№ 138468533, 16.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6750/26

Провадження №: 3/336/2498/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року приблизно о 12.45 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по вул. Базова у м. Запоріжжя не переконалась у тому, що це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, не звернулась за допомогою до інших осіб, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем Seat Inca, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався позаду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, викликалась до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення смс-повістки на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомила.

Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, оскільки ОСОБА_1 була завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи, суд розглянув справу за наявними доказами за її відсутності.

Потерпілий, повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи шляхом направлення смс-повістки, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не сповістив.

Обставини правопорушення також підтверджуються схемою ДТП, письмовими поясненнями водіїв, а також фототаблицею з місця скоєння ДТП.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , 08.06.2026 року приблизно о 12.45 годині на перехресті автодороги Харків-Сімферополь та вул. Базова вирішила виконати розворот, включила задню передачу, не побачила, що позаду її рухався автомобіль та скоїла з ним зіткнення. Злякалась та поїхала додому. Через декілька днів її зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що вона стала учасником ДТП. ОСОБА_1 одразу віддала свій автомобіль на огляд та зустрілась з працівниками поліції для складання матеріалів та подальшого з`ясування обставин. Це в неї вперше така ситуація з ДТП, тому покинула місце ДТП через страх. Наміру уникнути відповідальності не мала.

У відповідності до письмових пояснень ОСОБА_2 , 08.06.2026 року о 12.45 годині він керував автомобілем Сіат, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вул. Базова. Перед ним рухався автомобіль Фольксваген Гольф, реєстраційний номер не запам`ятав. Даний автомобіль зупинився та почав рухатися заднім ходом, внаслідок чого скоїв наїзд на його автомобіль. Автомобіль Фольксваген Гольф після наїзду одразу розвернувся та поїхав в бік перехрестя завернувши в бік вул. Кузнецова. Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження передньої лівої сторони. Свідок повідомив, що транспортний засіб, який залишив місце пригоди має номерний знак, який починається на DI та темно сірий колір.

Відповідно до пункту 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими судом доказами, а її дії суперечать п. 10.9 Правил дорожнього руху, тож дії особи суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до положення ст. 23 КУпАП.

Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, яка в судове засідання не з`явилась, постановою суду від 16.07.2026 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 124, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред`явлення виконавчого документу«_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року