Решение № 138477983, 23.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2610/26

Номер провадження 2-о/541/88/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження,

встановив:

29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, мотивуючи наступним. ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оригінал свідоцтва про народження та паспорта ОСОБА_2 було втрачено, у заявниці залишились лише їх копії. Для реалізації спадкових прав та отримання спадщини після померлого брата, з метою підтвердження родинних відносин як сестри та брата ОСОБА_1 звернулась до Миргородського відділу РАЦС та отимала відповідь, що актовий запис про народження ОСОБА_2 відсутній в Єдиному реєстрі актів цивільного стану громадян. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження брата, щоб реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник заявниці, представник заінтересованої особи надали заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 31, 32).

Дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням ч. 3 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦІК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п. 1 Постанови Верховної ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської області тимчасово окупованими територіями» визнані тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців

з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275 від 02 грудня 2015 року м. Донецьк віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18 лютого 2000 року № 52/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюється відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.

Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня смерті минуло більше одного року (п. 3.17 Правил).

Відповідно до п. 3.5 Правил поновлення втрачених актових записів проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України або на підставі рішення суду.

Згідно із п. 3.9 Правил для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з`ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

П. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховним Судом України судам роз`яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні; 3) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; 4) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 5) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

П.п. 10, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Визначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до п. 3.17 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів.

Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 17 червня 2026 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 26 вересня 1987 року Петрівським відділом ЗАГС м. Донецьк, ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 10).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 червня 2026 року по справі № 541/2129/26 встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження м. Донецьк, Україна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце смерті - Україна, м. Донецьк, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - лівошлуночкова недостатність, ішемічна хвороба серця (а.с. 12-13).

Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 445 (а.с. 14).

Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 11 лютого 1961 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сталіно (колишня назва міста Донецьк до 1961 року), батьками його записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 15).

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 24 лютого 1998 року Петровським РВ ДМС УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-18).

Батьки ОСОБА_2 померли, мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 19).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в своєму листі № 13299/15303/24/26/4.2 від 16 червня 2026 року повідомив наступне. За результатами перевірки по наявним архівам відділів державної реєстрації актів цивільного стану Донецького регіону, у тому числі, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлено. Перевірку наявності актового запису про народження проведено за період з 31 січня 1962 року по теперішній час по поновленим актовим записам цивільного стану. Перші примірники актових записів про народження за 1961 рік по відділам державної реєстрації актів цивільного стану м. Донецька Донецької області знаходилися на зберіганні в архівах зазначених відділів державної реєстрації актів цивільного стану у м. Донецьку Донецької області. Другі примірники актових записів про народження за 1961 рік по відділам державної реєстрації актів цивільного стану м. Донецька Донецької області знаходилися на зберіганні у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області (назва відділу станом на 2014 рік) у місті Донецьку Донецької області. Архіви актових записів цивільного стану цих відділів залишилися на тимчасово окупованій території Донецької області, у звязку з чим провести перевірку наявності паперового носія актового запису про народження ОСОБА_2 не виявляється можливим (а.с. 20).

ОСОБА_2 помер, в досудовому порядку отримати повторно свідоцтво про його народження неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи надані заявницею документи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 315 ЦПК України факт народження ОСОБА_2 має юридичне значення для спадкоємця ОСОБА_1 , підлягає встановленню судом, оскільки дозволяє реалізувати право заявниці на прийняття спадщини після спадкодавця.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт народження ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого були: батько - ОСОБА_4 , національність - росіянин; мати - ОСОБА_5 , національність - росіянка.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко