Постановление суда № 138468090, 24.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7601/26

1-кс/308/4346/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України, та просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 14.07.2026 в ході обшуку будинку АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований та постійно проживає ОСОБА_4 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме на наступні речі, предмети та документи: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №88156035 від 26.05.2017 в 2-х примірниках на 1 аркуші кожний; наказ № 1 про відрядження ОСОБА_4 від 09.09.2025 на 1 арк.; наказ № 1 про закордонну поїздку ОСОБА_4 від 09.09.2025 на 1 арк; рішення бенфіціара власника ТОВ «Франер Мебель» від 09.09.2025 про закордонне відрядження ОСОБА_4 на 1 арк.; реєстр застрахованих в пенсійному фонді України на імя ОСОБА_4 на 2-х арк.; закордонний паспорт серії НОМЕР_1 виданий 17.01.2019 на імя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон марки «Iphone 14 pro», IMEI 1 - НОМЕР_2 , IME12 - НОМЕР_3 , номер мобільного телефону - НОМЕР_4 , пароль доступу - НОМЕР_5 - належить громадянину України ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Iphone 15 pro max», IMEI 1 - НОМЕР_6 , IMEI2 - НОМЕР_7 , номер мобільного телефону - НОМЕР_8 , пароль доступу - НОМЕР_9 - належить громадянці ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «Iphone 11 pro max», IMEI 1 - НОМЕР_10 , IMEI2 - НОМЕР_11 , номер мобільного телефону - НОМЕР_12 , пароль доступу - НОМЕР_13 - належить громадянці ОСОБА_7 .

Клопотання надійшло на адресу суду 23.07.2025 року поштовими засобами зв`язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 15.07.2025 року.

Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

За змістом ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З наданих копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що у даному кримінальному провадженні жодній особі повідомлення про підозру не оголошено, майно, на яке слідчий просить накласти арешт є майном особи, яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, а тому є майном третьої особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 64-2 КПК України прокурор звертається до суду із клопотанням про арешт майна третьої особи, проте дане клопотання подане слідчим за погодженням з прокурором, а не прокурором.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до вищевказаних вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення вказаних недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України, про арешт майна, - повернути прокурору відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1