт майна боржника та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників

15.06.2026 боржник отримав відповідь про те, що у начальника відсутні підстави для скасування арешту майна боржника

Зі змісту поданої до суду довідки про заробітну плату боржника та звіту про здійсненні відрахування та виплати ФОП ОСОБА_3 наданої за місцем роботи слідує, що щомісячно із заробітної плати боржника відраховуються аліменти на користь ОСОБА_2 .

Заборгованість по аліментах у ОСОБА_1 станом на липень 2026 відсутня.

Сторони виконавчого провадження, як це передбачає стаття 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість підстав для скасування арешту рухомого та нерухомого майна боржника, накладеного на підставі постанови від 07.03.2019 у виконавчому провадженні №53327359

Крім того, обґрунтовані вимоги боржника в частині визнання неправомірною бездіяльності начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стосовно не скасування арешту з рухомого та нерухомого майна боржника, оскільки станом на липень 2026 року державний виконавець володів інформацією про відсутність заборгованість із виплати аліментів у боржника, та, начальник Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, прийнявши рішення про звернення стягнення на заробітну плат боржника допустив бездіяльність щодо вирішення питання, пов`язаного із скасуванням арешту, накладеного постановою від 07.03.2019.

Отримавши заяву боржника про скасування арешту з майна, начальник Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, починаючи з червня 2026 року не вжив заходів, спрямованих на вирішення заяви та винесення відповідного рішення у формі постанови.

Приймаючи до уваги викладені обставини, на даний час наявні обставини, передбачені п. 7 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» для прийняття рішення в межах повноважень .

Керуючись ст.258-261, 447-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовільнити.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні №53327359, накладеного постановою про арешт майна боржника від 07.03.2019 року.

Зобов`язати начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України або іншу уповноважену особу Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешт, накладений постановою старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Копичко Тетяною Дмитрівною від 07.03.2019 у виконавчому провадженні №53327359 на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Олена Предоляк