Решение № 138478902, 24.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р. № 520/6933/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення з 01.03.2026р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026р. відповідно до п.п. «в» п.7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого ПКМУ № 418 від 21.07.1992р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача щодо непроведення з 01.03.2026р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 (далі - позивач) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області (далі - відповідач) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.12.2015.

06.03.2026 позивач письмово звернувся до відповідача з проханням надати інформацію, чи проведено перерахунок пенсії, як особі льотного складу, з 01.03.2026р.

Отримавши від відповідача відповідь від 20.03.2026р. № 18248-16247/К-03/8-2000/26 позивач дізнався, що перерахунок його пенсії відповідно Порядку 418 з 01.03.2026р. не проведено, тому що в рішенні ХОАС від 24.04.2023р. по справі № 520/4788/2023 «не міститься зобов`язань проводити виплату пенсії після подальших перерахунків згідно з Порядком 418».

Крім того, позивач отримав рішення відповідача від 20.03.2026р., з якого вбачається, що з 01.02.2026р. розмір моєї пенсії до виплати становить 25950,00 грн. згідно з підвищенням прожиткового мінімуму з 2361,00 грн. у 2025р. до 2595,00 грн. у 2026р. А ось перерахунок з 01.03.2026р. відповідно до Порядку 418 не проведено.

Не погоджуючись з зазначеною бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09 липня 2003 року №1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 51 Закону № 1058-IV пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Частиною 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418.

Так, відповідно до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, право на пенсію за вислугу років мають особи, які є членами екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів; льотно-інструкторський склад; командно-льотний склад: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи) міністерств, відомств, управлінь, об`єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата; парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.

За змістом п. 4 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2015 року №529) при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотно-випробного складу рахується: один рік на посадах, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього Порядку, - за два роки за умови здійснення протягом даного року льотних випробувань; один рік на посадах, зазначених у підпункті "б" пункту 3 цього Порядку, при нальоті за рік 120 і більше годин - за два роки, від 50 до 120 годин - за півтора року, менше 50 годин - за один рік. У такому ж порядку обчислюється вислуга років при виконанні не менше 50 процентів зазначеного нальоту на повітряних суднах маневрової авіації та вертольотах; один рік на посадах, зазначених у підпункті "в" пункту 3 цього Порядку, - за два роки за умови виконання встановленої норми нальоту годин. Якщо працівник льотно-випробного складу протягом року не брав участі в льотних випробуваннях, але мав інший нальот (транспортний, в порядку льотної підготовки тощо) строки вислуги років обчислюються у порядку, встановленому для призначення пенсій льотному складу цивільної авіації. При відсутності у працівника льотно-випробного складу протягом року нальоту годин даний рік у вислугу років не зараховується. У разі коли відсутність нальоту годин викликана трудовим каліцтвом, одержаним при виконанні випробних польотів, вислуга років обчислюється за фактичною тривалістю роботи на посадах льотно-випробного складу.

У відповідності до п. 6, 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2015 року №529) працівникам льотно-випробного складу пенсії за вислугу років обчислюються із середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на цю пенсію (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69 Закону), одержуваного перед її припиненням. (Пункт 6 в редакції Постанови КМ №550 ( 550-96-п ) від 22.05.96).

Пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Згідно з п. «в» п. 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З аналізу процитованих норм слідує, що законодавець встановив особливий, спеціальний порядок пенсійного забезпечення для працівників льотно-випробного складу цивільної авіації. Так, розрахунок стажу (вислуги років) у цій сфері прямо залежить від фактичного виконання польотів. Якщо особа перебуває на посаді, що дає право на таку пенсію, має діюче льотне свідоцтво та виконує встановлені норми нальоту годин, такий стаж має зараховуватися на пільгових умовах (наприклад, рік за два). Головним критерієм тут є не лише назва посади в трудовій книжці, а реальне виконання функцій члена екіпажу чи інструктора. Тому будь-які періоди роботи, пов`язані з льотною діяльністю після призначення пенсії, повинні враховуватися при її подальшому перерахунку для збільшення відсотка виплати. Також закон передбачає особливий механізм визначення заробітку, з якого обчислюється пенсія. На відміну від загальних правил, для працівників авіації пенсія має розраховуватися із заробітку, який вони отримували безпосередньо перед припиненням льотної роботи. Крім того, Пенсійний фонд зобов`язаний щороку з 1 березня перераховувати (збільшувати) заробіток, з якого обчислена пенсія, на спеціальні коефіцієнти зростання середньої заробітної плати по країні. Це автоматичне коригування бази розрахунку є державною гарантією, яка не залежить від загальних індексацій для інших категорій громадян.

Суд встановив, що позивач уже перебуває на обліку та отримує пенсію саме як працівник авіації за спеціальним Законом №1788-XII. Це означає, що порядок актуалізації його пенсії має регулюватися виключно спеціальною нормою - Постановою КМУ №418.

Норми Порядку № 418, зокрема, визначають право на щорічний перерахунок пенсії та містять імперативне правило перерахунку пенсії всім працівникам, які мають льотний та льотно-випробний стаж більше 25 років.

В даному випадку необхідною умовою для перерахунку пенсії відповідно до п. 7 Порядку № 418 є зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, та наявність у позивача спеціальної вислуги років не менше 25.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на щорічний перерахунок його пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати, тому відповідач протиправно відмовляє позивачу у перерахунку пенсії на підставі п. 7 Порядку № 418.

Таким чином належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026р. відповідно до п.п. «в» п.7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого ПКМУ № 418 від 21.07.1992р,

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення з 01.03.2026р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026р. відповідно до п.п. «в» п.7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого ПКМУ № 418 від 21.07.1992р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панов М.М.