Решение № 138487536, 14.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 Справа №607/19792/25 Провадження №2/607/1240/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач ОСОБА_1 24.09.2025 звернувся із позовом до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 . Баба позивача прийняла у спадщину, успадкувавши все майно, яке залишилось після смерті діда. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_4 . На момент її смерті, остання була зареєстрована та проживала одна за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті баби позивача ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, оскільки ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори не звертався. Позивач вказує, що він випадково дізнався про наявність у власності діда ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, яка розташована в с. Романівка Байковецької сільської територіальної громади. У зв`язку з тим, що державний акт старого зразка та власником не виготовлялась технічна документація на земельну ділянку, відтак право власності на вказане нерухоме майно не можливо було прослідкувати через Кадастрову карту України. ОСОБА_1 у вересні 2025 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав роз`яснення, що строк звернення із заявою про прийняття спадщини пропущено. Позивач вважає, що причини пропущення строку, які полягали у незнанні його щодо обсягу спадкового майна є поважними, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, є підставою для визначення судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 .

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

Відповідачі Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області та ОСОБА_2 своїм правом на відзив, що передбачений статтею 178 ЦПК України не скористалися.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строку для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2025 року у даній справі відкрито провадження та ухвалено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2025року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2026 року у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, подавши заяву відповідно до якої просять справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та письмових поясненнях від 18.06.2026.

Представник Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, подав клопотання у якому просить суд справу розглядати у відсутності їх представника, відносно вирішення даного спору покладаються на думку суду.

Відповідач ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Попередньо 02.02.2026 ОСОБА_5 подала заяву відповідно до якої щодо позовних вимог не заперечила.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини встановлені судом

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15 вересня 1983 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27 листопада 1958 року, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 22 лютого 1995 року.

Як слідує з державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №017671, земельна ділянка, що розташована на території с. Романівка Романівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, площею 0,058 га, належить ОСОБА_3 .

Як вбачається із Витягу із Спадкового реєстру №62023386 від 12 жовтня 2020 року, після смерті ОСОБА_3 зареєстровано спадкову справу за номером в Реєстрі спадкових справ 38306448.

Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу 26 грудня 2005 року за №249 за заявою ОСОБА_4 від 26 грудня 2005 року, згідно якої на день смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається з грошових вкладів з нарахованими процентами та компенсаціями, що зберігаються у філії Тернопільське обласне управління ОПЕРВ на рахунку № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 . Також вказала, що крім неї спадкоємцями першої черги є: син ОСОБА_6 , який проживає АДРЕСА_2 , дочка ОСОБА_8 , яка проживає в АДРЕСА_3 , дочка - ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_4 , син ОСОБА_9 , що проживає в АДРЕСА_5 , які спадщину не прийняли.

26 грудня 2005 року державним нотаріусом Другої тернопільської нотаріальної контори Темніковою С.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_4 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається із грошового вкладу з нарахованими процентами та компенсаціями, що зберігається у філії Тернопільське обласне управління ОПЕРВ на рахунку № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , яке належало ОСОБА_3 .

Із матеріалів заведеної спадкової справи №749 вбачається, що згідно довідки №715 від 16 листопада 2005 року, виданої ОСОБА_10 , про те, що за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 були зареєстровані та проживали ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим повторно 06 жовтня 2020 року.

Згідно довідки №б/н від 18 вересня 2020 року, ОСОБА_4 до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , та проживала одна. Спадкова справа після її смерті не заводилась, із заявами про прийняття спадщину та видачу свідоцтва ніхто із спадкоємців у встановлений законом строк не звертався, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82493155 від 10 вересня 2025 року.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82493200 від 10 вересня 2025 року, від імені померлої ОСОБА_4 заповітів не складалось.

ОСОБА_6 , який є сином померлої ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 26 серпня 2020 року.

Відповідно до інформації, викладеній у листі за вих. №145/01-16 від 10 вересня 2025 року, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановською О.І. роз`яснено ОСОБА_1 , який є сином ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_4 про те, що він вважається таким, що спадщину не прийняв.

Згідно інформації №01/01-16 від 05 січня 2026 року, приватний нотаріус Тернопільського міського округу Тернопільської області Дзюбановська О.І. повідомляє, що спадкова справа після померлої ОСОБА_4 станом на 10 вересня 2025 року не заводилась та ОСОБА_1 спадщину після померлої не прийняв, оскільки останній не подавав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк (до 6 місяців з часу відкриття спадщини) та не був зареєстрований з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

2. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У силу вимог ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У своїй постанові від 27 вересня 2024 року по справі № 692/142/24 Верховний Суд звернув увагу, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Згідно інформації приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Дзюбановської О.І. вбачається, що спадкова справа після померлої ОСОБА_4 станом на 10 вересня 2025 року не заводилась та ОСОБА_1 , як онук померлої спадщину за право представлення після померлої не прийняв, оскільки не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк (до шести місяців з часу відкриття спадщини) та не був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Кінцевий термін звернення з заявою про прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 сплив 08 січня 2017 року. При цьому, суд констатує, що позивач звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадкове майно лише у вересні 2025 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 покликається на необізнаність про наявність спадкового майна. Однак, суд вважає, що зазначена причина не є поважною. Інших доказів щодо підстав поважності, які б перешкоджали вчасно ОСОБА_1 звернутись із заявою про прийняття спадщини, позивач не надав та матеріали справи їх не містять. Позивачем не наведено та необґрунтовано поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд, дослідивши та оцінивши докази, а також матеріали справи, вважає, що доводи позивача, викладені в позові, не можуть бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Таким чином, вищевказані доводи позивача не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, який пропустив визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк без поважних причин, є пропорційними і водночас його необхідним наслідком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.07.2026.

Дані про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

відповідачі:

Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: село Байківці, вул. Січових Стрільців, 43, Тернопільський район Тернопільська область, ЄДРПОУ 04394846.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан