Постановление суда № 138480958, 21.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/3934/12

Провадження № 6/645/483/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суду міста Харкова у складі:

Головуючого судді Ульяніч І.В.,

за участю секретаря судового засідання Циганок В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Немишлянського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документу, стягувач: ТОВ «ФК «Гефест» ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вказане подання, в якому державний виконавець просить суд постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Вимоги подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Немишлянському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 79610387 з примусового виконання виконавчого листа № 2033/3934/2012, виданого 21.12.2012 Фрунзенським районним судом м. Харкова, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» заборгованості за кредитним договором у сумі 419 753,44 грн. Як зазначає державний виконавець, у межах виконавчого провадження вживалися заходи примусового виконання судового рішення. Зокрема, постановами від 04.08.2021, 18.11.2025 та 26.06.2026 накладено арешт на кошти та майно боржника, відповідні постанови направлено банківським установам та іншим органам для виконання. Також упродовж 20252026 років державним виконавцем неодноразово направлялися запити до Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Державної прикордонної служби України та інших органів з метою встановлення майнового стану боржника, наявності рахунків, доходів, транспортних засобів, пенсійного забезпечення та фактів перетину державного кордону. Крім того, у зазначений період виготовлялися платіжні інструкції щодо примусового списання коштів боржника. За результатами отриманих відповідей встановлено, що відкриті рахунки боржника у більшості банківських установ відсутні, зареєстрованих транспортних засобів за боржником не обліковується, у Пенсійному фонді України боржник не перебуває на обліку як одержувач пенсії, водночас ДПС України повідомила про отримання боржником доходів у 2025 році, а Державна прикордонна служба України про перетин ним державного кордону в період з 27.02.2026 по 11.03.2026. Крім того, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на житловий будинок та земельні ділянки, розташовані на території Сумської області. Посилаючись на те, що рішення суду боржником у добровільному порядку не виконано, а вжиті заходи примусового виконання не призвели до його виконання, державний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов`язань за виконавчим документом.

Державний виконавець Немишлянського ВДВС у м.Харкові ХМУМЮ Скляр В.Д. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Суд, розглянувши подання державного виконавця про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, дослідивши подані докази у справі, встановивши виниклі правовідносини, дійшов наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Немишлянському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №79610387 з примусового виконання виконавчого листа № 2033/3934/2012, виданого 21.12.2012 Немишлянським (Фрунзенським) районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 419753,44 грн.

Постановою головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маслова Д.Б. відкрито виконавче провадження № 79610387 на підставі виконавчого листа № 2033/3934/2012, виданого 21.12.2012 Фрунзенським районним судом м. Харкова, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гефест», заборгованості за кредитним договором у розмірі 419 753,44 грн. Боржником у зазначеному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маслова Д.Б. від 18.11.2025 у виконавчому провадженні № 79610387 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , які знаходяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, відкритих після винесення зазначеної постанови, за винятком коштів, на які відповідно до закону не може бути накладено арешт. Арешт накладено в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та інших належних до стягнення платежів у розмірі 572 031,78 грн.

Постановою державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Скляр В.Д. від 26.06.2026 у виконавчому провадженні № 79610387 накладено арешт на майно боржника, а саме накладено арешт на нерухоме майно: 1 реєстраційний/кадастровий номер 2689294159040, місцезнаходження АДРЕСА_1 ; реєстраційний/кадастровий номер 5921280500:01:001:0002; реєстраційний/кадастровий номер 5921280500:01:001:0003; реєстраційний/кадастровий номер 5921280500:12:003:0083.

Постановою державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Склярем В.Д.. від 26.06.2026 у виконавчому провадженні № 79610387 змінено (доповнено) реєстраційні дані, а саме внесені зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Сума коштів до стягнення за ВД: 519753.44 зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 419753.44 Реєстраційний номер виконавчого провадження: 79610387 замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 519753.44, зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 419753.44 грн.

При цьому державний виконавець у поданні вказує, що державним виконавцем вживалися заходи, спрямовані на примусове виконання рішення суду. Зокрема, постановами від 04.08.2021 та 18.11.2025 накладено арешт на кошти боржника та направлено відповідні постанови до банківських установ. За результатами їх виконання більшість банків повідомила про відсутність відкритих рахунків боржника, а АТ КБ «ПриватБанк» про накладення арешту на рахунки та відсутність коштів, достатніх для виконання виконавчого документа. Крім того, у період з 18.11.2025 по 26.06.2026 державним виконавцем неодноразово направлялися запити до МВС України, ДПС України, Пенсійного фонду України, Державної прикордонної служби України та інших державних органів з метою встановлення майнового стану боржника, наявності рахунків, доходів, транспортних засобів, пенсійного забезпечення та фактів перетину державного кордону. З отриманих відповідей встановлено, що зареєстровані транспортні засоби та пенсійне забезпечення у боржника відсутні, відкритих рахунків не виявлено, водночас боржник отримував доходи у 2025 році та перетинав державний кордон у період з 27.02.2026 по 11.03.2026. Також державним виконавцем неодноразово виносилися платіжні інструкції щодо примусового списання коштів з рахунків боржника. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок та кілька земельних ділянок, розташованих на території Сумської області.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець посилався на те, що, будучи обізнаною про наявність судового рішення та відкритого виконавчого провадження, ОСОБА_1 ухиляється від виконання покладених на неї зобов`язань.

Разом з тим, державним виконавцем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження чи іншого підтвердження її обізнаності про його відкриття. Також не подано доказів, які б свідчили про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення. Крім того, на виконання ухвали суду від 20.07.2026 державним виконавцем не надано матеріалів виконавчого провадження, що позбавляє суд можливості перевірити повноту вжитих виконавцем заходів та встановити наявність передбачених законом підстав для застосування такого виняткового заходу, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

За ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)до виконання зобов`язань.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межи України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов`язань.

Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного на неї рішенням суду.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.

Згідно положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, покладається, в цьому випадку, на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням, оскільки саме він зобов`язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», яке вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Аналізуючи зазначене та враховуючи, що з матеріалів справи не встановлено в чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду (які саме умисні дії вчиняє боржник), не встановлено місцезнаходження боржника, не доведено можливість виїзду боржника за межі України саме з метою ухилення від виконання рішення суду, а тому в задоволенні подання слід відмовити.

Крім того, державним виконавцем до подання не долучено належних та допустимих доказів, які б давали суду підстави дійти висновку про наявність умисного ухилення боржника від виконання судового рішення. Зокрема, не надано доказів вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів державного виконавця, вимог про надання відомостей щодо майнового стану, доказів їх невиконання чи інших матеріалів виконавчого провадження, які б свідчили про свідоме невиконання боржником покладених на нього обов`язків. Сам по собі факт наявності невиконаного судового рішення та відкритого виконавчого провадження не є безумовною підставою для тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України, оскільки застосування такого заходу є винятковим та можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язань.

За таких обставин суд приходить до висновку, що державним виконавцем не доведено наявності передбачених статтею 441 ЦПК України та статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв`язку з чим подання задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 260, 261, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання Немишлянського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документу, стягувач: ТОВ «ФК «Гефест» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя: І.В.Ульяніч