Постановление суда № 138464698, 16.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4162/26

Провадження №: 1-кс/752/5838/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025100000000007 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 309, ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

10.07.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025100000000007 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 309, ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025100000000007 від 16.01.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні доручено слідчій групі та визначено місцем проведення досудового розслідування Голосіївський район міста Києва, за місцем знаходженням адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції у місті Києві, що розташована за адресою: вулиця Антоновича, будинок 114, місто Київ.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.

24.02.2022 о 04 год. 30 хв. російська федерація перейшла до відкритої збройної агресії проти України, що супроводжується безпрецедентними за своїм цинізмом і жорстокістю воєнними злочинами, злочинами проти людяності, злочинами геноциду та ядерним шантажем, внаслідок якої порушено загальновизнані норми та принципи міжнародного права: територіальна цілісність і непорушність кордонів суверенної держави, незастосування сили чи погрози силою проти територіальної цілісності чи політичної незалежності.

У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції від 19.02.2022) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Надалі, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців доручено організувати та забезпечити в установленому порядку: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років та 65 років вищого офіцерського складу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в?їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Так, не пізніше 19.03.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, розробили злочинний план, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних чоловіків на підприємство, віднесене до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, яке має право бронювати військовозобов`язаних працівників.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40355036), діючи з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 19.03.2026, запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_11 взяти участь у реалізації зазначеного злочинного плану, на що останні погодились, розподіливши між собою ролі.

Відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40355036) має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а тому наділене правом ініціювати бронювання військовозобов`язаних працівників.

При цьому, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 достовірно усвідомлювали, що фіктивне працевлаштування військовозобов`язаних осіб та їх подальше бронювання створює перешкоди для проведення мобілізаційних заходів, спрямованих на комплектування особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

На виконання відведеної ролі ОСОБА_11 забезпечив пошук військовозобов`язаного ОСОБА_12 , який, усупереч вимогам статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мав намір уникнути виконання обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації шляхом формального працевлаштування до ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» з метою подальшого отримання бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, за щомісячну грошову винагороду у розмірі 10 000 гривень.

У подальшому, відповідно до розробленого злочинного плану, у період з 19.03.2026 по 01.05.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_11 передав ОСОБА_10 номер мобільного телефону ОСОБА_12 та повідомив про необхідність його фіктивного працевлаштування до ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40355036) з метою подальшого бронювання та уникнення останнім мобілізації до Збройних Сил України.

Виконуючи відведену їй функцію, 01.05.2026 ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , через мобільний застосунок «Viber» направила ОСОБА_12 повідомлення із вказівкою написати заяву про прийняття на роботу на ім`я директора ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» ОСОБА_6 на посаду підсобного робітника, а також надати власну фотокартку для оформлення документів, необхідних для його фіктивного працевлаштування та подальшого бронювання.

У свою чергу, ОСОБА_12 , виконуючи вказівки ОСОБА_10 , склав заяву про прийняття на роботу до ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40355036) на посаду підсобного робітника з датою прийняття на роботу 01.05.2026. Зазначену заяву, разом із власною фотокарткою, 04.05.2026 він надіслав за допомогою мобільного застосунку «Viber» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_10 .

Після чого, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним про відсутність наміру ОСОБА_12 фактично виконувати трудові обов`язки та про фіктивний характер його працевлаштування, використав службове становище директора ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» для оформлення останнього працівником товариства виключно з метою подальшого отримання бронювання від призову на військову службу під час мобілізації.

У подальшому, діючи відповідно до спільного злочинного плану та вимог Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 № 436), ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, через портал «Дія» подав заяву про бронювання ОСОБА_12 як працівника ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП». За результатами її розгляду уповноваженим органом було оформлено бронювання останнього від призову на військову службу під час мобілізації.

Після оформлення бронювання ОСОБА_11 , діючи відповідно до відведеної йому функції у спільному злочинному плані, 04.05.2026, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_2 , через мобільний застосунок «WhatsApp» направив ОСОБА_12 сформовану на порталі «Дія» заяву № 20260503-2285019 про його бронювання як працівника ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП», подану від імені директора товариства ОСОБА_6 .

Надалі, 12.05.2026, виконуючи досягнуті домовленості з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , перебуваючи біля платіжного терміналу за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 28, перерахував двома платежами по 5 000 гривень грошові кошти на загальну суму 10 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 , оформлену та видану в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на ім`я ОСОБА_11 , як оплату за забезпечення його фіктивного працевлаштування та отримання бронювання від призову на військову службу під час мобілізації через ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП».

У результаті реалізації спільного злочинного плану ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , забезпечив фіктивне працевлаштування ОСОБА_12 до ТОВ «БМП МЕТАЛ ГРУП» та його подальше бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, незважаючи на відсутність фактичних трудових відносин та законних підстав для надання такого бронювання.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, спричинив наслідки у вигляді унеможливлення своєчасного доукомплектування ЗС України особовим складом, що зменшило мобілізаційний ресурс держави, призвело до зниження боєздатності та оперативних можливостей Збройних Сил України з відсічі збройній агресії Російської Федерації.

08.07.2026 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, п.2, п.3, та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав, вказуючи на те, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували.

Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 зазначив, що стороною обвинувачення не доведено складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, не встановлено конкретного факту перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, причинного зв?язку між інкримінованими діями та таким перешкоджанням, настання суспільно небезпечних наслідків, а також прямого умислу ОСОБА_13 на досягнення саме такого результату. Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає формальний склад, злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, а не настання наслідків. Відповідно, станом на 07.04.2026 - дату внесення відомостей до ЄРДР - орган досудового розслідування мав володіти достатніми даними про подію закінченого злочину. Натомість встановлення способу, кола осіб та їх взаємозв?язків відбувалося вже після реєстрації, що суперечить вимогам ст. 214 КПК України та ставить під сумнів законність самого моменту внесення відомостей. Кваліфікуюча ознака вчинення злочину організованою групою за ч. 3 ст. 28 КК України також недоведена: матеріали провадження не підтверджують попереднього об`єднання, єдиного злочинного плану, взаємної обізнаності та узгодженості дій між ОСОБА_6 і ОСОБА_11 . Показання свідка ОСОБА_12 підтверджують лише його комунікацію з ОСОБА_11 , але не встановлюють жодного зв`язку чи обізнаності ОСОБА_13 щодо цієї взаємодії.

Крім того, захисник акцентував увагу на порушенні правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України. Зауважив, що внесення відомостей до ЄРДР по епізоду інкримінованого його підзахисному, за ч. 1 ст. 114-1 КПК України, відбулося після винесення постанови прокурора про зміну підслідності справи.

Захисник ОСОБА_5 заперечення адвоката ОСОБА_6 підтримав, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний думку захисників підтримав.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025100000000007 від 16.01.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні доручено слідчій групі та визначено місцем проведення досудового розслідування Голосіївський район міста Києва, за місцем знаходженням адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції у місті Києві, що розташована за адресою: вулиця Антоновича, будинок 114, місто Київ.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.

08.07.2026 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Підозра ОСОБА_6 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 21.03.2026 та 12.05.2026;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.05.2026;

- протоколом огляду від 11.05.2026;

- протоколом огляду від 12.05.2026;

- відповіддю на запит із АТ «ПУМБ»;

- іншими матеріалами, зібраними під час проведення досудового розслідування у їх сукупності.

Згідно з ч. 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частиною 1 ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред`явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред`явлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що доводи означені стороною захисту щодо наявності процесуальних порушень, в тому числі, недотримання правил підслідності можуть бути предметом окремого дослідження під час розгляду справи судом по суті або в межах розгляду клопотання про оскарження підозри, як про це було зауважено стороною захисту.

У судовому засіданні не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Разом із тим, слідчому судді не надано достатніх і переконливих доказів, що підозрюваний має намір знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема, що підозрюваний має постійне місце проживання, працевлаштований, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких має інвалідність, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)/2024, положення ч. 6 ст. 176 КПК України підлягають застосуванню з урахуванням принципу верховенства права та індивідуальної оцінки обставин кримінального провадження. Сам факт повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, не є безумовною підставою для застосування тримання під вартою. Сторона обвинувачення повинна довести наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Правова конструкція застосована у ч. 6 ст. 176 КПК України, обрання виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою ставить у залежність від наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Оскільки у даному конкретному випадку вказаних ризиків прокурором фактично не було доведено, відсутні підстави для застосування правил ч. 6 ст. 176 КПК України щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу.

Оцінивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено існування такого ступеня ризиків, який би об`єктивно виправдовував застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом покладення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Саме такий вид запобіжного заходу буде достатнім для уникнення існкування ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Частиною другою статті 179 КПК України передбачено, що підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 52 дні, тобто до 05.09.2026.

Покласти на ОСОБА_6 , обов`язки, визначені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-заборонити спілкуватись з свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути заснований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали до 05.09.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 21.07.2026 о 17 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1