Решение № 138474045, 24.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 469/1616/25

Провадження № 2/357/3168/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

24 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019, продукт (POS), у розмірі 6725,07 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 16.09.2019 між Акціонернтм товариством «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) (далі- АТ «ОТП БАНК», Банк, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (далі- Позичальник, Боржник, Відповідач) укладено кредитний договір № 2026093533 (далі - кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, 20.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43453613) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредитор - АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за Кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 року, продукт (POS), укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 6725,07 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 3955,18грн; заборгованість по відсотках: 0,62грн; заборгованість по комісії: 2769,27грн; заборгованість по пені: 0,00 грн. ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 24.12.2025 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29.01.2026 головуючим суддею по справі було визначено Кошеля Б.І.

Ухвалою судді від 02 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року клопотання представника позивача Жабченко Тетяни Миколаївни про витребування доказів було задоволено. Витребувано у АТ «ОТП Банк» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за кредитним договором №2026093533 від 16.09.2019 р., продукт (POS).

Судом 21.07.2026 р. за вх.№47498 отримано відповідь на ухвалу суду від АТ «ОТП Банк».

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.

Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачеві рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання.

При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).

Також, відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило та відповідно до положень ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 16.09.2019 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2026093533, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 4999,00 грн.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, загальний розмір кредиту складає 4999,00 грн; 0,00 грн на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту; 390 грн за сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС довідка»; дата остаточного повернення кредиту 16.09.2021; комісія за управління кредитом 0,00%.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

Також, 16.09.2019 позичальником було підписано паспорт споживчого кредиту, орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту,.

Крім того, в матеріалах справи наявна анкета-заява на отримання кредиту.

Обставини щодо надання грошових коштів відповідачу, як позичальнику, підтверджується: фіскальним чеком від 16.09.2019, специфікацією до кредитного договору, рахунком-фактурою №СТМ-1162-4679054 від 16.09.2019, видатковою накладною №СТМ-1162-32375685 від 16.09.2019. Зазначений фіскальний чек та видаткова накладна містить вказівку, що вартість придбаних товарів становить 5999,00 гривні, з них 1 000 гривень за рахунок власних коштів позичальника.

Отже, первісним кредитором виконані умови щодо надання коштів, а саме за вказівкою відповідача здійснення оплати товару за рахунок цих коштів.

Кредитний договір № 2026093533 від 16.09.2019 підписаний ОСОБА_1 власноруч.

Також судом встановлено, що 20.08.2021 між ТОВ «Цикл Фінанс» та АТ «ОТП Банк» укладено Договір факторингу №20/08/21, згідно якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за Кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 року, продукт (POS), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 в розмірі 6725,07 грн., з яких: 3955,18 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,62 грн - заборгованість за відсотками, 2769,27 грн - заборгованість по комісії.

Також в матеріалах справи наявні Акт прийому-передачі реєстру Боржників №1 до Договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021 та платіжна інструкція1595 від 20.08.2021 про оплату згідно договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» набуто всіх прав вимоги за Кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019.

На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 становить 6725,07 грн., з яких: 3955,18 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,62 грн - заборгованість за відсотками, 2769,27 грн - заборгованість по комісії, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку за період з 16.09.2019 до 25.08.2021.

Відповідачу позивач надіслав досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості від 23.06.2025.

Станом на час подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за вказаним Кредитним договором відповідачем не виконано.

Звернувшись до суду із цим позовом, ТОВ «Цикл Фінанс» просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 в сумі 6725,07 грн., з яких: 3955,18 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,62 грн - заборгованість за відсотками, 2769,27 грн - заборгованість по комісії.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ОТП БАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач має перед позивачем заборгованість за кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 року в розмірі 3955,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,62 грн.- заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Разом із тим, суд не погоджується з наявністю підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Зокрема, в пункті 1.1 кредитного договору № 2026093533 від 16.09.2019 зазначено «комісія за обслуговування кредиту у розмірі 0 % щомісячно».

При цьому, в договорі не конкретизовано вид та перелік послуг, за які передбачається нарахування комісії.

В додатку № 1 до договору міститься графік платежів, згідно з яким, передбачено нарахування комісії за інші послуги банку (додаткові послуги банку згідно з тарифами), однак не конкретизовано, в про які саме послуги йде мова.

При цьому, Конституційний Суд України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, підтримано висновки КСУ з приводу того, що споживач є слабшою стороною.

Далі, в межах цієї цивільної справи суд вважає, що до спірних правовідносин може бути застосованим принцип Contraproferentem, а зміст укладеного сторонами спору кредитного договору повинен тлумачитись проти того, хто запропонував відповідну редакцію договору.

Оскільки редакція договору запропонована банком, як кредитодавцем, саме він повинен нести ризики, що пов`язані з нечіткими та неповними формулювання, викладеними в договорі.

Відтак, не зазначення в договорі виду та переліку послуг, за які передбачено нарахування комісії, покладає на банк виправданий ризик неможливості стягнення зазначених сум у випадку порушення позичальником умов договору.

Далі, згідно правової позиції, висловленої у Постанові ВС від 31 серпня 2022 року пл. справі № 202/5330/19, не зазначення в кредитному договорі додаткових та супутніх послуг за які може бути нарахованою комісія, призводить до неможливості стягнення заборгованості за платежами з комісії в примусовому порядку.

Далі, згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) передбачалось включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Правова позиція щодо відсутності підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договорами, укладеними з АТ «ОТП Банк» висловлена в Постанові Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 755/15727/24.

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом у розмірі 2769,27 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3955,80 гривень, що включає: заборгованість за тілом кредиту 3955,18 гривні, заборгованості за процентами 0,62 гривні.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А., додаткову угоду № 2026093533 до договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року, укладену 14 листопада 2025 року, акт № 2026093533 від 14 листопада 2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., відповідно до яких загальна вартість послуг за послуги становить 3000 грн.

Суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належним чином, однак, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, стягує понесені судові витрати: витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, розмір судових витрат, який підлягав би стягненню з відповідача за умови повного задоволення позовних вимог мав скласти 5422,40 грн., тобто суму витрат на сплату судового збору (2422,40 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу (3000,00 грн.)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 58,82% (3955,80 грн підлягає задоволенню х 100 : 6725,07 грн просили стягнути), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1424,86 грн (2422,40 грн х 58,82%) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1764,60 грн (3000,00 грн х58,82%).

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 205, 207,526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 131, 141, 187,211, 247, 263-265, 273, 274, 280-289ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 2026093533 від 16.09.2019 у розмірі 3955,80 грн, судовий збір в розмірі 1424,86 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1764,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»; адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112; ЄДРПОУ: 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст заочного рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя Б. І. Кошель