Постановление суда № 138466560, 21.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №1-29/2011

Провадження № 1-о/552/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складi:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарi ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 за нововиявленими обставинами,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави 13.07.2026 надійшла заява засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 (справа № 1-29/2011) за новоявленими обставинами.

Подана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 виявлений та офіційно зафіксований у червні-липні 2026 року факт привласнення працівниками Управління податкової міліції ДПА у Полтавській області речових доказів у справі № 1-29/2011 у виді: грошових коштів у розмірі 2 664 414 грн, 121 602 доларів США, 309 665 євро та 70 000 російських рублів, які підлягали конфіскації у дохід держави.

За доводами засудженого кримінальне переслідування ОСОБА_4 у 20092011 роках та ухвалення вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 року не переслідували мету захисту інтересів правосуддя чи держави. Вказаний процес був штучно створеним інструментом розкрадання та розподілу між підставними особами ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) іноземної та національної валюти.

На переконання заявника, якби суду під час розгляду справи № 1-29/2011 та винесення вироку від 06.06.2011 було відомо, що дії слідчих органів та податкової міліції є не процесуальними діями, а умисним заволодінням чужим майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК) під виглядом кримінального процесу, суд, діючи відповідно до ст. 62 Конституції України та засад кримінального судочинства, був би зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_4 .

Оскільки наведені за змістом заяви обставини існували на момент ухвалення вироку, але об`єктивно не могли бути відомі суду, а їх встановлення повністю нівелює правову та фактичну основу винесеного вироку, наявні підстави для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито кримінальне провадження щодо перегляду вироку.

У судовому засіданні ОСОБА_4 заяву підтримав, просив задовольнити та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок.

Прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення заяви, вказав, що наведені підстави не є нововиявленими, реєстрація будь-якого кримінального провадження у ЄРДР за фактами наведених на думку заявника порушень не є юридичним фактом, що має наслідком перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та вивчивши додані до заяви ОСОБА_4 докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

У п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК визначено, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Перелік обставин, які визнаються нововиявленими, зазначений у ч. 2 ст. 459 КПК України, є вичерпним.

Відповідно до положень ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.

Відповідно до вироку Київського районного суду м. Полтави від 06 червня 2011 року у справі № 1-29/2011 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України остаточно визначено ОСОБА_4 покарання - шість років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на три роки з конфіскацією всього належного йому майна. Передано в дохід держави грошові кошти:

- в сумі 2 664 414 (два мільйони шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн,

- в сумі 121 602 (сто двадцять одна тисяча шістсот два) долари США та 309 665 (триста дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) Євро;

- в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) російських рублів.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19.01.2012 вирок Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 змінено в частині визнання винним ОСОБА_4 та призначення йому покарання. В іншій частині залишено без змін у тому числі щодо долі конфіскованих грошових коштів.

19.04.2013 на виконання вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011, який набрав законної сили 19.01.2012, до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ було направлено виконавчі листи для передачі грошових коштів в дохід держави.

15.11.2013 на адресу Київського районного суду м. Полтави з Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 37676579 від 29.10.2013, зі змісту якої встановлено, що грошові кошти в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) російських рублів, перераховані в дохід держави.

15.11.2013 на адресу Київського районного суду м. Полтави з Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 37676911 від 28.10.2013, зі змісту якої встановлено, що грошові кошти в сумі 121 602 (сто двадцять одна тисяча шістсот два) долари США та 309 665 (триста дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) Євро, видані ДПА у Полтавській області готівкою ОСОБА_6

15.11.2013 на адресу Київського районного суду м. Полтави з Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 37676408 від 28.10.2013, зі змісту якої встановлено, що грошові кошти в сумі 2 664 414 (два мільйони шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн повернені ДПА у Полтавській області на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 .

Тобто вирок суду звернутий до виконання в частині конфіскації вказаних вище грошових коштів у порядку встановленому законом та КПК України.

Щодо доводів заявника про існування обставин, що свідчать про нововиявлені факти та істотні порушення вимог закону.

В обґрунтування доводів штучного створення доказів, наявності інших обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку ОСОБА_4 надав ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_7 від 08.06.2026 у справі № 991/7064/26, якою зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР щодо розкрадання зазначених вище речових доказів у вигляді грошових коштів.

10 червня 2026 року детективом НАБУ ОСОБА_8 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000326 за первинною кваліфікацією ч. 2 ст. 367 КК України. Постановою прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва САП ОСОБА_9 змінена правова кваліфікація кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України.

Окрім цього, на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_10 від 01.06.2026 у справі № 554/8191/26 Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Полтаві 05.05.2026 зареєстровано кримінальне провадження № 62026170010001948 за ч. 1 ст. 364 КК України щодо можливих неправомірних дій службових осіб УПМ ДПА у Полтавській області, що перешкодило виконанню вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 та щодо можливих неправомірних дій, які упродовж часу з 01.12.2010 по 15.05.2012 незаконно утримували та не передавали державному виконавцю належний ОСОБА_4 автомобіль Honda CR-V.

Надаючи оцінку цим доказам ОСОБА_4 суд виходить із наступного.

Спільним наказом від 30.06.2020 № 298 затверджено Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (надалі - Наказ).

Відповідно до пунктів 3, 4 Наказу реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення:

реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження;

оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування;

аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі;

інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства;

Реєстр не використовується для провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання.

За змістом Розділу 4 Наказу облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли до органів прокуратури, досудового розслідування чи дізнання, або щодо виявлених прокурором, слідчим, дізнавачем з інших джерел обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п`ятою статті 214 КПК України.

При реєстрації кримінальних правопорушень за рішеннями судів про зобов`язання внесення до Реєстру відомостей про кримінальне правопорушення (раніше не зареєстроване за заявами фізичних і юридичних осіб) обов`язково зазначається підстава початку досудового розслідування шляхом заповнення поля «Досудове розслідування розпочате за зверненням» значенням «на підставі рішення суду України про зобов`язання внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР».

Отже, твердження заявника ОСОБА_4 про реєстрацію кримінального провадження за його заявою органами САП та ДБР, що здійснене шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є фактичним виконанням вимог ст. 214 КПК України, тобто виключно процесуальною дією щодо початку розслідування, та не є встановленим вироком суду фактом вчинення кримінального правопорушення певною особою.

У контексті поданої заяви та пояснень ОСОБА_4 , що з моменту початку досудового розслідування працівники УПМ ДПА у Полтавській області переслідували мету незаконного заволодіння значними грошовими коштами засудженого, про що на його переконання свідчить тривале виконання покарання у виді конфіскації майна, належним доказом такого юридичного факту, на переконання слідчого судді, повинно бути рішення суду, яке набрало законної сили або процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.

Проте належного підтвердження доводів у частині можливих незаконних дій працівників УПМ ДПА у Полтавській області у даному кримінальному провадженні засуджений суду не надав.

Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали провадження не містять.

Сама по собі лише реєстрація будь-якого кримінального провадження у ЄРДР не є новоявленою обставиною відносно повідомлених ОСОБА_4 обставин, а також відносно обставин встановлених вироком Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011.

Щодо листа Міністерства юстиції України.

Згідно з інформацією Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (лист № 58658/ПІ-М-1363/20.3.2 від 27.04.2026), в межах виконавчих проваджень №№ 37676408, 37676780, 37676911, 37676579 грошові кошти в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) російських рублів були перераховані в дохід держави, в сумі 2 664 414 (два мільйони шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн повернені ДПА у Полтавській області на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 , в сумі 121 602 (сто двадцять одна тисяча шістсот два) долари США та 309 665 (триста дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) Євро видані ДПА у Полтавській області готівкою ОСОБА_6 .

На підставі ч. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у 2013 році державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень №№ 37676408, 37676780, 37676911, 37676579.

Надаючи оцінку такому доказу суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент ухвалення державним постанов -28.10.2013) визначав, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відомості щодо оскарження наведених вище постанов про закінчення виконавчого провадження відсутні, тобто останні є чинними.

Отже, за змістом інформації наведеної у листі Міністерства юстиції України вбачається про повне виконання вироку суду. Тобто досліджений лист не містить будь-яких об`єктивних даних дотичних до обставин встановлених вироком суду, як і не містить відомостей щодо штучного створення доказів, інших обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухвалення вироку (нововиявлені обставини).

Таким чином, надання засудженим ОСОБА_4 власної оцінки діям службових осіб УПМ ДПА у Полтавській області та незгода з рішеннями ухваленим під час виконання вироку суду не свідчить про наявність нововиявлених обставин, вичерпний перелік яких наведений ч. 2 ст. 459 КПК України.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 року (справа №523/13878/19, провадження №51-4005км20) вказав, що обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 про перегляд вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 за нововиявленими обставинами обґрунтована наданням заявником виключно суб`єктивної оцінки доказам та встановленим обставинам, фактичною відсутністю самих обставин, що можуть бути визнанні судом нововиявленими в розумінні положень ст. 459 КПК України. Заява засудженого ОСОБА_4 носить характер спроби ініціювати повторний переглянути по суті остаточного судового рішення, яке набуло чинності, суперечить принципу res judicata, тобто принципу поваги до остаточного судового рішення, а отже задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 466, 467 КПК України,

ухвалив:

Заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд вироку Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2011 за нововиявленими обставинами, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Полтави.

Повний текст ухвали оголошений судом 24.07.2026 о 14 год 40 хв.

Суддя ОСОБА_1