Решение № 138490334, 27.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5074/25

провадження № 2/619/102/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів Акціонерного Товариства «Українська залізниця» Хоменка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Правонаступника органу приватизації Управління Південної залізниці: Харківська дистанція цивільних споруд Південної залізниці - Виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця»; Регіональної філії Південна залізниця: Акціонерного Товариства «Українська залізниця»; Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос»; Дергачівської міської ради Харківського району, Харківської області; Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; Садівничого товариства «Магістраль» у особі Голови Садового товариства «Магістраль» Гельдаша Олександра Юрійовича; Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на земельну ділянку і розташовані на ній садово-дачний будинок і господарські будівлі, садового товариства «Магістраль» в порядку спадкування; припинення дії, яка порушує право; зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до правонаступника органу приватизації Управління Південної залізниці: Харківська дистанція цивільних споруд Південної залізниці - Виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця»; Регіональної філії Південна залізниця: Акціонерного Товариства «Українська залізниця»; Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос»; Дергачівської міської ради Харківського району, Харківської області; Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; Садівничого товариства «Магістраль» у особі Голови Садового товариства «Магістраль» Гельдаша Олександра Юрійовича; Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просив визнати за ним право власності у порядку спадкування на основну земельну ділянку та розташований на ній садово-дачний двоповерховий будинок та господарські будівлі з багаторічними насадженнями на території садівничого товариства «Магістраль» (Козачолопанський старостинський округ Дергачівської міської ради Харківської області), користувачем і забудовником яких з 1980 року був його померлий батько - ОСОБА_2 ; припинити дію, яка порушує його право, що полягає у прихованні або знищенні відповідачами (посадовими особами АТ «Укрзалізниця», СТ «Магістраль», органів місцевого самоврядування та архівах) наказів, технічної та правовстановлюючої документації на вказану основну земельну ділянку та розташований на ній садово-дачний будинок; надати йому як спадкоємцю достовірну інформацію та копії документів про подання його батьком через брата ( ОСОБА_3 ) документів на приватизацію цієї ділянки та будинку, а також надати рішення органу приватизації за результатами розгляду цих документів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті та після смерті брата - ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), він є єдиним спадкоємцем.

Позивач отримав у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на 1/2 та ще 1/2 частки (разом 1/1) на додаткову земельну ділянку № НОМЕР_1 (городи) площею 0,0800 га в СТ «Магістраль», яка була належним чином приватизована батьком за життя у 2021 році.

Проте, щодо основної земельної ділянки та збудованого на ній двоповерхового садово-дачного будинку з господарськими спорудами, державний нотаріус постановами від 15.04.2025 року та 29.08.2025 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця.

Позивач стверджує, що документи були оформлені його матір`ю за життя, але наразі умисно приховуються або взагалі знищені відповідачами (керівництвом СТ «Магістраль», структурами АТ «Укрзалізниця» та архівними установами) з метою протиправного захоплення майна третіми особами.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати за ним право власності на нерухомість у порядку спадкування та зобов`язати відповідачів надати документи й припинити порушення його прав.

Просив задовольнити заявлені вимоги, вважає, що існують усі правові та фактичні на те підстави.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та надано відповідачам строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 надані до суду 04.09.2025 року і зводяться до обґрунтування причин відсутності правовстановлюючих документів на спірну дачу.

Позивач стверджує, що у період з 2006-2007 років на залізничному вокзалі «Харків-Пасажирський» діяло злочинне корупційне угруповання перекупників квитків. Посадові особи Управління Південної залізниці покривали цю схему, штучно створюючи дефіцит квитків у касах. Він неодноразово звертався до міліції та транспортної прокуратури із заявами про цю діяльність, через що працівники залізниці та криміналітет його «зненавиділи».

Позивач вважає, що посадові особи залізниці, зокрема начальник Відділу служби ОСОБА_4 (колишній підлеглий його батька та сусід по будинку), з мотиву помсти умисно знищили або приховали накази 1980 року про виділення земельної ділянки його батькові, який працював головним інженером депо.

ОСОБА_1 зазначає, що під час його навчання в юридичній академії ім. Ярослава Мудрого за вказівкою антидержавної агенції «Делла-Центр» прослуховувався його телефон, через що оперативні служби дізналися про наявність у його батька дачі поруч із дачею токаря ОСОБА_5 .

Колишній проректор академії ОСОБА_6 виявився родичем цього токаря, який з метою помсти за викриття агенції «Делла-Центр» використав свій вплив на правління СТ «Магістраль» та місцеву владу, щоб знищити документи на дачу ОСОБА_1.

Сусіди позивача мають приховану корисливу мету протиправно захопити дачу й оформити її на себе.

Позивач зазначив, що після смерті свого брата ( ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), він знайшов копію/чернетку його заяви до правоохоронних органів. У цьому документі брат описував, що у 2019 році дав хабар у розмірі 10 000 гривень (під виглядом договору на 5000 грн із загальних 15 000 грн) начальнику відділу землевлаштування Регіональної філії ДП «Центр ДЗК» ОСОБА_7 за оформлення землі під будинком у Харкові. Також ОСОБА_7 вимагав у брата хабар у розмірі 2000 доларів США за приватизацію батьківської ділянки в СТ «Магістраль».

У додаткових поясненнях від 15.09.2026, ОСОБА_1 обґрунтовував факт умисного знищення або приховання правовстановлюючих документів на дачу.

Пояснив, що нотаріус видав йому свідоцтва про спадщину (після смерті батька та брата) лише на додаткову земельну ділянку № НОМЕР_1 , яку було виділено у 2000 році. Водночас на основну ділянку (надану у 1980 році) та розташований на ній садово-дачний будинок документи у реєстрах відсутні, а посадові особи їх йому не надають.

Вкавзав, що його мати позивача працювала інженером в органі приватизації Південної залізниці й мала повноваження оформлювати правовстановлюючі документи на відомчу нерухомість.

Позивач переконаний, що за життя вона точно виготовила всі документи на їхню сімейну дачу.

Додатково ОСОБА_1 вказав, що з 1991 року інші члени СТ «Магістраль» вільно продавали свої ділянки, а отже, орган приватизації залізниці видавав їм технічну документацію. Позивач вважає неможливим той факт, що саме у його батьків (один з яких був працівником цього ж органу приватизації) документи раптом «зникли». Він отримав відповідь від керівництва Регіональної філії «Південна залізниця» про відсутність у них документів, проте позивач стверджує, що в архіві АТ «Укрзалізниця» зобов`язані зберігатися наказ начальника Харківського відділення та рішення профкому від 1980 року про виділення землі його батькові та іншим співробітникам. Відсутність цих документів позивач кваліфікує як злочин: якщо вони знищені або приховуються, то у діях посадових осіб залізниці є склад злочину за ч. 1 ст. 357 КК України (знищення або приховання документів).

У відзиві на позов Головне управління Держгеокадастру у Харківській області заперечувало проти позовних вимог у повному обсязі та просило відмовити у їх задоволенні.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 взагалі не заявлено жодних позовних вимог безпосередньо до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Головне управління наголошує, що воно є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не вчиняло жодних протиправних дій щодо позивача та не порушувало його прав.

Відповідач зауважує, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року № 1423-IX, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи позбавлені права розпоряджатися землями комунальної власності, а також землями державної власності, що не перебувають у їхньому віданні. Оскільки зазначені повноваження щодо розпорядження землями перейшли до місцевих рад та відповідних органів виконавчої влади, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не володіє компетенцією щодо вирішення питань, пов`язаних із визнанням чи оформленням прав на спірну земельну ділянку.

Посилаючись на ЦПК України та відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідач підкреслює, що встановлення неналежності відповідача за результатами розгляду справи є самостійною та достатньою підставою для ухвалення судового рішення про відмову у позові щодо такого відповідача.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині, що стосується Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

КПТІ «Інвенрос» у письмовому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечувало у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та просили відмовити у їх задоволенні.

Зазначили, що до КПТІ «Інвенрос» раніше надходили запити від позивача ОСОБА_1 та державного нотаріуса Другої Харківської міської нотаріальної контори щодо надання інформації про наявність права власності на нерухоме майно та копій технічної документації. За результатами проведених пошуків в архіві підприємства було встановлено, що відомості про реєстрацію права власності станом на 01.01.2013 року за громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на садовий або житловий будинок, розташований на території садівничого товариства «Магістраль» (колишня Козачолопанська селищна рада), відсутні, а сама інвентаризаційна справа за вказаними параметрами ніколи не заводилась і на підприємстві відсутня, про що запитувачу було офіційно надано такі відповіді.

Відповідач наголошує, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до свого Статуту, КПТІ «Інвенрос» створено виключно для виконання робіт з проведення технічної інвентаризації, паспортизації, оцінки та обліку об`єктів нерухомого майна, а тому підприємство не має жодних правових повноважень щодо визнання чи невизнання права власності на нерухоме майно.

Підприємство діяло виключно у межах своїх повноважень, не вчиняло жодних протиправних дій та не порушувало прав позивача, КПТІ «Інвенрос» вважає себе неналежним відповідачем у справі та просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині, що стосується підприємства.

Відповідач Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та просила відмовити у їх задоволенні.

Відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження самого факту правомірного набуття його батьком (спадкодавцем) ОСОБА_2 права власності на так звану основну земельну ділянку та розташований на ній будинок у садівничому товаристві «Магістраль». Додані до позову матеріали, на думку відповідача, є у своїй сукупності недостатніми для правильного і законного вирішення спору.

Відповідач підкреслює, що Дергачівською міською радою жодні права чи законні інтереси позивача ОСОБА_1 не порушувалися, а будь-які документи, про наявність чи приховання яких йдеться у позовній заяві, у розпорядженні та володінні міської ради відсутні, у зв`язку з чим просили суд повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Окремими заявами представник Дергачівської міської ради просили суд розгляд справи проводити без участі представника міської ради з врахуванням позиції міської ради, наданої у відзиві на позовну заяву від 19.09.2025. Зазначила, що проти позову заперечують у повному обсязі.

23.09.2025 позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову відповідь на відзив, у якій категорично заперечував проти доводів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та вважає його належним відповідачем у справі.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (затверджене Наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603). Він зазначає, що до законодавчо визначених завдань та функцій цього органу належить реалізація повноважень Держгеокадастру на території області, зокрема: ведення Державного земельного кадастру, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, ведення поземельних книг, формування місцевого фонду документації із землеустрою, а також організація ведення діловодства та архіву. Наголошує, що на Головне управління покладено обов`язок здійснювати державний контроль за використанням і охороною земель усіх категорій та форм власності в частині додержання органами влади, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства, встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також за достовірністю інформації про земельні ділянки.

Вказує, що предметом цього спору є право власності у порядку спадкування на садову земельну ділянку та розташований на ній будинок у СТ «Магістраль», правовстановлюючі та технічні документи на які були умисно знищені або приховані, чим порушено його спадкові права. Оскільки саме Держгеокадастр відповідає за реєстрацію земель, ведення кадастру та контроль за дотриманням порядку набуття прав на землю, позивач вважає, що цей орган має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами.

Позовні вимоги ОСОБА_1 повністю підтримує, наполягає на належності Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як відповідача та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

30.09.2025 позивачем надано відповідь на відзив КПТІ «Інвенрос», у якому він заперечує проти доводів КПТІ «Інвенрос», вважає їх безпідставними та наполягає на тому, що вказане підприємство є належним відповідачем у справі з огляду на таке.

Пояснив, що факт наявності правовстановлюючих та технічних документів на садово-дачний будинок його покійного батька ОСОБА_2 в СТ «Магістраль», а також факт їх умисного знищення або приховання службовими особами (що містить ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України), підтверджується хронологією виділення землі та родинними обставинами. Зокрема, нотаріус видав позивачу свідоцтва про спадщину лише на додаткову земельну ділянку № НОМЕР_1 , виділену у 2000 році для розширення, яка була належним чином внесена до реєстру. Натомість на основну земельну ділянку (надану у 1980 році) та розташований на ній будинок відповідальні особи документів не надали й до реєстру їх не внесли.

Наголошує, що його мати, ОСОБА_8 , працювала інженером в органі приватизації відомчого житлового фонду та нерухомого майна Південної залізниці й вважає, що за життя обов`язково виготовила всю необхідну документацію на сімейну дачу. Крім того, з 1991 року інші члени товариства «Магістраль» вільно здійснювали відчуження своїх ділянок та будинків, що свідчить про масове виготовлення документів органом приватизації, а відсутність таких відомостей саме щодо майна його батьків позивач вважає наслідком приховання або знищення архівів.

Обґрунтовуючи належність КПТІ «Інвенрос» як відповідача, ОСОБА_1 зазначає, що після ліквідації відомчого органу приватизації залізниці вся технічна документація (інвентаризаційні справи, копії техпаспортів та правовстановлюючих актів) мала бути передана на зберігання спочатку до Слатинського КПТІ «Інвентаризатор», а після припинення його діяльності - безпосередньо до Дергачівського КПТІ «Інвенрос». Оскільки до повноважень КПТІ «Інвенрос» входить проведення технічної інвентаризації, ведення архівів та надання інформації з реєстрів, а предметом позову є визнання права власності на спадкове майно, документи на яке втрачено чи приховано, позивач вважає заперечення підприємства безпідставними.

Просив суд не брати до уваги відзив КПТІ «Інвенрос», повністю підтримує позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Окремо Комунальне підприємство Технічної інвентаризації «Інвенрос» надало до суду заяву, у якій просило справу розглянути без участі представника відповідача. При ухваленні рішення просили врахувати викладену підприємством позицію у відзиві.

13.10.2025 ОСОБА_1 подав до суду письмову відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів Дергачівської міської ради, вважає їх безпідставними та просив суд не приймати їх до уваги та залишити відзив міської ради без розгляду.

Зазначає про порушення відповідачем процесуальних строків на подання відзиву. Він вказує, що копію ухвали про відкриття провадження міська рада отримала 04.09.2025 року, відповідно, встановлений судом 15-денний строк закінчився 19.09.2025 року. Проте, згідно з витягом із трекінгу АТ «Укрпошта», поштове відправлення з відзивом було здане до відділення зв`язку лише 22.09.2025 року. Оскільки міська рада не заявляла клопотання про поновлення цього строку, позивач просив суд залишити відзив відповідача без розгляду.

Пояснив, що основна та додаткова земельні ділянки, а також розташований на них двоповерховий садово-дачний будинок в СТ «Магістраль» знаходяться на території Козачолопанського старостинського округу Дергачівської міської ради, на яку повністю поширюються її адміністративні повноваження. Крім того, у структурі міської ради діє відділ реєстрації нерухомого майна, однак відомості про право власності спадкодавця ОСОБА_2 на вказаний будинок до Державного реєстру речових прав внесені не були.

Позивач категорично не погоджується з твердженням відповідача про відсутність доказів набуття права власності його батьком на спірне майно. ОСОБА_1 зазначає, що оригінали документів були умисно знищені або приховуються службовими особами залізниці, правління СТ «Магістраль» та інших установ.

На підтвердження прав спадкодавця ОСОБА_2 на майно позивач посилається на численні прямі та непрямі докази, додані до позову, серед яких: довідка СТ «Магістраль» про членство батька, копія проекту землеустрою та витягу з ДЗК щодо додаткової ділянки НОМЕР_1, копії запитів та відповідей ГУ ДПС у Харківській області про сплату земельного податку товариством, а також відповіді Архівного відділу Харківської РДА від 20.03.2025 року.

Позивач додає, що інші документи не надані ним суду з об`єктивних причин через їх приховання відповідачами, у зв`язку з чим ним і було заявлено позовні вимоги про зобов`язання надати достовірну інформацію та рішення про право власності.

Повністю підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Також 13.10.2025 позивачем надані до суду письмові пояснення у яких він пояснив, що у вчиненні умисного знищення або приховання правовстановлюючих документів, технічної документації, наказів начальника Харківського відділу Управління Південної залізниці та рішень профкому Харківського пасажирського вагоно-ремонтного депо від 1980 року про виділення земельних ділянок у СТ «Магістраль» він обґрунтовано підозрює конкретного юриста юридичного відділу Управління Південної залізниці.

Свої підозри позивач обґрунтовує особистими неприязними стосунками з ним. Зазначає ощ він викривав схеми багаторічної корупційної діяльності та незаконного перепродажу квитків у касовому залі вокзалу «Харків-Пасажирський».

З мотиву помсти за викриття зазначених правопорушень цей юрист, діючи за попередньою змовою з начальником іншого відділу Управління Південної залізниці Мусієнком А. та посадовими особами органу приватизації приховав або знищив первинні відомчі накази, дозволи на будівництво та рішення профспілкового комітету від 1980 року, які визначали коло осіб (зокрема батька позивача), котрим надавались садові ділянки та дозволялось зведення садово-дачних будинків, що й перешкоджає позивачу оформити спадкові права.

14.10.2025 від відповідача АТ «Українська залізниця» через кабінет Електронного суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник товариства заперечував у повному обсязі проти позову, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи й вимогам закону, та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідач наголошує, що АТ «Укрзалізниця» в особі своїх відокремлених підрозділів (філій) є неналежним відповідачем у справі. Спірні земельні ділянки площею 3,8 га та 4,0 га виділялися безпосередньо Садівничому товариству «Магістраль» у 1980 та 2000 роках відповідно, і ніколи не перебували у володінні чи користуванні підприємств залізничного транспорту УРСР чи України. Залізниця не має і не мала жодного відношення до нерухомого майна позивача чи його родини, окрім того факту, що саме товариство у 1980-х роках було засноване працівниками Харківського відділення Південної залізниці.

Будь-які суб`єктивні права позивача з боку товариства не порушувались, не оспорювались і не визнавались.

Позивачем не надано жодних доказів (технічної документації, схематичного плану, відомостей про площу чи номер), які б дозволили ідентифікувати та встановити межі земельної ділянки, що нібито перебувала у користуванні його батьків у межах території площею 3,8 га.

Усі надані документи стосуються виключно іншої ділянки - № НОМЕР_1 площею 0,08 га, яка вже оформлена позивачем у власність.

Спірний двоповерховий садово-дачний будинок за відсутності дозвільних документів, затвердженого проекту чи будівельного паспорта, а також з огляду на відсутність прийняття в експлуатацію та державної реєстрації, в силу ст. 376 Цивільного кодексу України є об`єктом самочинного будівництва. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, як і її спадкоємці, не набувають права власності на таку будівлю.

АТ «Укрзалізниця» вважає, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту прав.

Зазначив, що твердження позивача про умисне приховування або знищення документів залізницею спростовуються матеріалами справи. На численні звернення ОСОБА_1 філіями товариства були надані офіційні відповіді (від 21.03.2025 № БМЕСД-3-10/821 та від 17.03.2025 № НГ-45/68) про повну відсутність у залізничних архівах будь-яких запитуваних відомостей чи документів стосовно об`єктів нерухомості родини позивача або рішень про виділення їм майна.

20.10.2025 у відповіді на відзив позивач повністю не погоджується з аргументами представника АТ «Укрзалізниця» та просить суд відхилити цей відзив.

Позивач заперечує твердження відповідача, що спірна земля ніколи не виділялася підприємствам залізничного транспорту. На підтвердження цього він посилається на Рішення Виконкому Дергачівської районної ради від 29.07.1980 року №551, згідно з яким 3,80 га землі було надано у постійне користування саме Харківському відділенню Південної залізниці для організації колективних садів працівників. Садівниче товариство «Магістраль» на той момент ще не існувало (його зареєстрували лише у 1983 році), тому земля виділялася безпосередньо юридичним особам залізниці, а не товариству.

Зазначає, що за радянських часів та у 1990-х роках технічна документація та дозволи на будівництво відомчого житлового фонду (включаючи дачі) перебували в оперативному управлінні та виготовлялися Харківською дистанцією цивільних споруд. Він стверджує, що правовстановлюючі документи на двоповерховий будинок і ділянку були у його батька, проте їх було штучно вилучено, приховано або знищено посадовими особами залізниці та керівництвом СТ «Магістраль».

ОСОБА_1 зазначає, що документи на майно зникли з мотиву помсти з боку посадовців Управління Південної залізниці та керівництва СТ «Магістраль» через його багаторічну активну діяльність із викриття корупційних схем (зокрема, перепродажу квитків на вокзалі «Харків-Пасажирський»), викриття антидержавної діяльності, а також через конфлікти на ґрунті його політичних переконань із керівництвом товариства.

Наполягає, що будівля не є самочинною, оскільки усі члени СТ «Магістраль» мали дозволи та техпаспорти, а наявні обмеження створені штучно. Крім того, через воєнний стан та близькість товариства до державного кордону (8 км від зони бойових дій) представники БТІ відмовляються виїжджати на місце для повторного виготовлення техпаспорта. Позивач вважає, що залізниця та товариство мають бути зобов`язані судом власним коштом відновити та надати йому всі архівні рішення та дублікати документів.

03.11.2025 ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, в яких його твердження про те, що документи приховуються або знищені керівництвом залізниці та головою товариства, а також наведені ним технічні характеристики будинку, повністю є тотожними у раніше поданій ним відповіді на відзив та додаткових поясненнях від 04.09.2025, 15.09.2025, 30.09.2025, 13.10.2025, 20.10.2025.

15.10.2025 у наданій заяві (поясненнях) позивач пояснював про те, що він намагається у судовому порядку визнати за собою право власності у порядку спадкування на основну земельну ділянку та розташований на ній двоповерховий садово-дачний будинок із господарськими будівлями у СТ «Магістраль» (смт Козача Лопань) після смерті батька ( ОСОБА_2 , який помер у 2023 році) та брата ( ОСОБА_3 , який помер у 2024 році).

Нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на цей будинок та основну ділянку через відсутність правовстановлюючих документів. ОСОБА_1 стверджує, що ці документи (накази 1980 року, технічні плани тощо) умисно приховуються або були знищені головою СТ «Магістраль» ОСОБА_9 , посадовими особами Управління Південної залізниці (АТ «Укрзалізниця»), КП ТІ «Інвенрос» та місцевою владою з метою захоплення його майна.

Такі дії відповідальних осіб ОСОБА_1 пояснював - помстою посадовців Південної залізниці за його багаторічну правозахисну діяльність. Він з 2006-2007 років подавав численні заяви до правоохоронних органів, викриваючи корупційну схему нелегального перепродажу квитків на вокзалі «Харків-Пасажирський», організовану криміналітетом та працівниками залізниці. Через це на нього навіть здійснювали замахи, а документи на дачу батька (який працював головним інженером депо) залізничники знищили або сховали.

У самому тексті заяви позивач неодноразово дублює (дослівно повторює) цілі блоки інформації поданої ним раніше у відповіді на відзив та наданих поясненнях від 04.09.2025, 15.09.2025, 30.09.2025, 13.10.2025, 20.10.2025.

У письмових поясненнях наданих 21.11.2025 позивач неодноразово дослівно дублює цілі абзаци та твердження, що надавалися ним раніше у відзивах, заявах та поясненнях.

Зокрема, по кілька разів у майже ідентичних формулюваннях повторюються: опис складу, етнічного походження та діяльності злочинної групи, яка перепродавала квитки на вокзалі «Харків-Пасажирський»; звинувачення на адресу голови СТ ОСОБА_9., казначея ОСОБА_18 та сусідки ОСОБА_10 щодо обмеження його прав з мотиву помсти за радянський прапор та заяви про корупцію; звинувачення посадовців «Укрзалізниці» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у приховуванні документів через помсту за викриття залізничної корупції; твердження про те, що документи у батька були вилучені шахрайським шляхом під приводом приватизації чи оформлення.

Позивач стверджує, що дії вказаних осіб є помстою за його попередню правозахисну та патріотичну діяльність.

25.12.2025 Залучений співвідповідач Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі з огляду на їх безпідставність, необґрунтованість та просив суд відмовити у задоволенні позову у частині вимог до ДП «Центр ДЗК».

Пояснили, що ДП «Центр ДЗК» є суб`єктом господарювання, що діє на принципах госпрозрахунку, входить до сфери управління Держгеокадастру та на підставі щорічних договорів виконує виключно технічні функції адміністратора Державного земельного кадастру. До обов`язків підприємства належать заходи із створення та супроводження програмного забезпечення, технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей кадастру.

ДП «Центр ДЗК» не наділене повноваженнями щодо здійснення будь-яких реєстраційних дій, внесення чи зміни відомостей про земельні ділянки, реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також не має безпосереднього доступу до Державного земельного кадастру та не може надавати з нього інформацію. Відповідні реєстраційні функції, згідно із законодавством, належать виключно державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та його територіальних органів.

Харківською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» на замовлення спадкодавця - ОСОБА_2 у 2020 році було розроблено технічний звіт з кадастрового знімання, а у 2021 році - проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 для індивідуального садівництва в СТ «Магістраль» (Козачолопанська селищна рада Харківського (Дергачівського) району Харківської області). Підприємство повністю й належним чином виконало свої договірні зобов`язання перед замовником, унаслідок чого на підставі розробленої документації вказану земельну ділянку було внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера 632255600:08:000:0001, а сам проєкт землеустрою затверджено Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 314-сг від 15.01.2021.

З огляду на те, що ДП «Центр ДЗК» не є органом реєстрації прав власності й жодним чином не порушувало прав позивача, а також з урахуванням наявної в матеріалах справи довіреності від 06.08.2020, якою ОСОБА_2 уповноважував іншого сина ( ОСОБА_3 ) на оформлення права власності, позовні вимоги до підприємства є повністю безпідставними.

Розгляд справи просили проводити без участі представника ДП «Центр ДЗК».

06.01.2026 та 07.01.2026 ОСОБА_1 надав до суду відповіді на відзив відповідача ДП «Центр ДЗК», у яких висловив повну незгоду з позицією ДП «Центр ДЗК».

Наголошує, що предметом його позову є основна земельна ділянка № НОМЕР_2 в СТ «Магістраль» (із двоповерховим будинком, насадженнями та спорудами), яка була надана його батькові ОСОБА_2 ще у 1980 році. Натомість відповідач у своєму відзиві описує виключно технічну документацію щодо додаткової земельної ділянки НОМЕР_1 , яка виділялася батькові лише у 2000 році для розширення. Про основну ділянку НОМЕР_2 у відзиві відповідача немає жодного згадування.

Позивач зазначає, що за життя його покійний брат ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від батька, звертався до співробітника Харківської обласної філії ДП «Центр ДЗК» ОСОБА_7 саме з питання виготовлення Проєкту землеустрою щодо відведення у власність ділянки НОМЕР_2 з метою її приватизації. Це підтверджується передсмертними записами та проєктом заяви брата до правоохоронних органів, що додані до позову.

Позивач зауважив, що ДП «Центр ДЗК» у своєму відзиві умисно чи неумисно не зазначило ключових обставин, а саме: чи було офіційно зареєстроване письмове звернення його брата щодо ділянки НОМЕР_2 ; чи виготовлялася взагалі така технічна документація за життя батька та брата; чи була ця документація передана замовникам або ж вона після їхньої смерті була направлена голові СТ «Магістраль» ОСОБА_9 , який, за твердженням позивача, за попередньою змовою з посадовцями Південної залізниці приховує правовстановлюючі документи на ділянку № НОМЕР_2 та будинок.

Ззаначив, що оскільки він є офіційним спадкоємцем як після смерті батька, так і після смерті брата - наголошував на своєму законному праві отримати повну й достовірну інформацію про долю документів щодо приватизації ділянки НОМЕР_2.

ОСОБА_1 просив суд повністю відхилити відзив ДП «Центр ДЗК», залишити його без уваги та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У доповненнях наданих позивачем 19.01.2026 ОСОБА_1 заявляв додаткову вимогу про зобов`язання СТ «Магістраль» прийняти його у члени товариства, а також у зв`язку зі вступом у спадщину після померлого батька ОСОБА_2 , позивач просить офіційно закріпити за ним у СТ «Магістраль» такі об`єкти: земельну ділянку № НОМЕР_1 ; 1/2 земельної ділянки № НОМЕР_3 ; земельну ділянку № НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 19.01.2026 року у прийнятті доповнень позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що ці питання ніяким чином не стосується заявлених позивачем позовних вимог про визнання права власності на спадщину.

23.01.2026 представник Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області надала пояснення - у відповідь на виконання ухвали суду про витребування доказів від 19.01.2026, про неможливість надати витребувані документи у зв`язку з їхньою повною відсутністю у розпорядженні міськради.

На виконання законодавства про Національний архівний фонд, документи постійного зберігання, які до 2021 року накопичувалися у Козачолопанській селищній раді (на території якої розташовувалося садове товариство), були офіційно передані на постійне зберігання до Архівного відділу Харківської районної державної (наразі військової) адміністрації Харківської області. Це підтверджується доданим до заяви Актом приймання-передавання № 4 від 17.02.2021.

Після утворення Дергачівської міської територіальної громади у 2020 році, під час реорганізації місцевих рад до Дергачівської міської ради було передано лише деякі документи колишньої селищної ради станом на 31.12.2020 року. Однак серед цих документів запитуваних судом матеріалів за 1980 рік немає, згідно Акту приймання-передачі від 19.02.2021.

Представник відповідача вказала, що Дергачівська міська рада не володіє архівом Козачолопанської селищної ради за 1980 рік, оскільки ці фонди перебувають на зберіганні в Архівному відділі Харківської Районна військової адміністрації.

26.01.2026 ДП «Центр державного земельного кадастру» надав до суду повідомлення про неможливість надання доказів, відповідно до якого ДП «Центр ДЗК» не має неможливості надати витребувані документи на виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026.

Пояснив, що в архіві Дирекції ДП «Центр ДЗК» повністю відсутні витребувані судом матеріали стосовно померлого ОСОБА_2 (накази за 1980 рік, правовстановлюючі документи, технічна документація, заяви, рішення про приватизацію та інші документи на земельну ділянку № НОМЕР_2 та садово-дачний будинок у СТ «Магістраль»).

Представник відповідача пояснює, що вказані в ухвалі суду документи за своїм правовим статусом взагалі не належать до категорії документів, які підлягають зберіганню в ДП «Центр ДЗК» відповідно до законодавства та компетенції підприємства, і на зберігання до їхнього архіву ніколи не передавалися.

Підприємство наголошувало, що діє виключно у межах чинного законодавства і не відмовляється від надання будь-якої інформації, але лише тієї, володільцем і розпорядником якої воно безпосередньо виступає згідно зі своїми технічними повноваженнями.

Згідно повідомлення від 28.01.2026 КПТІ «Інвенрос» на виконання вимог ухвали суду щодо витребування доказів, повідомило, що працівниками комунального підприємства було здійснено ретельні пошуки відповідних матеріалів у внутрішньому архіві БТІ за вказаними судом параметрами стосовно померлого ОСОБА_2 . За результатами перевірки встановлено, що в архівах підприємства повністю відсутні відомості про реєстрацію права власності (за період станом до 01.01.2013 року) на ім`я ОСОБА_2 на будь-який садовий або житловий будинок, розташований на території садівничого товариства «Магістраль» (на території колишньої Козачолопанської селищної ради).

Представник зазначив, що інвентаризаційна справа (технічний паспорт та матеріали технічної інвентаризації) на витребуваний садово-дачний двоповерховий будинок із господарськими будівлями за вищевказаними даними на підприємстві ніколи не заводилась і відсутня.

Згідно листа від 28.01.2026 року, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на виконання ухвали суду від 19.01.2026 року щодо витребування доказів надало таку інформацію.

Відповідно до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності та постійного користування землею, а також договорів оренди (записи в яких велися виключно до 01.01.2013), будь-які правовстановлюючі документи на ім`я ОСОБА_2 на території колишнього Дергачівського району не обліковуються.

