№ 138468599, 23.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1848/26

Провадження №3/461/1604/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., з участю представника митниці Лубоцького Б., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Луціва О.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали, які надійшли з Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - ТОВ «АЛАНКО ГРУП», посада або рід занять - керівник, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 12.10.1999, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,

за ст. 485 Митного Кодексу України,

в с т а н о в и в:

25.11.2025 року у відділ митного оформлення №1 митного поста «Львів північний» Львівської митниці фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , відповідно до Договору про надання митно-брокерських послуг від 28.09.2023 №2809/1, подав товаросупровідні документи та митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA209230112441U2 для здійснення митного контролю та оформлення товару, одержувачем якого є ТОВ «АЛАНКО ГРУП» (код ЄДРПОУ 38954022).

Разом з електронною митною декларацією до митного контролю подано товаросупровідні документи, а саме: міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №6511-1, №6511-2, №6511-3, №6511-4 від 21.11.2025; рахунок-фактура (Commercial Invoice) № 22072020/AL-ZL від 22.07.2025; сертифікат якості (Certificate) №ZA250717 від 17.07.2025 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до поданих товаросупровідних документів та даних заявлених у митній декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230112441U2 встановлено, що на адресу ТОВ «АЛАНКО ГРУП» (49044, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 12А, офіс 35, код ЄДРПОУ 38954022) у митному режимі імпорт переміщуються товар: «Труби з нелегованої сталі, безшовні: холоднокатана безшовна труба круглого поперечного перерізу: Труби з вуглецевої сталі марки 45#, розміри 32x8mm, кількість 82,448 тон». Відправником товару заявлена компанія «SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LIMITED» (Yunchuang Center, East Of Guangyue Road, Beicheng Street, Liaocheng Economic Technology Development Zone, Shandong Province, China). Заявлений код товару згідно УКТЗЕД 7304318090.З метою перевірки заявленого коду товару згідно УКТ ЗЕД, Львівською митницею 04.12.2025 скеровано запит №28-08/28-08-01/7/30223 до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України (далі СЛЕД) для проведення дослідження скеровано зразки товару з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до висновку СЛЕД №1420003700-0479 від 11.12.2025 (вх. митниці №44081/7.17-28-08 від 11.12.2025) наданий на дослідження товар ідентифіковано як: «труби круглого поперечного перерізу. Матеріал труб не має покриття (не пофарбований). Труби відносяться до безшовних. За визначеними показниками проба відноситься до гаряче-деформованих (гарячекатаних/гаряче-деформованих) труб. Визначені в результаті дослідження показники не відповідають інформації зазначеній у гр.31 МД в частині «…холоднокатана».

Враховуючи результати дослідження, відділом митного оформлення № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці до відділу класифікації товарів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці скеровувався запит з метою перевірки правильності класифікації товару.

Відповідно до рішення відділу класифікації товару від 12.12.2025 №КТ-UA20900000168 визначено, що переміщуваний товар необхідно класифікувати як: труби сталеві, безшовні, круглого поперечного перерізу, гарячедеформовані, без різьби, без фітингів та без теплової ізоляції, зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм: з вуглецевої сталі марки 45#, розміри 32x8mm - труби круглого поперечного перерізу. Матеріал труб не має покриття (не пофарбований). Труби відносяться до безшовних. За визначеними показниками відносяться до гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб.

Вказаний товар необхідно класифікувати за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 7304398290.

Відповідно до службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці від 19.12.2025 №15/15-01/55138, із врахуванням рішення про визначення коду товару, а також Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 14.05.2019 №АД-415/2019/4411-03, яким прийнято рішення від 22.05.2020 №АД-444/2020/4411-03 (продовжено Рішенням від 21.05.2025 № АД-581/2025/441-01) «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих безшовних гаряче-деформованих труб походженням з Китайської Народної Республіки», згідно з яким застосовуються остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: сталеві безшовні гарячекатані (гаряче-деформовані) труби, що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами: 730419, 7304230000, 730429, 730439, 730459, походженням з Китайської Народної Республіки, а відтак, сума митних платежів розрахована за визначеним кодом товару та заявленим у митній декларації є більшою на 1965145,74 гривень.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частиною 3 статті 257 Митного кодексу України визначено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексу України оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Підпунктами а, б, г пункту 5, частини 8 статті 257 Митного кодексу України, декларантом вносяться до митної декларації відомості про товари, його найменування, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний:- здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу.

Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 265 Митного кодексу України декларантом має право виступати: особа, в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва).Відповідно до вимог частини 4 статті 266 Митного кодексу України, у разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов`язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.

Декларування товару фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , здійснено відповідно до Договору про надання митно-брокерських послуг від 28.09.2023 №2809/1, про що і зазначено у графах 14, 44, 54 вказаної митної декларації.

Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», для інформації за кодом «1001» зазначається односимвольний код, що відображає статус особи, яка подає митну декларацію, яких може приймати значення: «1» декларант, який самостійно, у власних інтересах та від власного імені здійснює декларування; «2» прямий представник; «3» непрямий представник.

Відповідно до інформації, які міститься у графі 44 митної декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230112441U2 (код 1001 Статус особи, яка подає митну декларацію) заявлено значення «2», яке свідчить про те, що декларування здійснено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 265 Митного кодексу України, а особа яка подала митну декларацію має статус прямого митного представника.

Тобто, ОСОБА_2 виступає прямим представником, а декларантом є керівник ТОВ «АЛАНКО ГРУП» (код ЄДРПОУ 38954022) ОСОБА_1 (утримувач митного режиму).

29.12.2025 листом Львівської митниці 7.4-2/20-01/13/32378 викликався керівник ТОВ «АЛАНКО ГРУП» (код ЄДРПОУ 38954022) ОСОБА_1 для з`ясування обставин здійснення декларування товарів за вказаною митною декларацією, а також прийняття участі у складанні протоколу про порушення митних правил. Своїм листом від 31.12.2025 Вих.№31122025-008/1 (вх. митниці №117/13/20 від 02.01.2026) останній повідомив про неможливість прибути у визначений Львівською митницею час.

Встановлено, що керівник ТОВ «АЛАНКО ГРУП» (код ЄДРПОУ 38954022) ОСОБА_1 , будучи утримувачем митного режиму, з метою зменшення розміру митних платежів на суму 1965145,74 грн., вчинив протиправні дії, які призвели до заявлення у митній декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230112441U2 неправдивих відомостей щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

25 березня 2026 року надійшли письмові пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Луціва О.М., в яких зазначає, що за обставинами розглядуваної справи складення Протоколу про порушення митних правил від 06.01.2026 р. №0024/UA209000/2026 відбулося в умовах так званого «складного випадку класифікації товару», тобто такого випадку, «коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо». Своєю чергою, приймаючи Рішення щодо класифікації товарів від 17.12.2025 р. №25UA20900000168-КТ, Львівська митниця керувалася виключно результатами експертизи, викладеними у Висновку від 11.12.2025 р. №1420003700-0479, що - в силу положень ч. ч. 5 та 6 ст. 69 МК України - виключає будь-яку відповідальність декларанта за неправильну класифікацію товарів. Відповідно, Львівська митниця безпідставно не врахувала цієї обставини, складаючи Протокол про порушення митних правил від 06.01.2026 p. №0024/UA209000/2026. Класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію, а митний орган, своєю чергою, здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. При цьому самостійне визначення митним органом коду задекларованого товару не є саме собою підставою для кваліфікації дій декларанта як порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України (див. Постанову Верховного Суду від 10.12.2020 р. в справі № 569/16120/15-a). Класифікуючи товари в товарній позиції 7304 31 80 90, декларант виходив зі змісту товаросупровідних документів. Пред`являючи товари до Митного оформлення, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАНКО ГРУП» визначило відповідний код згідно з УКТ ЗЕД товарів на підставі Специфікації від 22.11.2025 р. №1/22072025/AL-ZI, Специфікації від 22.11.2025 р. №2/22072025/AL-ZI, Специфікації від 22.11.2025 р. №3/22072025/AL-ZI, Специфікації від 22.11.2025 р. №4/22072025/AL-ZI, Рахунка-фактури (інвойса) від 22.07.2025 р. №22072025/AL-ZI, Сертифіката якості від 17.07.2025 №ZA250717, Сертифіката про походження товару від 29.07.2025 р. №25С482000372/00032 та ін. У всіх цих документах містяться відомості про спосіб виготовлення труб (холоднокатані), марку сталі, з якої вони були виготовлені, елементний склад сплавів тощо. Вказаний у товаросупровідих документах опис товару повністю відповідає опису, зазначеному в Митній декларації від 25.11.2025 р. №25UA209230112441U2. Декларант керувався виключно даними наданими йому експортером інформацією та документами, зміст яких не надавав йому підстав сумніватися в їхній належності, повноті та достовірності. Крім того, представник зазначає, що питання класифікації аналогічного товару вже було предметом судових спорів між ТОВ «Аланко Груп» та Львівською митницею, а відповідними судовими рішеннями була підтверджена класифікація такого товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД визначеним декларантом.

Галицький районний суд міста Львова Постановою від 21.04.2026 р. повернув матеріали справи Львівській митниці для проведення додаткової перевірки. Суд звернув увагу на відсутність у матеріалах справи низки документів, що мають істотне значення для правильного її вирішення, а саме: 1) акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03.12.2025 р.; 2) акта про взяття проб (зразків) товарів; 3) документів, які підтверджують повноваження експерта; 4) службових записок і листів, безпосередньо згаданих у тексті Висновку від 11.12.2025 р. № 1420003700- 0479, проте до матеріалів справи не долучених (зокрема, листа Львівської митниці від 05.12.2025 р. № 28-08/28-08-01/7/30338 та Службової записки від 09.12.2025 р. № 34/34-02/3951).

За наслідками проведеної додаткової перевірки Львівська митниця повторно скерувала матеріали справи про порушення митних правил до Галицького районного суду міста Львова для розгляду по суті (лист Львівської митниці від 25.05.2026 р. № 7.4-5/20-04/8.19/13650).

У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Луців О.М. просив суд закрити провадження у справі за відсутністю складу і події в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, з підстав, наведених у поясненнях.

Представник митниці Лубоцький Б. в судову засіданні зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване, тому до останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ст. 485 МК України.

Заслухавши думку представника митного органу та захисника особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Суд встановив, що 06 січня 2026 року головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Тищенком Ю.В. складено протокол про порушення митних правил №0024/UA209000/2026, відповідно до якого, ОСОБА_1 , керівник ТОВ «Аланко Груп» (ЄДРПОУ 38954022) вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 1 965 145,74 грн.

Зазначені дії ОСОБА_1 , на думку головного інспектора, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, тобто заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За змістом ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає, зокрема, у заявленні в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Зі змісту диспозиції ст. 485 МК України випливає, що суб`єктивна сторона складу вказаного порушення обумовлює вчиненням декларантом умисних дій у вигляді, зокрема, заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та особливою метою - ухилення від сплати митних платежів.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Тобто особа, при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення. Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини.

Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Відтак, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є наявність в діях правопорушника вини у формі прямого умислу та особливої мети.

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Про необхідність наявності умислу, як обов`язкової ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, Верховний Суд зазначав у постановах від 08.02.2022 у справі №761/17885/17, від 20.03.2018 у справі №640/7258/17, від 06.06.2018 у справі №607/2391/17, від 06.06.2018 у справі №607/1866/17.

Частинами 1 та 7 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Досліджені судом матеріали справи про порушення митних правил та докази, надані на підтвердження винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме: обставинами викладеними у протоколі №0024/UA209000/2026 та іншими матеріалами.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При кваліфікації дій за ст. 485 МК України обов`язковому встановленню та зазначенню є наявність спеціальної ознаки суб`єктивної сторони правопорушення - протиправної мети направленої на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення

Виходячи із зазначених положень, виходячи зі змісту ст.ст. 254, 256 КУПАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення. Відповідно до вимог ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю Митного Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 Митного Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

В ньому зокрема, зазначаються: дата і місце його складання, посада та прізвище особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі, який підписується особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складає в собі: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофеєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у постанові про правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Отже, відповідно до викладеного, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин, викладених в протоколі.

Чинним КУпАП не передбачено повноважень суду для зміни кваліфікації дій особи, адже це суперечитиме наведеним засадам здійснення.

Враховуючи зазначені обставини, митним органом при кваліфікації дій ОСОБА_1 та при складанні протоколу №0024/UA209000/2026 від 06.01.2026 р. не було встановлено та зазначено в протоколі спеціальної ознаки суб`єктивної сторони правопорушення - протиправної мети.

Таким чином, вину особи яка притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведено.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Протокол №0024/UA209000/2026 від 06.01.2026 р. не містить належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 навмисно (усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав наслідки, бажав їх настання) надав неправдиві відомості з метою зменшення розміру податків і зборів.

Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є наявність в діях правопорушника вини у формі прямого умислу та особливої мети.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Про необхідність наявності умислу, як обов`язкової ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України Верховний Суд неодноразово зазначав у постановах від 08.02.2022р. у справі №761/17885/17, від 20.03.2018 у справі №640/7258/17, від 06.06.2018 у справі №607/2391/17, від 06.06.2018 у справі №607/1866/17.

Пред`являючи товари до Митного оформлення, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАНКО ГРУП» визначило відповідний код згідно з УКТ ЗЕД товарів на підставі Специфікації від 22.11.2025 р. №1/22072025/AL-ZI, Специфікації від 22.11.2025 р. №2/22072025/AL-ZI, Специфікації від 22.11.2025 р. №3/22072025/AL-ZI, Специфікації від 22.11.2025 р. №4/22072025/AL-ZI, Рахунка-фактури (інвойса) від 22.07.2025 р. №22072025/AL-ZI, Сертифіката якості від 17.07.2025 №ZA250717, Сертифіката про походження товару від 29.07.2025 р. №25С482000372/00032 та ін. У всіх цих документах містяться відомості про спосіб виготовлення труб (холоднокатані), марку сталі, з якої вони були виготовлені, елементний склад сплавів тощо. Вказаний у товаросупровідих документах опис товару повністю відповідає опису, зазначеному в Митній декларації від 25.11.2025 р. №25UA209230112441U2. Декларант керувався виключно даними наданими йому експортером інформацією та документами, зміст яких не надавав йому підстав сумніватися в їхній належності, повноті та достовірності.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Разом з тим, ОСОБА_1 надав всю наявну достовірну інформацію та документи, а відтак твердження про надання декларантом недостовірної інформації не відповідає дійсності.

Будь-яких інших документів на товар, інформації або даних не було та не має в розпорядженні ОСОБА_1 . Доказів зворотного митним органом не надано.

Подані до митного оформлення товаросупровідні документи і вищенаведені положення митного законодавства достатньо повно підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 ознак приховування чи спотворення інформації, необхідної для правильної класифікації товарів за кодом УКТЗЕД, а відтак і наявності умислу на вчинення передбаченого ст. 485 МК України порушення митних правил.

До того, сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявлені декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідної правової позиції притримується Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі №751/1477/17 та у постанові від 02.10.2018 у справі № 640/5082/17.

Крім того, заявлений при митному оформленні спосіб виробництва труб підтверджено Звітом Фізико-механічним інститутом ім. Карпенка Національної академії наук України.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як "кримінальне обвинувачення", оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд звертає увагу, що суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази у справах про порушення митних правил, встановлювати інших осіб, які можуть бути причетними до правопорушення.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення.

Вимогами частин першої, другої статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247 КУпАП, ст. ст. 3, 458, 467, 485, 487-488, 491, 495, 522, 527 Митного кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Романюк В.Ф.