Постановление суда № 138489485, 24.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/8206/24

Провадження 2-с/636/34/26

УХВАЛА

Іменем України

24.07.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Лихачов Роман Борисович про скасування судового наказу від 07.11.2024, виданого Чугуївським міським судом Харківської області у справі № 636/8206/24 (провадження № 2-н/636/1578/24) за заявою комунального підприємства «Чугуївтепло» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення станом на 01.11.2019 року по 01.09.2024 року у розмірі 40520 грн., 59 коп., та судовий збір в розмірі 302.80 грн,,

в с т а н о в и в :

07.11.2024 Чугуївським міським судом Харківської області за заявою комунального підприємства «Чугуївтепло» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Чугуївтепло» заборгованості за послуги з централізованого опалення станом на 01.11.2019 року по 01.09.2024 року у розмірі 40520 грн., 59 коп., та судовий збір в розмірі 302.80 грн та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 гривень (справа № 636/8206/24, провадження № 2-н/636/1578/24).

Представник боржника адвокат Лихачов Р.Б. звернувся до суду 23.07.2026 із заявою про скасування судового наказу Чугуївського міського суду Харківської області по справі № 636/8206/24 від 07.11.2024.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та за формою та змістом повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. 170 ЦПК України.

Згідно ч. 3, 5 ст. 170 ЦПК України визначено, що заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Як вбачається із заяви, заявник просить звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу встановлюється в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно, сума судового збору за подання зазначеної позовної заяви становить 166,40 грн.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається із заяви, заявник зазначає, що звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування вказаних норм матеріального права, що відображено у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17, яку суд враховує в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Крім цього, вказаний підхід щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, ухвалі Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 та ін.

Суд зауважує, що серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного статтею 12 Закону № 3551-XII, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявлені вимоги не пов`язані з порушенням прав позивача на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення безпосередньо не пов`язано з наявністю у заявника вказаного статусу. А тому, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Відповідний висновок сформований в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі 545/1149/17, яка вирішила виключну правову проблему в неоднозначності застосування судами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підстави для відступу від неї відсутні.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.09.2024 по справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання, яка полягає в тому, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору в справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, тому відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки заява про скасування судового наказу, який виданий за вимогою про заборгованості за послуги з централізованого опалення, не пов`язана з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій.

Жодних доказів сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, в порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», чи доказів, які б давали підстави вважати, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви відповідно до Закону України «Про судовий збір» заявником не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не надано підтвердження сплати судового збору за подання до Чугуївського міського суду Харківської області заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заяву про скасування судового наказу необхідно повернути заявнику.

Керуючись ст.ст.170, 259-260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Лихачов Роман Борисович про скасування судового наказу від 07.11.2024, виданого Чугуївським міським судом Харківської області у справі № 636/8206/24 (провадження № 2-н/636/1578/24) за заявою комунального підприємства «Чугуївтепло» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення станом на 01.11.2019 року по 01.09.2024 року у розмірі 40520 грн., 59 коп., та судовий збір в розмірі 302.80 грн - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали та матеріали заяви направити заявнику.

Суддя Н.М. Грошова