Головним управлінням було встановлено, що 04.01.2021 року до Державного земельного кадастру було внесено відомості про земельну ділянку площею 0,0800 га для індивідуального садівництва в СТ «Магістраль», ділянка № НОМЕР_1 (кадастровий номер 6322055600:08:000:0001).

Ділянка № НОМЕР_1 була сформована на підставі Проєкту землеустрою, розробленого Харківською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» на замовлення ОСОБА_2 відповідно до дозволу від 10.11.2020 року. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.01.2021 № 314-СГ цю ділянку було передано у власність ОСОБА_2 . При цьому сам оригінал вказаного Проєкту землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою не передавався.

Представник управління підкреслив, що будь-які інші документи на земельні ділянки, які б стосувалися ОСОБА_2 (зокрема, запитувані судом документи та рішення за 1980 рік стосовно основної ділянки НОМЕР_2), в органах Держгеокадастру повністю відсутні та не обліковуються.

Харківська районна військова адміністрація Харківської області (ХРВА) листом від 09.02.2026, на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомила наступне.

Документи Виконкому Козачолопанської селищної ради та Виконкому Дергачівської районної ради народних депутатів перебувають на архівному зберіганні у секторі архівної роботи у м. Дергачі.

В архівних фондах обох вищевказаних виконкомів у протоколах засідань за 1980 рік не виявлено жодних рішень, наказів, заяв щодо приватизації чи інших документів на земельну ділянку та садово-дачний будинок у СТ «Магістраль» стосовно ОСОБА_2 .

Технічна документація на будівлі та земельні ділянки, а також Державні акти на землю й документація із землеустрою до Архівного відділу не передаються. Вони мають зберігатися в БТІ (щодо будинку) та в органах Держгеокадастру (щодо землі).

Адміністрація зазначає, що позивач раніше (у 2025 та 2026 роках) особисто звертався до архіву з подібними запитами (зокрема щодо ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_2 та будинку в СТ «Магістраль»). За результатами розгляду його останніх заяв від 15.01.2026 року, в архівах сесій Дергачівської райради, Козачолопанської селищної ради та у фонді Дергачівської РДА не виявлено рішень чи розпоряджень про передачу у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_2 та садово-дачного будинку на ім`я ОСОБА_2 .

До листа-відповіді Харківською районною військовою адміністрацією Харківської області додається пакет документів: копії відповідей Архівного відділу на попередні запити ОСОБА_1 та державного нотаріуса Ольги Пилипенко від березня 2025 року та лютого 2026 року; архівну копію Рішення виконкому Козачолопанської селищної ради від 14.03.2000 р. № 88 «Про виділення земельної ділянки в постійне користування Садовому товариству «МАГІСТРАЛЬ» без права забудови» (площею 4,0 га за рахунок земель ТОВ «Дружба»); архівну копію Рішення виконкому Дергачівської районної ради народних депутатів від 29.07.1980 за № 551 «Об отводе земель... для организации коллективных садов рабочих и служащих из земель совхоза «Шлях индустрии»» (про відведення землі різним підприємствам та установам під колективні сади, зокрема Харківському відділенню Південної залізниці, Вагонному депо Харків-Балашовський, інституту НІОХІМ тощо).

Харківська районна військова адміністрація Харківської області окремо наголошувала на тому, що жодних додатків (списків громадян, заяв тощо), яким саме членам товариства надавались конкретні земельні ділянки, під цими рішеннями в архіві не виявлено.

04.03.2026 представник АТ «Укрзалізниця» на виконання ухвали суду про витребування доказів, вказав, що земельні ділянки площею 3,8 га та 4,0 га були виділені безпосередньо Садівничому товариству «МАГІСТРАЛЬ» у 1980 та 2000 роках відповідно. Ці землі ніколи не виділялися підприємствам залізничного транспорту УРСР чи України, правонаступником яких є АТ «Укрзалізниця».

АТ «Укрзалізниця» не має і ніколи не мало жодного відношення до об`єктів нерухомого майна позивача, членів його сім`ї або СТ «Магістраль». Єдиний взаємозв`язок полягає виключно в тому, що саме товариство «Магістраль» у 1980-х роках було створено робітниками та службовцями Харківського відділення Південної залізниці.

Вказав, що у АТ «Укрзалізниця» повністю відсутні будь-які витребувані судом документи (накази за 1980 рік, заяви, правовстановлюючі документи, рішення про приватизацію чи технічна документація), які стосуються ОСОБА_2 .

30.03.2026 позивачем подано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів недобросовісної поведінки відповідача - Садівничого товариства «Магістраль» в особі його голови ОСОБА_9., у якому позивач зазначає що голова СТ «Магістраль» систематично не отримує судової та процесуальної кореспонденції та кваліфікує такі дії як ухилення від виконання процесуальних обов`язків. Позивач деталізує свої спроби вручити документи у два способи: на офіційну юридичну адресу СТ «Магістраль» (с. Нова Козача, вул. Київська, буд. 2). Поштовий лист повернувся 15.11.2025 року. На адресу фактичного проживання голови СТ ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 ) позивач відправив чотири поштові листи з описом вкладення, які містили позовну заяву, відповіді на відзиви інших відповідачів та запити державної нотаріальної контори. Усі чотири листи повернулися позивачу неотриманими у період з грудня 2025 року по січень 2026 року.

У наданих поясненнях до позовної заяви від 30.03.2026 року позивач описує історію походження документів на дачу та розкриває причини їхньої відсутності в нього на руках.

Пояснив, що його мати, ОСОБА_8 , у 1970-1980 роках працювала інженером у ЖЕК-5 та у Харківській дистанції цивільних споруд Південної залізниці. Цей підрозділ мав повноваження органу приватизації відомчого фонду. Мати особисто займалася виготовленням технічної документації для приватизації їхнього садово-дачного будинку в СТ «Магістраль». Позивач стверджує, що був особисто присутній, коли його мати разом зі своїм братом ОСОБА_13 здійснювали обміри приміщень дачі для виготовлення техпаспорта.

Зазначив, що батьки не показували йому оригінали Свідоцтва про приватизацію та техпаспорта за підмовою його брата ( ОСОБА_3 ), який нібито планував одноосібно переоформити ділянки № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 та будинок на себе. ОСОБА_1 стверджує, що документи у батьків вилучили із застосуванням обману під надуманим приводом (наприклад, для підготовки до приватизації землі).

У поданих поясненнях від 09.06.2026 року позивач ОСОБА_1 просить суд задовольнити його позовні вимоги, застосувавши аналогію закону через умисне приховування документів відповідачами.

Просить суд прирівняти ситуацію з вилученням документів у його батька шляхом обману та їхнього подальшого приховування відповідачами до «втрати власником документа, який засвідчує його право власності». На цій підставі він просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на ділянку № НОМЕР_2 та будинок.

Значна частина тексту у цих поясненнях повністю копіює дані з його попередніх пояснень.

Відповідач Садове товариство «Магістраль» у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові конверти, які направлялися рекомендованими листами з повідомленнями. Відзиву, клопотання чи будь-якиз заяв щодо розгляду справи до суду не надавав.

Третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, є користувачем Електронного суду, ухвалу про відкриття провадженняч у справі, судові повістки та копії усіх документів, долучених до справи отримала у електронному вигляді, про що свідчать відповідні довідки сформовані АСДС у автоматичному режимі, будь-яких заяв, клопотань чи пояснень щодо розгляду справи до суду не надавала.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів АТ «Українська залізниця» та Правонаступника органу приватизації Управління Південної залізниці: Харківська дистанція цивільних споруд Південної залізниці - Виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» Хоменко М.С. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи й вимогам закону. Посилався на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні таких вимог позивача.

Свідок ОСОБА_14 , у судовому засіданні пояснив, що він є позивачу сусідом та другом з дитинства. Пояснив, що зі слів батька ОСОБА_1 він розумів що вони купили дачу та будують там будинок. Декілька разів із братом позивача він їздив на дачу, щоб допомогти з будівництвом. Батько та брат ОСОБА_1 самі будували дачу, іноді він їм допомогав, позивач також допомогав, це було десь в 1985 - 1995 роках. Останній раз на тій дачі свідок був в 1991 - 1992 роках, тоді дача була ще не добудована.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він є одноклассником брата позивача. ОСОБА_16 (брат позивача) часто кликав його на дачу, вказав, що він знає про тте, що дача у них є, але сам свідок жодного разу там не був. Йому відомо зі слів, що у 1980 році батько позивача отримав земельну ділянку, бо працював на Укрзалізниці, на якій було збудовано дім/дачний будинок. Пояснив, що брат позивача ОСОБА_16 йому казав, що це їхня дача. Будував її батько позивача десь 10 років з 1980 року.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що він добре знає усю родину позивача. Вказав, що наскільки йому відомо, то ділянку в кооперативі сім`я ОСОБА_1 отримала від Південної залізниці, на якій вони там будували дім десь у 1980-1981 роках. Земельну ділянку дали батьку позивача. Приблизно 10 років вони будували на тій ділянці дім.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідачів, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, всебічно оцінивши надані письмові докази, а також відповіді на ухвали суду про витребування доказів, що надійшли від державних органів, установ та АТ «Українська залізниця», дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, діти спадкодавця належать до першої черги спадкоємців за законом.

Згідно із ст. 328, ч. 2 ст. 331, ст. 1225 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Матеріали справи свідчать, що у користуванні СТ «Магістраль» на підставі державного акта на право постійного користування землею від 11.12.2000 (серія II-ХР № 003893) перебуває дві окремі земельні ділянки загальною площею 7,8 га. Перша земельна ділянка площею 3,8 га була виділена рішенням виконавчого комітету Дергачівської районної ради народних депутатів від 29.07.1980 № 551 в постійне користування для організації колективних садів робітників та службовців Харківського відділення Південної залізниці. Друга земельна ділянка площею 4,0 га виділена рішенням виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 14.03.2000 № 88 в постійне користування для розширення садових ділянок без права забудови.

На виконання пункту 2 рішення № 551 від 29.07.1980 було утворено СТ «Магістраль», яке зареєстроване райдержадміністрацією 20.08 1983.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 314-СГ від 15.01.2021 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,08 га, в тому числі багаторічні насадження площею 0,08 га (кадастровий номер 6322055600:08:000:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану в садівничому товаристві «Магістраль», ділянка № НОМЕР_1 за межами населених пунктів на території Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області (з другої земельної ділянки).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями майна є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2024 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на частину земельної ділянки № НОМЕР_1 СТ «Магістраль» після смерті батька ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2025 ОСОБА_1 належить інша частина земельної ділянки № НОМЕР_1 СТ «Магістраль» після смерті ОСОБА_3 .

Отже, право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 у повному обсязі належить ОСОБА_1 .

Позивачем ставиться питання про визнання за ним права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на первинну земельну ділянку, яка виділена у 1980 його батькові (земельна ділянка № НОМЕР_2 ) та двоповерховий садово-дачний будинок, який знаходиться на цій ділянці.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2, 5 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б і факт виділення ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_2 , і факт побудови на цій ділянці садово-дачного будинку.

Судом ретельно перевірялись доводи ОСОБА_1 щодо знаходження будь-яких документів стосовно цих об`єктів у відповідачів.

Судом за клопотанням позивача направлені ухвали відповідачам щодо витребування будь-яких документів з цього приводу.

З наданих відповідачами матеріалів вбачається, що жодних документів, які стосуються саме земельної ділянки НОМЕР_2 та будинку (а не земельної ділянки НОМЕР_1 ), тобто рішень, наказів, технічної документації, дозволів на розробку, технічних паспортів, заяв на приватизацію і таке інше - у них немає.

При цьому при прийнятті рішення № 551 від 29.07.1980 про відвід земельних ділянок в постійне користування для організації колективних садів робітників та службовців Харківському відділенню Південної залізниці загальною площею 3,8 га (як зазначає позивач - основна земельна ділянка) список працівників, яким виділяється ця земельна ділянка до рішення не додавався.

Позивачем суду надана довідка, яка видана головою СТ «Магістраль» 16.12.2025, де зазначено, що у користуванні ОСОБА_2 - батька позивача - знаходилась земельна ділянка НОМЕР_2 пл. 4,5 сотки, на якій розташований садовий будинок з господарськими будівлями, гідроспорудами, побудований ним і членами його сім`ї; також він мав у користуванні частки земельної ділянки № НОМЕР_3 загальною площею (не зазначено); мав у власності приватизовану земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 0,08 га, виділену для розширення садових ділянок без права забудови (том 3 а. с. 179).

Дана довідка - це ксерокопія, датована 16.12.2025, вихідний номер не зазначений.

На підставі чого (рішення, накази, протоколи і таке інше) вказані ці дані - не зазначено.

Однак, при цьому вказано, що земельні ділянки № НОМЕР_2 та частина земельної ділянки № НОМЕР_3 знаходились у ОСОБА_2 в користуванні; даних щодо можливої приватизації цих ділянок - немає; земельна ділянка № НОМЕР_1 , на яку видано свідоцтво про спадщину - зазначено, що вона приватизована.

Дана довідка не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власносності ОСОБА_2 на це майно і це майно не є спадковою масою, оскільки у визначений законом спосіб право власності на це майно не оформлено.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув права власності на земельну ділянку та садово-дачний будинок, у випадку його побудови, то вони не можуть бути об`єктом спадкування у розумінні ст. 1216 ЦК України.

Пояснення допитаних у якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , що їм відомо, що батько позивача мав земельну ділянку, на якій побудовано дачу, також не свідчать, що ці об`єкти входять до спадкової маси.

Щодо вимог про припинення дії, яка порушує право, та зобов`язання вчинити дії.

Позивач заявляє про умисне знищення або приховування документів відповідачами та третіми особами, посилаючись на ст. 357 КК України. Суд зазначає, що у межах цивільного судочинства суд не може встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення (знищення документів), оскільки це є прерогативою органів досудового розслідування в рамках КПК України.

Усі залучені державні органи, архіви та АТ «Укрзалізниця» надали офіційні відповіді на запити нотаріуса та заяви позивача, в яких чітко зазначили, що запитувані технічні плани та рішення у них відсутні.

Зобов`язати юридичну чи фізичну особу надати документ, відсутність якого офіційно підтверджена архівними перевірками, є фізично неможливим і такий спосіб захисту є неефективним.

За таких умов, у задоволенні цих вимог слід відмовити.

У своїх поясненнях від 09.06.2026 позивач ОСОБА_1 просив суд застосувати до спірних правовідносин норми ч. 1 ст. 8 ЦК України (аналогія закону) та розглядати факт відсутності документів як «втрату документа власником» на підставі ч. 1 ст. 392 ЦК України.

Позивач стверджував, що документи на приватизацію будинку та ділянки НОМЕР_2 були виготовлені його матір`ю ОСОБА_8 , але згодом вилучені у батька шляхом обману.

Суд не знаходить підстав для задоволення позову з цих підстав з огляду на таке.

Застосування ст. 392 ЦК України (визнання права власності у разі втрати документа) можливе виключно за умови, що право власності особи на майно було раніше беззаперечно набуте та існувало, а сам документ лише підтверджував наявне право.

У даній справі відповіді Держгеокадастру, ДП «Центр ДЗК» та БТІ спростовують факт того, що спадкодавець взагалі коли-небудь володів зареєстрованим правом власності на ділянку № НОМЕР_2 та двоповерховий будинок. Посилання позивача на статус СТ «Магістраль» (колективна власність на 7,8 га за загальним кадастровим номером 6322055600:08:00:000) та на те, що інші члени СТ мають документи на свої будинки, ніяким чином не підтверджує наявність права власності на будинок та земельну ділянку за ОСОБА_2 .

За життя спадкодавця право власності на спірне майно у встановленому законом порядку зареєстроване не було, а державний акт чи свідоцтво про приватизацію ділянки № НОМЕР_2 юридично не існує у реєстрах, будь-які документи що вказують на протилежне у матеріалах справи відсутні.

Оскільки факт первинного виникнення права власності у спадкодавця за його життя не доведений, норма ст. 392 ЦК України (навіть за аналогією) застосована бути не може, бо не можна «втратити» документ на право, яке юридично ніколи не існувало.

Щодо вимог про припинення дій та приховування документів, то суд також вважає, що підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

Твердження позивача про корупційну змову з метою нелегального переоформлення ділянки № НОМЕР_2 на третіх осіб та вилучення документів за ст. 357 КК України ґрунтуються на припущеннях.

Офіційні архівні перевірки та відповіді відповідачів підтвердили повну відсутність у них будь-яких особових справ чи рішень щодо ОСОБА_2 .

Позивач особисто звертався до відповідачів з запитом про надання йому всіх необхідних документів стосовно виділення батькові земельної ділянки та розташованого на ній садово-дачного будинку.

Документи, які були в наявності у відповідачів, були надані позивачу та долучені ним до справи, а також надані судом.

Беззаперечних доказів наявності у відповідачів інших документів та приховування їх і від позивача і від суду - позивачем не надано.

Отже вважати, що є порушення прав позивача з боку відповідачів - не можна.

Питання щодо можливих шахрайських дій чи приховування документів службовими особами СТ «Магістраль» підлягають розслідуванню виключно у межах кримінального провадження органами досудового розслідування, а не судом під час розгляду цивільної справи про визнання права власності.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою суду від 02.09.2025, а у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 16, 182, 328, 331, 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1261-1265 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Правонаступника органу приватизації Управління Південної залізниці: Харківська дистанція цивільних споруд Південної залізниці - Виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця»; Регіональної філії Південна залізниця: Акціонерного Товариства «Українська залізниця»; Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос»; Дергачівської міської ради Харківського району, Харківської області; Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; Садівничого товариства «Магістраль» у особі Голови Садового товариства «Магістраль» Гельдаша Олександра Юрійовича; Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на земельну ділянку і розташовані на ній садово-дачний будинок і господарські будівлі, садового товариства «Магістраль» в порядку спадкування; припинення дії, яка порушує право; зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: правонаступник органу приватизації Управління Південної залізниці: Харківська дистанція цивільних споруд Південної залізниці - Виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ: 41149437, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7;

Відповідач: Регіональна філія Південної залізниці: Акціонерне Товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ: 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, буд. 5, pz_nasd@lotus.pz.uz.gov.ua;

Відповідач: Комунальне підприємство Технічної інвентаризації «Інвенрос», код ЄДРПОУ: 21249910), юридична адреса: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 2-а, e-mail; invenrosll7@ukr.net);

Відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04059496, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, пл. Перемоги, буд. 5 (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ: 39792822, місце знаходження: 61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, поверх 8-9, e-mail: kharkiv@land.gov.ua (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: Садіве товариство «Магістраль», код ЄДРПОУ: 24127389, місце знаходження: Харківська область, Харківський район, с. Нова Козача (с. Ілліча), вул. Київська, буд. 2, у особі Голови Садового товариства «Магістраль» Гельдаша Олександра Юрійовича;

Відповідач: Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», код ЄДРПОУ: 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 3, e-mail: kanc@dzk.gov.ua (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд).

Третя особа: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 02900630, місце знаходження: 61093, м. Харків, вул.Озерянська, буд. 6, e-mail: іnfo_2@khm.kh.notary.gov.ua (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд).

Повний текст судового рішення виготовлено 27.07.2026.

Суддя В. С. Овсянніков