Решение № 138491983, 22.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 Справа №607/21628/25 Провадження №2/607/1384/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

І.Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач, АТ «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк», Позивач) звернувся із позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №б/н від 30 вересня 2019 року у розмірі 58 449,13 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-банку, з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, відповідно до договору, проте відповідач не надав своєчасну банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином зобов`язань за кредитним договором не виконав. Станом на 17 жовтня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 58 449,13 грн, з яких: 45 564,16 грн заборгованість за кредитом; 12 884,97 грн заборгованість за відсотками. Посилаючись на наведене, позивач просить позов задовольнити.

2.Стислий зміст відзиву на позовну заяву

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у порядку передбаченому ст.178 ЦПК України.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді від 22 жовтня 2025 року позовну заяву АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, і не повідомив суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

ІІ.Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі - Анкета-заява). Відповідно до вказаної Анкети-заяви відповідач згоден з тим, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку. Він зобов`язується виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомитись з їх змінами на сайті банку. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отримано.

До кредитного договору Банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» «Універсальна GOLD» «Зелена».

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписано електронним підписом відповідача, та в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

Як слідує з банківської виписки по картці ОСОБА_1 в АТ «А-Банк», за період 30 вересня 2019 року по 17 жовтня 2025 року, позичальник користувався наданими у кредит коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції.

Згідно довідки за лімітами в АТ «А-Банк» згідно кредитного договору № б/н від 30 вересня 2019 року вбачається, що 30 вересня 2019 року позичальнику встановлено кредитний ліміт, який у подальшому неодноразово змінювався шляхом збільшення та зменшення, а в кінцевому результаті 06 лютого 2025 року становив 45 600,00 грн.

Також АТ «А-Банк» видано довідку за картками, згідно якої ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2024 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року.

Згідно з наданим АТ «А-Банк» розрахунком, за відповідачем обліковується заборгованість за договором № б/н від 30 вересня 2019 року, станом на 17 жовтня 2025 року становить 58 449,13 грн, з яких: 45 564,16 грн - загальний залишок заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 884,97 грн - загальний залишок заборгованість за процентами.

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ч. 2 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що, відповідач користувався кредитними коштами та належним чином не виконав обов`язок щодо їх повернення, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Водночас суд дійшов висновку про недоведеність погодження сторонами у письмовій формі умов щодо сплати процентів, оскільки анкета-заява не містить відповідних істотних умов, а надані Банком Умови та Правила та Тарифи не підтверджують належним чином погодження відповідачем таких умов.

Суд зазначає, що підписана відповідачем анкета-заява не містить погоджених сторонами істотних умов кредитного договору щодо розміру процентної ставки, порядку нарахування процентів, а надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи не містять підпису відповідача та не підтверджують, що саме з їх змістом він був ознайомлений і погодився під час укладення договору.

При цьому сам по собі факт користування кредитними коштами не може свідчити про погодження відповідачем усіх умов кредитування, зокрема щодо сплати процентів та комісій.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що зазначені Умови і правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» діяли саме у редакції, на яку посилається позивач, на момент отримання відповідачем кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту, а також доказів того, що вказані умови у подальшому не змінювались банком в односторонньому порядку без відома та погодження відповідача.

Суд також бере до уваги, що наданий позивачем розрахунок заборгованості містить розмір процентної ставки, однак належних доказів погодження відповідачем такої ставки позивачем не надано.

Суд наголошує, що позивачем не надано копій примірнику Умов, які відповідно до ст.ст. 207, 1055 ЦК України як складові частини кредитного договору мають містити підпис відповідача.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Долучений позивачем до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Юридичну природу «паспорту споживчого кредиту» досліджувала колегія суддів Першої судової палати Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 року у справі №393/126/20. У вказаній справі колегія зазначала, що згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Отже, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погодження між сторонами процентної ставки, зазначеної у розрахунку заборгованості за договором №б/н від 30 вересня 2019 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування процентів у відповідних розмірах.

При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року в справі № 191/2648/17 та від 03 березня 2021 року в справі № 669/573/18.

Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд, дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності дійшов переконання про часткове задоволення позову шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 вересня 2019 року у розмірі 45 564,16 грн. за тілом кредиту. У решті вимог, слід відмовити із наведених вище підстав.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 888,39 грн (45564,16 * 2 422,40 : 58449,13), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути ізОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30 вересня 2019 року в розмірі 45 564 (сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн 16 коп., а також 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн 39 копійок судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 22.07.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан