Приговор № 138474358, 24.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

24.07.2026 Справа № 363/6418/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42025110000000159, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Димер Вишгородського району Київської області, українець, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , має вищу освіту, працює слюсарем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , не одружений, не має осіб, які потребують його піклування та утримання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, за наступних обставин.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше липня

2025 року, у ОСОБА_4 , який на той час займав посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини. ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.07.2025, перебуваючи у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року №188», за невстановлених обставин, незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,274 г., яку останній незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.

ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення, 24.07.2025 приблизно о 19:30, перебуваючи біля супермаркету «Фора», що за адресою: Київська обл.,

Вишгородський р-н, сел. Димер, вул. Бударіна, 5, збув ОСОБА_7 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,274 г., яка знаходилася у полімерному пакеті жовтого кольору з пазовою застібкою, за грошові кошти у сумі 1 200 гривень.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, амфетамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини, суд кваліфікує за частиною першою статті 307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 повторно вчинив незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи повторно, у невстановлений слідством час, але не пізніше 16.08.2025, перебуваючи у невстановленому місці, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини.

З метою реалізації злочинного умислу, у точно невстановлений слідством час та місці, але не пізніше 16.08.2025 ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог

ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188», за невстановлених обставин незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину, що містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,156 г., яку останній незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.

ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 16.08.2025 приблизно о 17:20, за допомогою транспортного засобу «Toyota Avensis» з д.н.з. НОМЕР_2 , вищевказану психотропну речовину - амфетамін масою 0,156 г. незаконно перевіз з невстановленого місця до місцезнаходження супермаркету «Фора», що за адресою:

Київська обл., Вишгородський р-н, сел. Димер, вул. Бударіна, 5, та незаконно зберігав її при собі з метою подальшого збуту.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення, 16.08.2025 приблизно 17:20, перебуваючи біля супермаркету «Фора», що за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, сел. Димер, вул. Бударіна, 5, повторно збув ОСОБА_7 психотропну речовину - амфетамін масою 0,156 г., яка знаходилась у згортку фольги, що поміщений до коробки, за грошові кошти у сумі 700 гривень.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, амфетамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в повторному незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини, суд кваліфікує за частиною другою статті 307 КК України.

У судовому засіданні, після роз`яснення суті обвинувачення, ОСОБА_4 повідомив, що обвинувачення йому зрозуміле, свою винуватість у кожному з інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорює.

Суд, враховуючи думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою прокурора, обвинуваченого та його захисника, судом вирішено допитати обвинуваченого, дослідити матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, документи щодо процесуальних витрат, речових доказів та щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин вчинення ним кримінальних правопорушень за викладених вище обставин, пояснив, що ОСОБА_7 звертався до нього з проханням придбати амфетамін. Після цього він звертався до знайомої йому особи, у якої придбавав амфетамін, зберігав його при собі та передавав ОСОБА_7 за грошові кошти. Підтвердив, що такі дії вчинив двічі: 24.07.2025 приблизно о 19:30 та 16.08.2025 приблизно о 17:20 біля супермаркету «Фора» у селищі Димер. Також підтвердив, що під час другого епізоду перевозив амфетамін автомобілем до місця зустрічі, після чого збув його ОСОБА_7 за гроші. Надаючи показання суду, обвинувачений не намагався применшити власну роль або перекласти відповідальність на інших осіб, підтвердив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, перевезення та два факти збуту психотропної речовини. У вчиненому щиро розкаявся, засудив свою поведінку, неодноразово запевнив суд, що подібного більше не допустить, та просив надати йому можливість виправитися без ізоляції від суспільства. ОСОБА_4 повідомив суд, що нині працює слюсарем, бере участь у волонтерській допомозі військовослужбовцям, разом з іншими особами ремонтує та готує автомобілі для потреб Збройних Сил України, у тому числі витрачаючи на це власні кошти. Також пояснив, що селище Димер перебувало під окупацією, його господарські будівлі були пошкоджені, а він вкладає кошти у їх відновлення.

Суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_4 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини - амфетаміну, а також у повторному незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної

речовини - амфетаміну, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307 КК України.

Кримінальні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 307 КК України, є умисними тяжкими злочинами проти здоров`я населення. ОСОБА_4 вчинив два закінчені епізоди збуту психотропної речовини з корисливих мотивів, а другий епізод - повторно. Перший епізод вчинено в період проходження ним служби в Національній поліції, при цьому, пред`явлене обвинувачення не містить твердження про використання

ОСОБА_4 службових повноважень, службового становища, табельної зброї, спеціальних засобів, службового транспорту чи доступу до службової інформації під час вчинення кримінальних правопорушень. На час другого епізоду - 16.08.2025, він уже був звільнений зі служби в поліції 06.08.2025.

Так, у судовому засіданні суд дослідив відомості про реєстрацію та місце проживання ОСОБА_4 ; побутову характеристику Димерської селищної ради; характеристику з теперішнього місця роботи та копію трудової книжки; службову характеристику з попереднього місця служби в поліції; відомості про відсутність судимостей; довідки про те, що він не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога; документи щодо його сімейних і соціальних зав`язків; протокол затримання; судові рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, про арешт майна та про продовження строку дії процесуальних обов`язків; повідомлення про звільнення з-під варти після внесення застави; документи про процесуальні витрати; постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання; протоколи огляду і помітки грошових коштів, огляду покупця та вручення йому коштів для проведення оперативних закупок.

У судових дебатах прокурор просила визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому за частиною першою статті 307 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі, а за частиною другою статті 307 КК України -

6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визначивши остаточне покарання за правилами частини першої статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Прокурор також просила врахувати визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, позитивні характеристики та працевлаштування обвинуваченого, стягнути процесуальні витрати і вирішити долю речових доказів відповідно до статті 100 КПК України.

Захисник просив застосувати положення частин першої та другої статті 69, статей 75 і 76 КК України, призначити за частиною другою статті 307 КК України покарання нижче від найнижчої межі санкції та звільнити обвинуваченого від відбування остаточного покарання з випробуванням. На обґрунтування посилався на повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння, відсутність судимостей, належну процесуальну поведінку, постійне місце проживання, працевлаштування, позитивну характеристику з місця роботи та волонтерську допомогу військовослужбовцям, а також на можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Обвинувачений у дебатах підтримав позицію захисника. В останньому слові просив суд про поблажливість і можливість виправитися без реального позбавлення волі, висловив глибокий жаль з приводу вчиненого та запевнив, що більше такого не повторить. Його поведінка під час судового розгляду й останнього слова, у тому числі виразна емоційна реакція шкодування, відсутність спроб виправдатися або перекласти відповідальність на інших, переконали суд у щирості розкаяння.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд з урахуванням положень статей 50, 65-67 КК України, бере до уваги конкретні обставини та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, форму вини, характер та мотиви допущених ним порушень, його ставлення до цього порушення та поведінку після вчинення злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

На підставі частини другої статті 66 КК України суд додатково визнає обставиною, що пом`якшує покарання - стійку позитивну поведінку ОСОБА_4 після вчинення кримінальних правопорушень, яка виявилася у працевлаштуванні, сумлінній праці та реальній волонтерській допомозі військовослужбовцям, зокрема у ремонті й підготовці автомобілів для потреб Збройних Сил України із залученням власних коштів. Суд розцінює цю поведінку не як спробу уникнути відповідальності, а як підтверджену діями зміну життєвих установок.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Досліджені дані про особу ОСОБА_4 свідчать, що він: раніше не судимий; має постійне зареєстроване і фактичне місце проживання; проживає разом із батьками та батько є пенсіонером; за місцем проживання скарг чи інших негативних відомостей щодо нього не надходило; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; з 01.10.2025 працює слюсарем і за теперішнім місцем роботи характеризується позитивно як кваліфікований, відповідальний, дисциплінований і працьовитий працівник; службова характеристика з попереднього місця служби є посередньою, при цьому зазначено, що ОСОБА_4 характеризувався як спокійний, ввічливий і коректний у спілкуванні та до дисциплінарної відповідальності за час служби не притягувався.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебував під вартою з 16.08.2025 до 22.08.2025, після внесення застави був звільнений. Досліджені матеріали не містять відомостей про звернення застави в дохід держави, порушення ним покладених процесуальних обов`язків, ухилення від слідства чи суду або вчинення після звільнення нового кримінального правопорушення. Його працевлаштування після інкримінованих подій, волонтерська діяльність і тривала належна процесуальна поведінка свідчать про позитивні зміни у способі життя.

Сукупність пом`якшуючих обставин - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень і стала позитивна посткримінальна поведінка, відсутність обтяжуючих обставин, відсутність попередніх судимостей, стійкі соціальні зв`язки, працевлаштування, волонтерська допомога військовим та належна процесуальна поведінка істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, та, з урахуванням особи обвинуваченого, свідчать про його спроможність до виправлення та дають передбачені статтею 69 КК України підстави для індивідуалізації покарання нижче від найнижчої межі санкції частини другої статті 307 КК України.

За таких обставин, суд вважає наявними передбачені частиною першою статті 69 КК України підстави для призначення ОСОБА_4 за частиною другою статті 307 КК України основного покарання у виді 5 років позбавлення волі, тобто на один рік нижче від найнижчої межі санкції.

З урахуванням тих самих обставин, а також того, що у ОСОБА_4 за даними державних реєстрів відсутнє зареєстроване нерухоме майно та нинішня його праця спрямована на користь Збройних Сил України і волонтерську діяльність, суд на підставі частини другої статті 69 КК України не призначає передбачене санкцією частини другої статті 307 КК України обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання належить визначити на підставі частини першої статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Остаточно призначене покарання не перевищує п`яти років позбавлення волі, а кримінальні правопорушення, за які засуджується ОСОБА_4 , не належать до випадків, у яких частина перша статті 75 КК України забороняє звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, враховуючи уже встановлені та зазначені вище обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані щодо особи ОСОБА_4 , його щире ставлення до вчинених злочинів та критичну оцінку власних дій, належна процесуальна поведінка протягом року після звільнення з-під варти, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає можливим на підставі статті 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України у строк призначеного покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 16.08.2025 до 22.08.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2025 у справі № 757/39115/25-к до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 242 240 грн, яку було внесено 22.08.2025 та ОСОБА_4 звільнено з-під варти. У даному випадку, запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, після чого скасувати, а заставу, якщо її не було звернено в дохід держави, повернути особі, яка її внесла.

Кримінальним проступком шкоди не завдано, цивільний позов не заявлено.

Згідно із статтею 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 10 696,80 грн, з яких: 3 565,60 грн (висновок

№СЕ-19/111-25/47583-НЗПРАП від 05.08.2025); 7 131,20 грн (висновок

№СЕ-19/111-25/52290-НЗПРАП від 09.10.2025), підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Як встановлено судом, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.08.2025 у справі №757/40347/25-к накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку автомобіля «Toyota», моделі «Avensis» д.н.з НОМЕР_3 , та яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 7 купюр номіналом по 100 грн кожна з наступними серіями та номерами: ЕД 3728285; ЗА 0666054;

ЕЗ 6783078; ЕЗ 4586856; АЛ 7055114; ЄЗ 8583765; ЕИ 9201250, що упаковано до сейф-пакету «ДБР 017192»; 15 купюр номіналом по 1000 грн. кожна, які упаковано до сейф-пакету «ДБР 017193»; мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY M33 5G» моделі «SM-M33GB/DC»

(imei 1: НОМЕР_4 ; imei 2: НОМЕР_5 ) у чохлі чорного кольору, який упаковано до сейф-пакету «ДБР 017212».

Зазначені та інші матеріальні об`єкти постановами слідчого від 16.08.2025 та 23.10.2025 визнано речовими доказами із визначенням місць їх зберігання.

Відповідно до статті 100 КПК України речові докази: психотропні й наркотичні речовини, їх залишки, упаковки та використані засоби експрес-тестування як предмети, вилучені з обігу або такі, що не мають самостійної цінності, після набрання вироком законної сили підлягають знищенню; грошові кошти, надані для проведення оперативних закупок, а також їх невикористані залишки підлягають поверненню органу, який їх надав.

Оскільки, досліджені матеріали не містять достатніх відомостей про те, що 15 000 грн, вилучені під час обшуку автомобіля, були набуті кримінально протиправним шляхом, а мобільний телефон був знаряддям вчинення кримінальних правопорушень або придбаний за одержані від них доходи, суд вважає, що підстав для їх спеціальної конфіскації немає, і після набрання вироком законної сили вони підлягають поверненню ОСОБА_4 .

У зв`язку з остаточним вирішенням долі речових доказів арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.08.2025, після набрання вироком законної сили, підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 50, 65-70, 72, 75-77, 307 КК України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-376, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою і другою статті 307 КК України та призначити йому покарання:

за частиною першою статті 307 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за частиною другою статті 307 КК, із застосуванням частини першої статті 69 КК України, - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі частини першої статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі частини першої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі пунктів 1 та 2 частини першої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 16.08.2025 до 22.08.2025, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді застави в розмірі

242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, до набрання вироком законної сили, залишити без змін. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави скасувати, а заставу, якщо її не було звернено в дохід держави, повернути особі, яка її внесла.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 10 696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 80 коп.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

грошові кошти - 7 купюр номіналом по 100 грн із серіями та номерами ЕД 3728285,

ЗА 0666054, ЕЗ 6783078, ЕЗ 4586856, АЛ 7055114, ЄЗ 8583765, ЕИ 9201250, що упаковані до сейф-пакету «ДБР 017192»; 700 грн, упаковані до сейф-пакета «CRI 1230348»; 2 400 грн, упаковані до сейф-пакета «ДБР 018396», - повернути Київському обласному управлінню Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

порошкоподібну речовину, що відповідно до висновку експерта від 09.10.2025

№CE-19/111-25/52290-НЗПРАП, є амфетаміном вагою 0,156 г., яку у фользі, що перебуває всередині коробки з під сірників упаковано до сейф-пакету «ДБР 017197»; прозорий зіп-пакет, у якому знаходиться колба з використаного експрес-тесту щодо виявлення наркотичних засобів та клаптик паперу, що упаковано до сейф-пакету «ДБР 017198»; речовина рослинного походження, що відповідно до висновку експерта від 09.10.2025

№CE-19/111-25/52290-НЗПРАП є канабісом вагою 1,40 г. та залишки (нашаруванням) амфетаміну, вагою 0,001 г., що містяться у фользі, які упаковано до сейф-пакету «ДБР 017199» - знищити;

15 купюр номіналом 1000 грн. кожна, що упаковані до сейф-пакету «ДБР 017193» та зберігаються на депозитному рахунку уповноваженого банку; мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY M33 SG» моделі «SM-M33GB/DC» з сім-карткою «лайфселл» з номером мобільного телефону НОМЕР_6 (imei 1: НОМЕР_4 ; imei 2: НОМЕР_5 ) у чорному чохлі, який упаковано до сейф-пакету «CRI 1230381»- повернути ОСОБА_4 .

Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.08.2025 у справі №757/40347/25-к на: 7 купюр номіналом по 100 грн кожна з наступними серіями та номерами: ЕД 3728285; ЗА 0666054; ЕЗ 6783078; ЕЗ 4586856; АЛ 7055114; ЄЗ 8583765;

ЕИ 9201250, що упаковано до сейф-пакету «ДБР 017192»; 15 купюр номіналом по 1000 грн. кожна, які упаковано до сейф-пакету «ДБР 017193»; мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY M33 5G» моделі «SM-M33GB/DC» (imei 1: НОМЕР_4 ;

imei 2: НОМЕР_5 ) у чохлі чорного кольору, який упаковано до сейф-пакету

«ДБР 017212», - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - у порядку, встановленому КПК України.

Суддя ОСОБА_1