Решение № 138475262, 24.07.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2026 року м. Рівне№460/9112/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2026 №172450011548, зобов`язання призначити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27 лютого 2026 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Проте, органом Пенсійного фонду відмовлено у призначенні пенсії, покликаючись на не підтвердження постійного проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 4 роки. З такою позицією суб`єкта владних повноважень не погоджується та вважає, що ним було надано всі необхідні документи та дотримано усі вимоги для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки період проживання (роботи) позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року становить 1 рік 08 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , позивач має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Відповідно до довідки від 10.02.2026 №57, виданої Старостинським округом №9 с.Балашівка Березнівської міської ради позивач проживає з 26.04.1986 по 30.08.1986, з 17.07.1989 по 21.11.1989, з 25.12.1991 по 14.06.1994 в селі Яцковичі, з 14.06.1994 по даний час 2026 рік в селі Балашівка Березнівського району Рівненської області, яке до 01.01.2015 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю згідно урядової постанови від 23.07.1991 №106.

02.03.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.03.2026 №172450011548 позивачу відмовлено у призначенні пенсії оскільки відсутні відомості про проживання або відпрацювання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 роки.

У цьому рішенні зазначено, що до періодів проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю не враховані періоди: проходження військової служби з 21.11.1989 по 05.12.1991 згідно довідки від 10.02.2026 №01-11, оскільки відсутня інформація про місце дислокації військової частини, навчання з 01.09.1986 по 24.06.1989 згідно довідки від 04.02.2026 №24/03-11, оскільки не надано відомості про місце проживання за вищевказаний період.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон № 1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-ІV. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-ХІІ).

Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону №796-XII.

Абзацом першим частини першої статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

У пункті 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII визначені різні підстави для зниження пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які залежать від зони радіоактивного забруднення, на території якої такі особа проживала/працювала.

Абзац 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII передбачає, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, мають право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише тим особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

З наведених положень Закону №796-XII вбачається, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

Крім того, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку в розмірі 2 роки.

Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, але постійно проживали/постійно працювали у зазначеній зоні протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку здійснюється без застосування початкової величини, та розраховується, як 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання/роботи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Відтак, зміст вищезазначених положень свідчать, що особа, яка постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює у зоні посиленого радіологічного контролю, набуває права на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII у випадку дотримання таких умов:

- наявності у цієї особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи;

- наявності у цієї особи необхідного періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю, який станом на 1 січня 1993 року повинен становити не менше 4-х років;

- наявності страхового стажу встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

При цьому, виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року. Отже, щодо періоду проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4-х років станом на 01 січня 1993 року, то його необхідно обраховувати з 26 квітня 1986 року по 01 січня 1993 року. Вказане пов`язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов`язано із моментом аварії на Чорнобильській АЕС.

Спірним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку , оскільки відсутній необхідний період проживання (постійної роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 4 роки.

У вказаному рішенні зазначено наступне:

Період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 складає 1 рік 08 місяців 16 днів. До періодів проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю не враховані періоди: проходження військової служби з 21.11.1989 по 05.12.1991 згідно довідки від 10.02.2026 №01-11, оскільки відсутня інформація про місце дислокації військової частини, навчання з 01.09.1986 по 24.06.1989 згідно довідки від 04.02.2026 №24/03-11, оскільки не надано відомості про місце проживання за вищевказаний період.

Так, відповідно до довідки від 10.02.2026 №57, виданої Старостинським округом №9 с.Балашівка Березнівської міської ради позивач проживає з 26.04.1986 по 30.08.1986, з 17.07.1989 по 21.11.1989, з 25.12.1991 по 14.06.1994 в селі Яцковичі, з 14.06.1994 по даний час 2026 рік в селі Балашівка Березнівського району Рівненської області, яке до 01.01.2015 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю згідно урядової постанови від 23.07.1991 №106.

Втім, відповідно до записів у військовому квитку НОМЕР_2 позивач у період з 21.11.1989 по 05.12.1991 проходив військову службу.

В контексті обставин цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2024 у справі № 460/19947/23, за змістом яких військова служба та навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, тому такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).

Суд наголошує, що законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним (а не з періодичним) проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини. Постійне місце навчання на денній формі/служба в армії нерозривно пов`язане з постійним місцем проживання особи, а отже, період проходження військової служби спростовує факт його постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у цей період, що виключає можливість врахування таких періодів до загального строку проживання у зазначеній зоні.

Разом із тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту дислокації військової частини, в якій він проходив службу, у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Також у матеріалах справи відсутні довідки з військової частини або з Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на обліку в якому перебуває позивач, які б однозначно вказували на місцезнаходження відповідного військового формування (його підрозділів) у зоні радіоактивного забруднення протягом періоду військової служби позивача.

Тому суд не вбачає помилковості висновків пенсійного органу в цій частині.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в іншій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до диплому № НОМЕР_3 , позивач в період з 01.09.1986 по 23.06.1989 навчався в СПТУ-21 м.Сарни Рівненської області.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 м.Сарни було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) 01.01.2015.

Так, згідно з довідкою від 26.03.2026 №81/03-11 позивач дійсно навчався в Сарненському середньому професійно-технічному училищі №21 за професією «Тракторист-машиніст широкого профілю (з вмінням виконувати роботи слюсаря-ремонтника), водій автомобіля категорії «С» з 01.09.1986 по 24.06.1986. Під час навчання проживав у гуртожитку.

Отже, період навчання позивача в училищі має бути зараховано до періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю.

Однак, зважаючи на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (02.03.2026) та дату довідки №81/03-11 (26.03.2026) така до органу Пенсійного органу не подавалась та така не була предметом розгляду останнього під час вирішення питання про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку.

У спірному рішенні як на підставу неврахування до періоду проживання у забрудненій зоні періоду навчання з 01.09.1986 по 24.06.1989 посилався на довідку від 04.02.2026 №24/03-11.

Водночас така довідка відсутня у матеріалах цієї справи та позивачем до суду не подавалась. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити тотожність інформації, викладеної у довідці від 26.03.2026 №81/03-11 та 04.02.2026 №24/03-11.

При цьому, згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, з огляду на те, що довідка №81/03-11 до пенсійного органу не подавалась, а доказів того, що довідка №24/03-11 містить аналогічну інформацію позивачем не доведено, то у суду наразі відсутні підстави вважати, що рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Разом з тим, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу з відповідною заявою, до якої додати необхідні документи на підтвердження постійного проживання (роботи, навчання) у зоні посиленого радіологічного контролю.

Приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності наведених обставин, суд вважає, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А,м. Кропивницький,Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.,25001. ЄДРПОУ/РНОКПП 20632802)

Повний текст рішення складений 24.07.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО